Операцii банкiв Украiни на валютному ринку

Своп-репорт - це операція продажу валюти на умовах „spot" з одночасною її купівлею на умовах „forward".

Своп-депорт - це операція купівлі валюти на умовах „spot" з одночасним її продажем на умовах „forward".

Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на підставі двох угод за форвардним курсом „outright”, називається „forward-forward” або форвардний своп.

При укладенні  угод „swap" дата виконання першої операції називається датою валютування, а дата виконання другої зворотної операції - датою завершення свопу (maturity date).

Основні умови  здійснення свопових контрактів це фіксація валютного курсу на майбутній період та забезпечення зустрічних грошових потоків. Головні цілі використання валютних свопів це забезпечення фінансування довгострокових зобов`язань в іноземній валюті, хеджування довгострокового валютного ризику, заміна валюти, у якій надходять прибутки, на іншу, забезпечення конвертації інвестованого капіталу в іншу валюту.

Валютні ф`ючерси - це строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми іноземної валюти за узгодженим курсом. Учасники ф`ючерсної угоди одержують право і зобов`язання конвертувати обумовлену стандартизовану суму певної валюти в іншу валюту в установлені терміни в майбутньому за курсом, визначеним на момент укладання угоди.

Валютні опціони  - це строкові угоди між продавцями та власниками опціонів, за якими власник опціону отримує право, але не зобов`язання, купити у продавця опціону або продати йому визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленими на дату обміну курсом. Власник опціону має право вибору здійснити реалізацію опціону, або відмовитися від нього залежно від того, в якому напрямку буде змінюватися валютний курс. Продавець опціону, у свою чергу, зобов`язаний виконати валютну операцію за встановленим в опціоні курсом.

У міжнародній  пратиці розрізняють два види опціонів залежно від характеру  здійснюваної операції. Опціон call дає право його власнику на купівлю однієї валюти за іншу, опціон put - право на продаж певної суми однієї валюти в обмін на іншу. Залежно від термінів виконання розрізняють "американські" та „європейські” опціони. „Американський опціон” виконується протягом всього опціонного періоду у будь-який час, „європейський" - тільки на дату завершення опціонного періоду.

Конверсійні операції з готівковою іноземною  валютою - це операції щодо обміну однієї готівкової іноземної валюти на будь-яку іншу. Ці операції здійснюють лише операційні каси та обмінні пункти банків і тільки з вільно конвертованою валютою із застосуванням крос-курсу.

Комісійну винагороду за конверсійні операції з готівковою іноземною валютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і в іноземних валютах. Сума комісії не повинна перевищувати двох відсотків від суми іноземної валюти, що подається до конверсії. Сума комісійних в іноземній валюті, що подавалась до конвертації, зазначається у квитанції окремою сумою.

Для фізичних осіб-резидентів банки можуть обмінювати одні купюри іноземної валюти на інші купюри, але тієї ж іноземної валюти. Комісійна винагорода за ці операції також встановлюється не більше двох відсотків від суми іноземної валюти, та стягується в іноземній або національній валюті.

Банки здійснюють через свої валютні каси такі операції: виплата іноземної валюти готівкою та платіжними документами на витрати, пов`язані з відрядженням, виплата авторських гонорарів, оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні за трудовими контрактами, здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті, виплата іноземної валюти готівкою, за чеками та пластиковими картками фізичним особам, купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами; виплата іноземної валюти готівкою за переказами з-за кордону та переказ готівки за межі України, прийом іноземної валюти на інкасо та експертизу.

Торгівля  іноземною валютою на території  України юридичними особами-резидентами  і нерезидентами здійснюється через  банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку.

Суб`єкти міжбанківського  валютного ринку купують іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів. Метою цих операцій є перерахування іноземної валюти за межі України у випадках, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України, операції купівлі продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів банків і фінансово-кредитних установ (здійснюються лише на умовах tod або spot).

Дозволяється  купівля банками та кредитно-фінансовими  установами готівкових іноземних валют  за безготівкові (готівкові) іноземні валюти та (або) безготівкові (готівкові) гривні за угодами „tod”, „tom", „spot" для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобов`язань перед клієнтами. Операції по продажу готівкової іноземної валюти через касу банку та пункти обміну іноземної валюти (крім спеціально обумовлених випадків виконання заявок клієнтів) здійснення лише в межах сум іноземної валюти, купленої через касу та обмінні пункти.

Купівля-продаж валют першої групи „Класифікатора іноземних валют Національного  банку України" за гривні між банками України проводиться в банківські дні лише у визначений проміжок часу (Торгівельна сесія), що встановлюється і змінюється на підставі окремого рішення Національного банку України. Укладення угод з купівлі чи продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за гривні поза межами торгівельної сесії забороняється. В операційний час до початку Торгівельної сесії банки виконують заявки та доручення своїх клієнтів на продаж і купівлю іноземної валюти. Суми незадоволених заявок та доручень клієнтів банки групують у вигляді зведеної нетто-купівлі або нетто-продажу та подають до Національного банку України інформацію про участь у Торгівельній сесії з визначеним обсягом купівлі або продажу іноземної валюти до її початку. Банк може взяти участь у Торгівельній сесії тільки як продавець або як покупець. Одночасне подання заявок на купівлю та продаж валюти протягом операційного часу поточної сесії, зміна суми заявки або перевищення заявленого обсягу операцій під час Торгівельної сесії не допускається. Після завершення Торгівельної сесії банки не здійснюють операцій з продажу-купівлі валюти як з клієнтами, так і один з одним. Не задоволені на торгівельній сесії доручення на купівлю-продаж іноземної валюти переноситься на наступний операційний день.

Банки здійснюють операції з купівлі та продажу іноземних валют за іноземні валюти на міжнародних валютних ринках за кошти, що їм належать, без наявності зобов`язань у цих валютах. Забороняється здійснення безготівкових операцій з купівлі чи продажу іноземної валюти першої групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора, за вийнятком купівлі іноземної валюти першої групи за іноземну валюту інших груп на міжнародних валютних ринках.

Юридичні  та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності можуть придбати іноземну валюту через банки для виконання власних зобов`язань перед нерезидентами. Іноземна валюта, придбана у встановленому порядку через банки на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом 5 робочих днів з моменту зарахування її на його поточний рахунок.

Придбана іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов`язань перед нерезидентом лише з поточного рахунка в іноземній валюті, з якого, за рішенням резидента, здійснюються всі перерахування з метою виконання його зобов`язань перед нерезидентами у цій іноземній валюті.

Банку згідно з власними тарифами має дозвіл отримувати комісійну винагороду в іноземній валюті за рахунок коштів клієнтів. Якщо операції, які вони виконують за дорученнями клієнтів, пов`язані зі сплатою комісійної винагороди в іноземній валюті іноземному банку-кореспонденту та зі сплатою коштів міжнародним платіжним системам і міжнародним системам зв`язку за користування їхніми послугами.

Операції  з купівлі та продажу іноземної валюти здійснюються суб`єктами міжбанківського валютного ринку України за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження комісійної винагороди і розміру маржі між курсами купівлі та продажу.

Значна частина поточних торгівельних операцій в іноземній валюті пов`язана з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів та експорт-імпорт товарів. Порядок здійснення таких операцій регламентується законодавством України, зокрема Положенням „Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті на території України" затверджений постановою Правління Національного банку України від 29.12.2000 №52 і міжнародними правилами оформлення та оплати платіжних документів.

Валюта та форми розрахунків  при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності визначається контрагентами  самостійно і фіксується в умовах контракту. В цьому контракті також обумовлюють умови поставок товарів відповідно до міжнародних правил, ціну одиниці виміру товару та загальну вартість контракту, валюту платежу. Валюта ціни може не збігатися з валютою платежу, тому обумовлюють також у контракті обмінний курс. Зовнішньоекономічні розрахунки за строками здійснення платежів можуть бути негайними (сконто) і у формі відстрочення платежів.

Розрахунки за експортно-імпортними операціями між резидентами України та юридичними особами - нерезидентами України проводяться через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в банках України в гривнях, а також через рахунки в гривнях, які відкриваються постійним представництвам нерезидентів в Україні відповідно до ліцензій Національного банку України.

Здійснення міжнародних розрахунків  регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". При цьому виторг резидентів-експортерів у іноземній валюті повинен бути зарахований на рахунки експортерів у банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених у контракті, але не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення митної декларації. В разі експорту послуг - з моменту підписання акту про надання послуг. При імпортних операціях поставки товару повинні бути здійснені протягом 90 днів.

Для продовження термінів розрахунків  за експортно-імпортними операціями територіальне  управління Національного банку  України надає відповідним суб`єктам  індивідуальний дозвіл. Контроль за дотриманням резидентами встановленого порядку покладено на банк і податкову адміністрацію.

Оплата зовнішньоторговельних контрактів відбувається в одній із наступних форм розрахунків.

Банківський переказ - просте доручення банку своєму банкові-кореспонденту виплатити певну суму коштів за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачеві з вказівкою способу відшкодування виплаченої суми. Банківський переказ здійснюється за допомогою платіжних доручень, адресованих одним банком іншому. Це найпростіша форма розрахунків у зовнішній торгівлі в Україні і використовується при авансових платежах за товарними документами, при перерахуванні штрафів, погашенні заборгованості.

Інкасо - це доручення експортера своєму банкові одержати від імпортера безпосередньо або через інший банк певну суму, яку зазначено в платіжних документах, або підтвердження (акцепт), що цю суму буде виплачено у відповідний строк. Інкасо використовується в розрахунках, як при умовах платежу готівкою (валютою), так із використанням векселів. При здійсненні інкасо банки керуються Уніфікованими правилами про інкасо Міжнародної торгівельної палати.

Чисте інкасо - інкасо фінансових документів, а саме: векселів, чеків та інших, що не супроводжуються комерційними документами.

Документарне інкасо - доручення своєму банкові про інкасування певної суми проти переказу відвантажувальних документів. Застосовують у розрахунках, коли політичні, економічні та правові умови країни-імпортера вважаються добрими та платоспроможність покупця і його готовність до сплати не викликає сумнівів.

Інкасова форма розрахунків - зручна для імпортерів, оскільки вона передбачає оплату дійсно поставленого товару. Крім цього, імпортер перебуває під захистом свого банку і отримані ним для перевірки документи залишаються в розпорядженні його банку до моменту розрахунку. Але значний розрив у часі між відвантаженням товару та одержанням валютного виторгу є певним недоліком інкасової форми розрахунків.

Акредитив - це умовне грошове зобов`язання банку, яке виставляється за дорученням і за рахунок його клієнта - імпортера, здійснити платіж на користь експортера (акцептування його тратти) або забезпечити платіж (акцепт тратт) іншим банком у межах певної суми та у визначений строк проти документів, що супроводжують акредитив.

До інших форм міжнародних розрахунків можна віднести розрахунки за відкритим рахунком та розрахунки чеками.

У зв`язку з тим, що в Україні  існує режим валютного регулювання, операції з надання кредитів мають  певні обмеження, що корегуються  залежно від ситуації на фінансовому  та валютному ринках України.

Кредити в іноземній валюті банк може надавати прямим позичальникам  - суб`єктам господарювання, які займаються зовнішньо-економічною діяльністю. Допускається також конвертація кредиту через УМВБ або через міжбанківський валютний ринок з наступним зарахуванням коштів на поточні рахунки клієнтів, а також конвертація валюти кредиту в іншу валюту.

Кредитування контрагентів як імпортера, так і експортера може виступати  у таких формах, як аванси під інкасо, врахування векселів, підтвердження акредитивів, кредитування в іноземній валюті під контракт.

Аванс під інкасо може надаватися експортерові у 80-90% від суми переказного  векселя на період до надходження  всієї суми переказного векселя та до надходження всієї суми від імпортера.

Інкасові операції проводяться на таких двох умовах: документи проти платежу і документи проти акцепту. У першому випадку банк експортера більш гарантований, що кредит йому повернеться, бо він може контролювати товар і вимагати від експортера-позичальника заставний лист.

У другому випадку як забезпечення наданого кредиту банк одержує акцептований імпортером вексель і мусить покладатися лише на надійність та кредитоспроможність іноземного покупця.

Такий же кредит може надаватись імпортерові, щоб він негайно розрахувався з експортером за товар.

Дуже вигідний позичальникові-експортерові кредит у формі врахування векселів чи чеків, що використовується при розрахунках через інкасо чи відкритий рахунок. Рахунок експортера кредитується в національній валюті на еквівалент вартості іноземної валюти, що вказана у векселі або чеку.

Врахування векселів здійснюється за наступною схемою. Банк експортера купує в експортера векселі з правом регресу до експортера, пересилає векселі і комерційні документи для інкасування, або вже на свою користь. Якщо платіж за векселями від імпортера не надійде своєчасно, банк експортера має право списати суму векселя плюс процент та комісійні за інкасо з рахунку експортера. Такий вид кредиту банки пропонують експортерам використовувати у випадках, коли їм необхідна готівка негайно. Він недорогий, але недоліком є те, що банк має право регресу до експортера.