Маркетингове дослідження ринку будівельних матеріалів

 

Ринок праці або робочої сили знаходиться в прямому зв'язку з проблемою зайнятості. В умовах ринкових відносин, рівень трудової зайнятості визначається насамперед співвідношенням попиту та пропозиції на робочу силу. Відомо, що ринкова рівновага досягається і підтримується при деякому надлишку пропозиції по співвідношенню до попиту, звідси має місце безробіття;

 

·         ринок житлової площі. Житлова площа представляє засвоїти, що житлова площа представляє типовий об'єкт ринкових відносин і підлягає купівлі і продажу за ринковими цінами нарівні з іншими товарами. Право будівництва та продажу житла має належати на рівних засадах державним, колективним, кооперативним організаціям і громадянам.

 

Ринок житла набагато спрощує обмін, переїзд в інше місце проживання, передачу житлової площі у спадок, покращує ставлення людей до житлового фонду, підвищує зацікавленість всіх верств населення в житловому будівництві, сприяє реалізації надлишків житлової площі, усуває численні механізації з житлом, його приховану продаж;

 

·         ринок земельних і природних ресурсів;

 

·         ринок інвестицій - це розподіл між галузями, регіонами, підприємствами капітальних вкладень на нове будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння, оновлення парку обладнання, впровадження прогресивних технологічних процесів. В основу цього механізму закладений принцип формування капітальних вкладень з двох основних джерел. Один з них представляє державні інвестиції, що виділяються з загальнодержавного, республіканського, місцевого бюджетів, що утворюють одну з видаткових статей бюджету. Другий інвестиційний джерело - фонди розвитку виробництва, науки і техніки підприємств, утворені з їх прибутку.

 

У плановій економіці капітального вкладення служать об'єктом планування зверху. У ринковій економіці відбуваються зміни як джерел фінансування інвестиційних об'єктів, так і способів матеріалізації грошового капіталу. Додатковими джерелами інвестування тут стають банківські кредити, приватний капітал, засобів одних підприємств, вкладені в розвитку інших.

 

Ринок інвестицій за своїм змістом є ринок капіталу, вкладеного у виробництво, а точніше, у справу.

 

У ринковій економіці на законних підставах нарівні з державним функціонує банківський, комерційний капітал, що направляється туди, де він обіцяє принести вагову прибуток. Саме прибуток, а не наживу.

 

Фінансовий ринок - організована інституційна структура для створення фінансових активів і обміну фінансовими активами. Фінансовий ринок орієнтований на мобілізацію капіталу, надання кредиту, здійснення обмінних грошових операцій і раціональне розміщення фінансових коштів в товарному виробництві. Він пов'язаний з перетворенням грошей в ідеї, проекти, нововведення, будівництво об'єктів, технічні та соціальні удосконалення. Фінансовий ринок являє собою:

 

·         ринок грошових коштів, надає широку можливість вільної торгівлі всіма видами грошових знаків кому завгодно і як завгодно, у тому числі за вільними ринковими цінами. Це зовсім не означає, що валютно-грошовий ринок не регулюється державою і не пов'язаний жодними обмеженнями. Ні, обмежувальні умови, звичайно, є, але вони не обплутують підприємця по руках і ногах, а лише звужують зону його вільного дії;

 

·         ринок валюти, під якою розуміється вже не тільки національна, але й іноземна валюта, означає ще більшу можливість купівлі, продажу, обміну з оптового валютному ринку (світовому, державному, плаваючого, вільному) грошей однієї країни на гроші інший. Природно, що активність валютного ринку і діапазон його дії багато в чому залежить від конвертованості валюти.

 

Звичайно, поділу ринку на валютний і грошовий до певної міри умовно. У загальному випадку валютний ринок одночасно є грошовим, а грошовий - валютним.

 

·         ринок цінних паперів, представляють особливий вид грошових або майнових документів, які або володіють певною, що у грошових одиницях вартістю, або надають власникові майнове право, яке в кінцевому рахунку може бути зведене до грошового виразу. До найбільш типовим видами цінних паперів відносяться акції, облігації, чеки, акредитиви, векселі, сертифікати.

 

Розвитку ринку цінних паперів сприяють комерційні банки.

 

Грошовий ринок не просто обмінний. Він покликаний обслуговувати товарні ринки і ринок послуг, формувати в єдності товарно-грошові відносини на ринковій основі. Крім того, ринки поділяються за ступенем поширення економічних зв'язків продавців і покупців на:

 

·         місцевий;

 

·         регіональний (обласний);

 

·         національний;

 

·         світової.

 

Також за рівнем обмеження конкуренції господарюючих суб'єктів ринок підрозділяється на:

 

·         монополістичний;

 

·         олігополістичний;

 

·         вільний;

 

·         змішаний;

 

·         конкурентний;

 

·         неконкурентний;

 

Ще виділяють ринок по галузях економіки:

 

·         ринок промислових товарів;

 

·         ринок аграрний;

 

·         ринок автомобільний;

 

·         ринок нафтової та ін

 

За характером продажів ринки бувають:

 

·         роздрібні;

 

·         дрібнооптові;

 

·         оптові.

 

1.3 Дослідження ринку. Цілі і завдання

 

Проблема вивчення ринку - це інформаційна проблема. Щоб оцінити обсяг і структуру товарної пропозиції, потрібно отримати інформацію про те, скільки і яких товарів є на ринку (у магазинах, на складах), скільки і яких товарів готується до постачання і що вже конкретно поставлено. За даними про продажі товарів можна судити лише про реалізовану частині попиту.

 

Об'єктами ринкового дослідження є тенденції і процеси розвитку ринку, включаючи аналіз зміни економічних, науково-технічних, демографічних, екологічних, законодавчих та інших факторів. Досліджуються також структура і географія ринку, його ємність, динаміка продажів, бар'єри ринку, стан конкуренції, що склалася кон'юнктура, можливості і ризики. Основними результатами дослідження ринку є прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів успіху. Визначаються найбільш ефективні способи ведення конкурентної політики на ринку і можливості виходу на нові ринки. Здійснюється сегментація ринків, тобто вибір цільових ринків і ринкових ніш. Для того щоб приймати обгрунтовані рішення на будь-якому ринку, необхідно розташовувати достовірної, докладною і своєчасною інформацією. Систематичний збір, відображення та аналіз даних про проблеми, пов'язаних з функціонуванням ринку, становлять зміст маркетингових досліджень. Щоб бути ефективними, ці дослідження, по-перше, повинні носити систематичний характер, по-друге, спиратися на спеціально відібрану інформацію; по-третє, здійснювати певні процедури збору, узагальнення, обробки та аналізу даних, по-четверте, використовувати спеціально розроблені для цілей аналізу інструменти. Таким чином, маркетингова діяльність будується на основі спеціальних ринкових досліджень і зборі необхідної для їх проведення інформації. Потоки цієї інформації упорядковуються певними дослідницькими процедурами і методами. Зупинимося на кожному об'єкті дослідження ринку.

 

Кон'юнктура і прогнозування ринку.

 

Загальна мета ринкових досліджень полягає у визначенні умов, при яких забезпечується найбільш повне задоволення попиту населення в товарах даного виду і створюються передумови для ефективного збуту виробленої продукції. Відповідно до цього першочерговим завданням вивчення ринку є аналіз поточного співвідношення попиту і пропозиції, тобто кон'юнктури ринку. Кон'юнктура ринку - Це сукупність умов, при яких в даний момент протікає діяльність на ринку. Вона характеризується певним співвідношенням попиту і пропозиції на товари даного виду, а також рівнем і співвідношенням цін. Розглядаються три рівні дослідження кон'юнктури ринку: загальноекономічний, галузевий і товарний. Комплексний підхід до вивчення кон'юнктури ринку передбачає:

 

·         використання різних, взаємодоповнюючих джерел інформації;

 

·         поєднання ретроспективного аналізу з прогнозом покупців, що характеризують кон'юнктуру ринку;

 

·         застосування сукупності різних методів аналізу та прогнозування.

 

Збір інформації - найважливіший етап вивчення кон'юнктури ринку. Не існує єдиного джерела інформації про кон'юнктуру, який містив би всі відомості про досліджуваних процесах. При дослідженні використовуються різні види інформації, отримані з різних джерел. Розрізняють інформацію: загальну, комерційну, спеціальну.

 

Загальна інформація включає дані, що характеризують ринкову ситуацію в цілому, в ув'язці з розвитком галузі або даного виробництва. Джерелами її отримання є дані державної та галузевої статистики, офіційні форми обліку і звітності.

 

Комерційна інформація - дані, які добуваються з ділової документації підприємства, з питань збуту продукції і одержувані від партнерів в порядку інформаційного обміну. До них відносяться: заявки і замовлення торговельних організацій; матеріали служб вивчення ринку підприємств, організацій і установ торгівлі (матеріали про рух товарів в оптових і роздрібних організаціях, кон'юнктурні огляди, пропозиції щодо поточної заміні асортименту і т.п.).

 

Спеціальна інформація представляє дані, отримані в результаті спеціальних заходів щодо вивчення ринку (опитувань населення, покупців, фахівців торгівлі і промисловості, експертів, виставок-продажів, кон'юнктурних нарад), а також матеріали науково-дослідних організацій. Спеціальна інформація має особливу цінність, оскільки містить відомості, які не можна отримати іншим шляхом. Тому при вивченні кон'юнктури ринку особливу увагу треба приділяти отриманню обширної спеціальної інформації.

 

При вивченні кон'юнктури ринку ставиться завдання не тільки визначення стану ринку на той чи інший момент, але і передбачення ймовірного характеру подальшого його розвитку принаймні на один - два квартали, але не більше ніж на півтора року, тобто прогнозування.

 

Прогноз ринку - це наукове передбачення перспектив розвитку попиту, товарної пропозиції і цін, виконане в рамках певної методики, на основі достовірної інформації, з оцінкою його можливої ​​помилки. Прогноз базується на обліку закономірностей і тенденцій його розвитку, основних чинників, що визначають це розвиток, дотриманні строгої об'єктивності, сумлінності при оцінці даних і результатів прогнозування. У загальному вигляді розробка прогнозу ринку має чотири етапи: встановлення об'єкту прогнозування; вибір методу прогнозування; процес розробки прогнозу; оцінка точності прогнозу.

 

Встановлення об'єкта прогнозування - найважливіший етап наукового передбачення. Наприклад, на практиці часто ідентифікують поняття продажу і попиту, постачань і товарної пропозиції, ринкових цін та цін реалізації.

 

У певних умовах такі заміни можливі, але з відповідними застереженнями і подальшим коректуванням результатів прогнозних розрахунків. Вибір методу прогнозування залежить від мети прогнозу, періоду його попередження, рівня деталізації і наявності вихідної (базисної) інформації. Якщо прогноз можливого продажу товару робиться для визначення перспектив розвитку роздрібної торговельної мережі, то можуть застосовуватися грубіші, оцінні методи прогнозування. Якщо ж він виконується для обгрунтування закупівлі конкретних товарів на найближчий місяць, то повинні використовуватися точніші методи.

 

Процес розробки прогнозу полягає в проведенні розрахунків, виконуваних або в ручну, або з використанням ЕОМ з подальшим коректуванням їх результатів на якісному, професійному рівні. Оцінка точності прогнозу виконується шляхом розрахунку його можливих помилок. Тому результати прогнозу практично наводяться в інтервальному вигляді.

 

Прогнози ринку класифікуються за кількома ознаками. За часом попередження виділяються: короткострокові прогнози (від декількох днів до 2 років); середньострокові прогнози (від 2 до 7 років); довгострокові прогнози (більше 7 років). Природно, що вони розрізняються не тільки періодом попередження, але й рівнем деталізації і вживаними методами прогнозування.

 

За товарною ознакою розрізняють прогнози ринку: конкретного товару, види товару, товарної групи, комплексу товарів, всіх товарів.

 

За регіональною ознакою роблять прогнози ринку для: конкретних споживачів, адміністративних районів, великих регіонів, країни, всього світу.

 

За сутністю застосовуваних методів виділяють групи прогнозів, основою яких є: екстраполяція ряду динаміки (див. гл. Ємність ринку); інтерполяція ряду динаміки - знаходження бракуючих членів динамічного ряду всередині його; коефіцієнти еластичності попиту; структурне моделювання - представляє собою статистичну таблицю, яка містить угруповання споживачів за найбільш суттєвого ознакою, де для кожної групи приведена структура споживання товарів. При зміні структури споживачів змінюється і середнє споживання (а отже, і попит) цих товарів.

 

На цій основі побудований один з методів прогнозування: експертна оцінка. Цей метод використовується на ринках нових товарів, коли базисна інформація не встигла сформуватися, або на ринках традиційних товарів, які довгий час не досліджувалися. Він заснований на опитуванні експертів - достатньо компетентних фахівців; економіко-математичне моделювання.

 

Результати аналізу прогнозованих показників кон'юнктури ринку в поєднанні зі звітними і плановими даними дають можливість завчасно виробити заходи, спрямовані на розвиток позитивних процесів, усунення наявних і запобігання можливих диспропорцій і можуть бути надані у вигляді різних аналітичних документів.

 

1.      Зведений огляд - документ з узагальнюючими показниками ринку, товарів народного споживання. Аналізується динаміка загальноекономічних і галузевих показників, особливі умови кон'юнктури. Проводиться ретроспектива і дається прогноз показників кон'юнктури, висвітлюється найбільш характерні тенденції, виявляються взаємозв'язки кон'юнктури окремих ринків.

 

2.      Тематичний огляд кон'юнктури. Документи, що відображають специфіку конкретної ситуації або окремо якого-небудь ринку. Виявляються найбільш актуальні проблеми, типові для ряду товарів, або проблема конкретного товарного ринку.