Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

 

 

 

Проведемо аналіз викладених даних та відобразимо його в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Класифікація  зобов’язань 

 

Ознака	Види  зобов’язань	Автори				Разом
		Ф.Ф. Бутинець	В.М. Пархоменко	М.В. Гордон	П(с)БО 11
1	2	3	4	5	6	7
За складністю	Прості	+	−	−	−	1
	Складні	+	−	−	−	1
За  визначеністю у часі	Обмежені  у часі	+	−	−	−	1
	Безстрокові	+	−	−	−	1
За забезпеченістю виконання зобов’язань	Забезпечені	+	+	−	+	3
	Незабезпечені	+	−	−	+	2
Залежно від  підстави виникнення зобов’язання	Договірні	+	−	−	−	1
	Позадоговірні	+	−	−	−	1
За способом погашення	Монетарні	+	−	−	−	1
	Немонетарні	+	−	−	−	1
За часом  виникнення	Майбутні	+	−	−	−	1
	Теперішні	+	−	−	−	1
За терміном погашення	Короткострокові	+	+	−	+	3
	Довгострокові	+	+	−	+	3
За можливістю  оцінки	Умовні (неіснуючі,потенційні)	+	−	−	−	1
	Фактичні	+	−	−	−	1
	Оцінюючі	+	−	−	−	1
	Непередбачені	−	+	−	−	1
	Доходи майбутніх  періодів	−	+	−	+	2
	Оплатної реалізації майна	−	−	+	−	1
	Виконання робіт	−	−	+	−	1
	Надання послуг	−	−	+	−	1
	Перевезень	−	−	+	−	1
	Кредитних розрахунків	−	−	+	−	1
	Страхування	−	−	+	−	1
	Спільною діяльністю	−	−	+	−	1
	Охоронні	−	−	+	−	1

 

Отже  виходячи з даних таблиці, видно, що найчастіше автори розглядають такі види зобов’язань, як забезпечені, незабезпечені, короткострокові, довгострокові, доходи майбутніх періодів. Із запропонованих класифікацій ці види є основними та їх розглядає майже кожен автор; із запропонованих 27 видів зобов’язань розглянуті автори виділяють 5 спільних класифікаційних ознак: забезпечені складають (75 %), короткострокові та довгострокові також нараховують по 3 згадки (75 %), незабезпечені та доходи майбутніх періодів 2 згадки (50 %).

В результаті досліджень різних підходів до класифікації зобов’язань було встановлено наступне. Як правило, більшість дослідників  виділяють наступні види зобов’язань: забезпечені − зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу; поточні(короткострокові) − зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу; довгострокові − зобов’язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов’язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання; доходи майбутніх періодів − доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів; незабезпечені − виконання яких не забезпечено.

 

 

 

 

 

 

1.2. Аналіз літературних джерел з проблем обліку та контролю кредиторської заборгованості

 

Результати  в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності й ефективності використання фінансових ресурсів, що прирівнюються до "кровоносної системи", яка забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправною позицією діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення.

У зв'язку з цим на сучасному етапі істотно зростає пріоритетність і роль аналізу фінансової діяльності, основним змістом якого є комплексне системне дослідження механізму формування, розміщення і використання капіталу з метою забезпечення фінансової стабільності і фінансової безпеки підприємства.

Будь-яке підприємство, незалежно від виду його діяльності, не дивлячись на кількість працюючих  на ньому людей і на чистий прибуток, має зобов’язання перед постачальниками  та підрядниками, своїми працівниками, перед банком за короткострокові та довгострокові кредити. Це нормальне явище, яке свідчить про те, що підприємство функціонує і яке відображається в бухгалтерському обліку.

В сучасних умовах фінансової кризи, з’являється потреба  в удосконаленні методики визнання, розподілу і оцінки поточних зобов’язань, а також їх аналізу та аудиту. Адже це зможе значно прискорити погашення поточних зобов’язань і тим самим врегулювати проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, що позитивно впливає на їх фінансовий стан.

Цю проблему досліджували такі вчені: С.Л.Береза; Ф.Ф.Бутинець; А.М.Герасимович; С.Ф.Голов; Р.Грачова; І.А.Єфремов; Ю.С.Ігумнов; В.В.Ковальов; М.В.Кужельний; Альберт Р.Мамкін; В.В.Палій; О.А.Петрик; М.Л.П’ятов; С.В.Свірко; А. Д. Шеремет  та багато інших.

Категорія «господарське  зобов’язання» виникла завдяки  науці господарського права. Хоча термін «зобов’язання» вперше з'явився в цивільному праві, однак особливості господарської діяльності та її правового регулювання дозволяють виділяти саме господарські зобов’язання. На відміну від цивільно-правового господарське зобов’язання має ряд специфічних ознак:

- особливий  суб'єктний склад; господарське  зобов'язання виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником  (учасниками) відносин у сфері  господарювання. Суб'єктами господарського зобов'язання є зобов'язана сторона і управлена сторона, тобто не лише боржник і кредитор, які традиційно характерні для цивільно-правових зобов'язань, але й суб'єкти організаційно-господарських повноважень. Цивільні відносини, як відомо, характеризуються юридичною рівністю та автономією волі їх учасників, а в господарських відносинах автономія волі ослаблена впливом держави, що захищає публічні інтереси (в тому числі шляхом введення ліцензування, митного та валютного контролю тощо);

- особлива сфера суспільних  відносин, в якій виникають господарські  зобов'язання - це сфера господарювання;

- мета, для досягнення  якої суб'єкти господарювання  вступають у зобов'язальні правовідносини, а саме: досягнення господарських цілей, тобто обслуговування господарської діяльності;

- специфічний  характер дій, які зобов'язаний  вчинити (або утриматися від  певних дій) один суб'єкт на  користь іншого - дії господарського  чи управлінсько-господарського  характеру. Господарський характер  дій зобов'язаної сторони полягає у виконанні робіт, наданні послуг, інформації, переданні майна, сплати грошей тощо чи утриманні від таких дій. Управлінсько-господарський характер дій може проявлятися, зокрема, у прийнятті рішення про створення суб'єкта господарювання, поданні визначених законом документів для його реєстрації, отриманні ліцензій та інших дозволів тощо;

- держава стимулює певні  дії підприємців через введення  економічних пільг, квот та  ін.

Вперше легальне визначення господарського зобов'язання було закріплено в статті 173 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Під змістом  господарського зобов'язання розуміють  сукупність суб'єктивних прав і суб'єктивних обов'язків його учасників. Як правило, зміст господарських зобов'язань  охоплює не одну, а комплекс дій, спрямованих на досягнення єдиного економічного результату [15, с.136].

Підстави виникнення господарських зобов'язань передбачені  ст. 174 ГК України та ст. 11 ЦК України. Господарські зобов'язання можуть виникати:

- безпосередньо  із закону або іншого нормативно-правового  акта, що регулює господарську  діяльність;

- з акта управління  господарською діяльністю (в тому  числі прийняття рішення про створення суб'єкта господарювання, його реєстрації чи відмові в ній, виданні або анулюванні ліцензій та ін.);

- з господарського  договору та інших угод, передбачених  законом;

- з угод, не  передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать;

- внаслідок  заподіяння шкоди суб'єкту або  суб'єктом господарювання;

- внаслідок  придбання або збереження майна  суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті  створення об'єктів інтелектуальної  власності та інших дій суб'єктів;

- внаслідок  подій, з якими закон пов'язує  настання правових наслідків  у сфері господарювання (надзвичайний  або військовий стан);

- на підставі  рішення суду чи спеціально уповноваженого органу.

Визнають зобов’язання, коли можна достовірно визначити  його оцінку та є ймовірність зменшення  економічних вигід в майбутньому  при його погашенні.

З метою покращення бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов’язання: доходи майбутніх періодів [20].

Зміст аналізу  зобов’язань полягає у знаходженні  шляхів оптимізації формування власного капіталу та залучених коштів. Цільовим спрямуванням аналізу зобов’язань є аналіз фінансових позицій підприємства та його здатності до погашення зобов’язань на відповідні періоди.

Відповідно  до П(С)БО 11 "Зобов'язання" під поняттям "забезпечення" слід розуміти зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу [4].

Відповідно  до П(С)БО 2 "Баланс" зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Здійснимо аналіз поняття “зобов’язання” в навчальній літературі, а результати оформимо в табл. 1.3.

 

 

 

Таблиця 1.3

Визначення  терміну “зобов’язання” в літературних джерелах

№	Джерело		Визначення
1	2		3
Література  довідникового характеру
1.	Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю.Буряка, М.В.Римара - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 528 с. [35]		Зобов'язання (Пасиви, англ. Liabilities) - Вимоги, які пред'являються  на активи підприємства кредиторами, або іншими словами, нерегульована заборгованість підприємства (с.124).
3.	Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А., Юрій С.І. Економічний  енциклопедичний словник: У 2 т. Т. 1 / За ред. С.В.Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – 616 с. [24]		Зобов’язання - це обов'язки підприємства за позичками кредиторською заборгованістю, погашення яких приведе до зменшення вартості майна або доходів, що надходять (с.274).
Навчальна література
4.	Мошенський С.З., Олійник  О.В. Економічний аналіз: Підручник  для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. -2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - 704 с. [25]	Зобов’язання – теперішня  вартість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства які втілюють у собі майбутні економічні вигоди. Зобов’язання – це зовнішня заборгованість суб’єкта господарювання, тобто зобов’язання перед банками, державою, постачальниками та працівниками (с.425).
5.	Прокопенко І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу. Підручник, К.: ЦУЛ, 2007. – 430 с. [29]	Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок  минулих подій і погашення  якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди (с.234).
6.	Савицька Г.В. Економічний  аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 668 с. [31]	Пасив балансу (зобов’язання) подано п’ятьма розділами: власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів. (с.453)
7.	Рижиков В.С. Економічний  аналіз і діагностика стану сучасного  підприємства. 2-ге вид. Навч. пос., К.: ЦУЛ, 2007. – 400с. [30]	Зобов'язання - це теперішня  заборгованість підприємства, що виникла  внаслідок минулих подій, від  погашення якої очікується вибуття  із підприємства ресурсів, що втілюють у собі майбутні економічні вигоди (с.241).
8.	Мних Є.В. Економічний  аналіз діяльності підприємств: Підручник., К.: ЦУЛ, 2008. – 514 с. [23]	Зобов’язання - це власний  капітал та позикові кошти, що відображаються у правій частині форми балансу (с.346).
9.	Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с. [19]	Зобов'язання – це обов'язок чи відповідальність діяти певним чином. Воно виникає тільки тоді, коли актив  отримано, або коли підприємство укладає  невідмовну угоду придбати актив (с.187).
10.	Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. [27]	Зобов’язання – це фінансові запозичення підприємства. Вони виникають при використанні кредитів або позик. Залежно від  терміну погашення розрізняють  короткострокові і довгострокові зобов`язання (с.142).
11.	Попович П.Я. Економічний  аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.:	Зобов’язання складаються  з власного капіталу і резервів, довготермінових та поточних зобов’язань і кредиторської заборгованості. (с.350).
12.	Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. Є.В. Мниха. – К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2005. – 395 с. [6]	Зобов’язання  – це джерела утворення активів, тобто кошти власні та позикові. У свою чергу позикові кошти поділяються на фінансові зобов’язання (кредити), які можуть бути довгостроковими і поточними, та ті кошти, що ніхто насправді не мав на меті позичати підприємству, вони утворюються поточною господарською діяльністю (кредиторська заборгованість) (с.193).
13.	Грабовецький  Б.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник, К.: Центр учбової літератури, 2009. – 254 с. [12]	Зобов'язання підприємства – рахунки або позики, які мають  бути сплачені підприємством. Розрізняють поточні і довгострокові зобов'язання. До зобов'язань підприємства відносяться: позики, кредити, кредиторська заборгованість, зобов'язання по розподілу валового внутрішнього продукту (с.162).