Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

№ з/п

Джерело

Етапи аналізу

1

2

5

1.

Фінансово-економічний  аналіз: Підручник / Буряк П.Ю., Римар  М.В., Бець М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю.Буряка, М.В.Римара - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 528 с. [35]

В процесі аналізу  визначається частка окремих статей, які характеризують заборгованість у загальній сумі, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно його початку.

Також доцільно скласти розрахунковий баланс, тобто порівняти кредиторів з дебіторами, передбачаючи при цьому, що дебіторська заборгованість має бути перекрита кредиторською.

2.

Мних Є. В. Економічний  аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. -Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с. [22]

Аналізуючи  зобов’язань, автор особливу увагу  звертає на зміну її обсягу, структури, оборотності та терміни погашення  кредитів. Аналіз змін обсягу кредиторської  заборгованості варто проводити в розрізі всіх її структурних елементів, визначаючи реальності цих сум за інформацією укладених договорів, контрактів та інших документів, які засвідчують стан поточних розрахунків підприємства. Особливу увагу приділяють простроченій заборгованості з оцінкою причин її виникнення, можливих наслідків у зміні фінансового стану та шляхів погашення.

3.

Мошенський  С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних  спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Заслуженого діяча  науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. -2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007. - 704 с. [25]

Автор проводить  нерозривний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості, який передбачає:

оцінку розміру  і динаміки заборгованості, порівнюючи її розмір на початок та кінець звітного періоду або за кілька звітних періодів;

вивчення структури  кредиторської заборгованості за термінами  виникнення з метою з’ясування стану  розрахунково-платіжної дисципліни.

4.

Прокопенко  І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу. Підручник, К.: ЦУЛ, 2007. – 430 с. [29]

Проведення  економічного аналізу структури  та динаміки зобов’язань, оптимізація  рівня залученого капіталу.

5.

Попович П.Я. Економічний  аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 630 с. [28]

Автор проводить  аналіз зобов’язань в розрізі  дослідження стану кредиторської  заборгованості, показників оборотності  кредиторської заборгованості та тривалості.

6.

Цал-Цалко Ю.С. Фінансивий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с. [36]

Автором визначаються: склад та структура формування зобов’язань; динаміка джерел формування капіталу; аналіз стану і ефективності формування зобов’язань.

В процесі аналізу  визначається частка окремих статей, які характеризують заборгованість у загальній сумі, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно його початку.

7.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 668 с. [31]

У процесі аналізу  необхідно:

1)  вивчити  склад, структуру і динаміку  зобов’язань  підприємства;

2) установити  фактори зміни їхньої величини;

3)  визначити  вартість окремих джерел капіталу, його середньозважену ціну і фактори її зміни;

4)  оцінити  зміни, що відбулися, у пасиві балансу з погляду підвищення рівня фінансової стабільності підприємства;

5) обґрунтувати  оптимальний варіант співвідношення  власного і позикового капіталу.

1

2

5

8

Кіндрацька  Г.І., Білик Μ.С, Загородній А. Г., Економічний  аналіз: теорія і практика. Підручник/ За ред. проф.А.Г. Загороднього. – Львів: "Магнолія Плюс", 2006. – 428 с. [8]

Дана методика складається з таких етапів

1. Аналіз структури та динаміки зобов’язань;
2. Аналіз основних показників (коефіцієнтів) по зобов’язанням (кредиторська заборгованість);

9.

Крамаренко  Г. О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.[19]

Етапи: аналіз структури зобов’язань; аналіз динаміки короткострокових та довгострокових зобов’язань; факторний аналіз.

10.

Подольська  В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. [16]

Розраховують  показник обороту кредиторської  заборгованості як співвідношення річної суми закупок до сальдо кредиторської  заборгованості.

Проводиться обґрунтування оптимального варіанту співвідношення власного і позикового капіталу.

Порівняльна

ознака

Характеристика П(С)БО

Характеристика МСФЗ(IAS)

1

2

3

Стандарти, які регулюють облік зобов’язань

П(С)БО 11 “Зобов’язання ”

П(С)БО 2 “Баланс”

Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів МСФЗ 1 “Подання фінансових звітів”

МСФЗ 10 “Непередбачені події та події, що сталися після дати балансу”

МСФЗ 20 “Облік урядових 
субсидій і розкриття інформації про урядову допомогу” 
МСФЗ 32 “Фінансові інструменти: 
розкриття та подання інформації» 
МСФЗ 37 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та активи”

Поняття зобов’язання

Відповідно  до П(С)БО 2 “Баланс”, зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди

Відповідно  до параграфу 60 Концептуальної основи МСФЗ зобов’язання визначаються як обов’язок чи відповідальність діяти або робити певним чином. У ширшому розумінні зобов’язання - це теперішня заборгованість підприємства, яка виникає в результаті минулих подій і погашення якої, як очікується, спричинить вибуття з підприємства

ресурсів, які  втілюють у собі економічні вигоди

Визнання 

зобов’язань

Для визнання зобов’язань повинні бути дотримані дві умови:

1) оцінка  їх може бути достовірно визначена

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок погашення існуючої заборгованості

Оцінка 

зобов’язання 

Заборгованість  оцінюється за сумою укладеного договору Зобов’язання відображаються в балансі за:

• сумою погашення (поточні зобов’язання)
• теперішньою вартістю(довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки)

Згідно  з МСФЗ окремі 
зобов’язання можуть

вимірюватись  із застосуванням попередніх оцінок. Для визначення балансової вартості використовують такі види оцінки:

• історична собівартість
• поточна собівартість
• вартість розрахунку (платежу)
• теперішня вартість
• справедлива вартість

Списання 

заборгованості

  з балансу

Однаково  визначається момент списання заборгованості з балансу: коли воно погашене, анульоване або строк його дії пройшов

Момент віднесення поточних зобов’язань до

довгострокових

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки і які повинні відображатися у розділі поточної заборгованості по довгострокових зобов’язаннях, 
тобто що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати 
балансу, продовжують залишатися довгостроковими, якщо:

• первинний строк погашення 
  складав період, що перевищує 
  дванадцять місяців
• до затвердження фінансової 
  звітності є угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове

П. 9 стосується специфічної 
форми кредитних угод, які 
повинні бути погашені за 
вимогою кредитора у випадку порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника. Щоб

довгострокове зобов’язання за такою угодою вважалось довгостроковим, необхідна наявність декількох умов:

- умови  угоди повинні бути порушені

• до затвердження фінансової звітності позикодавець погодився не вимагати погашення зобов’язань внаслідок її порушення
• виникнення подальших по рушень кредитної угоди не очікується протягом 12 місяці з дати балансу

МСФЗ 1 (пп. 63-64) до перерахованих критеріїв додає, що підприємство передбачає рефінансувати зобов’язання на довгостроковій основі, і цей намір закріплює договором на рефінансування або на зміну графіку платежів, який укладається до затвердження фінансової звітності. Таким чином ініціатором всього описаного вище є підприємство.

П. 65 МСФЗ 1 розповсюджується не тільки на довгострокові, але і взагалі на зобов’язання, які випливають зі специфіки умов кредитних угод та обумовлені в даному пункті стандарту. Кредити, умови яких передбачають можливість погашення за вимогою кредитора, за часом можуть бути класифіковані як довгострокові (якщо їх погашення з будь-яких причин повинно відбутися після 12 місяців з дати балансу). Однак особливість подібних угод полягає в тому, що для банку вони не є безумовним зобов’язанням. Останній може анулювати угоду до закінчення строку, якщо фінансовий стан позичальника істотно погіршиться. Через це підприємство, дотримуючись принципу обачності, повинно класифікувати такі обставини як поточні. І тільки в деяких випадках, які обумовлені в стандарті, підприємство має право визнати їх довгостроковими. Класичним прикладом таких кредитів є кредитні лінії, кредитування по поточному рахунку (поточний рахунок з правом овердрафту), тобто кредити, які надаються в таких сумах, що не можуть бути погашені за вимогою кредитора, для тимчасового поповнення оборотного капіталу на строк від одного до двох років