Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

 

 

 

Продовження таблиці 3.2

5	Строченко Н. І.	Аналіз ліквідності та платоспроможності	Визначення коефіцієнта абсолютної ліквідності. Визначення коефіцієнта проміжної ліквідності. Визначення коефіцієнта загального покриття. Визначення коефіцієнта платоспроможності	Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт проміжної ліквідності. Коефіцієнт загального покриття. Коефіцієнт платоспроможності
6	Таркуцяк А. О.	Оцінка ліквідності та платоспромож-ності	Визначення коефіцієнта абсолютної ліквідності. Визначення уточненого коефіцієнта ліквідності. Визначення загального коефіцієнта покриття. Визначення коефіцієнта маневрування	Коефіцієт абсолютної ліквідності. Уточнений коефіцієнт ліквідності. Загальний коефіцієнт покриття. Коефіцієнт маневрування
7	«Аналіз»[Електронний ресурс] // Галицькі контракти. - 4 (99). - Режим доступу: www.kontrakty.com.ua./1999/04/4part1.htm#6	Оцінка Платоспромо-жності підприємства та ліквідності його активів	Визначення коефіцієнта грошової платоспроможності (абсолютної ліквідності). Визначення коефіцієнта розрахункової платоспроможності. Визначення коефіцієнта ліквідної платоспроможності. Визначення середнього коефіцієнта ліквідності. Визначення коефіцієнта критичної ліквідності. Визначення величини оборотного (робочого) капіталу	Коефіцієнт грошової платоспроможності (абсолютної ліквідності). Коефіцієнт розрахункової платоспроможності. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності. Середній коефіцієнт ліквідності. Коефіцієнт критичної ліквідності. Величина оборотного (робочого) капіталу

 

Отже, провівши аналіз запропонованих методик, можна зробити висновок, що всі автори пропонують аналізувати коефіцієнти ліквідності підприємств. Проведемо аналіз запропонованих методик (табл.3.3.).

 

Таблиця 3.3.

Аналіз показників ліквідності

Показники ліквідності	Автори					Разом
	Бутинець Ф.Ф.	Крамаренко Г.О.	Салига С.Я	Строченко Н. І.	Таркуцяк А. О.
Швидка	+	+	−	−	−	2
Абсолютна	+	+	+	+	+	4
Покриття	+	+	+	+	+	4
Довгострокова	−	−	+	−	−	1
Разом	3	3	3	2	2
Питома вага %	23,07	23,07	23,07	15,4	15,4	100

 

Виходячи з даних  таблиці можна сказати, що такі вчені як Бутинець Ф.Ф., Крамаренко Г.О. та Салига С.Я розглядають швидкі, абсолютні, покриття показники ліквідності в своїй методиці аналізу зобов’язань, що в загальній кількості питомої ваги налічують 23,07%. Щодо Строченко Н. І. та Таркуцяк А. О. то воно пропонують в своїй методиці підраховувати показники ліквідності, як абсолютні та покриття, які в свою чергу налічують 15,4%.

Виходячи з даних наведених в таблицях, то можна сказати, що підприємство при здійснення економічного аналізу своєї діяльності використовує спосіб підрахунку за допомогою коефіцієнтів, які представлені в таблиці 3.2.

 

 

 

 

 

 

3.2. Методика проведення аналізу розрахунків зобов’язань

Можна з певністю стверджувати, що цей розділ є головним в усій теорії економічного аналізу. Економічний аналіз, як і кожна наука, вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при вивченні методики аналізу.

Існує чимало різних методів. Розрізняють загальні й поодинокі  методи дослідження. Якщо перші звичайно використовують майже скрізь, то поодинокі придатні для розв’язування вузького кола завдань і, як правило, в межах однієї дисципліни.

Формування нових наук і дисциплін веде до появи і  нових методів наукового пізнання або пристосування до потреб дослідження вже відомих методів.

Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз – це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові елементи, властивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ. Сам процес розкладання слід проводити згідно з певними правилами, принципами. [7]

Поділ предметів або  явищ має враховувати існуючі  закономірності, склад, внутрішні кордони, зв’язки, функції. Це принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити згодом предмет у первісному вигляді.

При проведенні аналізу  довгострокових зобов’язань використовується певна методика.

Використовує методику для аналізу своєї діяльності, яка складається з наступних етапів визначення показників щодо зобов’язань:

Коефіцієнт структури  довгострокових вкладень.

Він визначається: довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банку + довгострокові позики) / основні кошти та інші позаобігові активи (підсумок І розділу активу балансу). Цей коефіцієнт показує, яка частина основних коштів та інших позаобігових активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто в якомусь сенсі належить їм, а не власникам підприємства. [53]

СДз= 60000,00/89400,00=0,67

Коефіцієнт довгострокового залучення  позичених коштів.

Він визначається довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банку + довгострокові позики) / довгострокові зобов’язання + власний капітал (підсумок І розділу пасиву + довгострокові кредити + довгострокові позики). Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці — негативна тенденція, яка означає, що підприємство чим далі – тим більше залежить від зовнішніх інвесторів. [34]

60000,00/404700,00+60000,00=0,13

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості (О  кз)

 

Цей коефіцієнт показує збільшення або зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству. Збільшення коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості, зменшення його показує збільшення купівлі в кредит.

Середній строк оборотності  кредиторської заборгованості або  період погашення кредиторської  заборгованості (П пкз):

  

Показник відображає середній строк повернення боргів підприємства (за вирахуванням зобов’язань перед банком). Період погашення кредиторської заборгованості показує, скільки обертів впродовж періоду, що аналізується, потрібно підприємству для оплати пред’явлених йому рахунків або скільки днів для цього необхідно. [34]

Коефіцієнт співвідношення довго- та короткотермінової заборгованості, який розраховується за формулою:

Кдкз= , де

Кдкз- коефіцієнт  співвідношення довго- та короткотермінової заборгованості,

Зд- довгострокові зобов’язання,

ПЗ- поточні зобов’язання.

Кдкз=60000,00/5000,00=12

Основним  джерелом інформації для аналізу  ліквідності та платоспроможності  є форма № 1 “Балансˮ та форма № 2 “Звіт про фінансові результатиˮ. [34]

Зобразимо методику аналізу на на рис. 3.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1 Методика аналізу

Отже, провівши дослідження  методики економічного аналізу яка  використовується можна зробити висновок, дане підприємство є прибутковим, та методика, що застосовується на підприємстві розкриває економічну діяльність підприємства.

 

 

3.3. Напрями здійснення господарського контролю кредиторської заборгованості

 

Значну питому вагу в  складі джерел коштів підприємства мають  позикові кошти, у тому числі й  кредиторська заборгованість. Тому контролеру необхідно також вивчати, перевіряти поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру. Кредиторська заборгованість – це найвагоміша частина зобов’язань підприємства, до яких включаються довгострокові і поточні зобов’язання.

Мета контролю кредиторської заборгованості:

1. Перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, що є 
   підставою для записів по кредиторській заборгованості.
2. Оцінка синтетичного й аналітичного обліку, правильності використання рахунків.
3. Перевірка правильності розрахунків по кредиторській заборгованості (оплата коштами, векселями, застосування бартерних операцій, розрахунки іншими матеріальними цінностями).
4. Оцінка стану внутрішнього контролю кредиторської заборгованості.
5. Упевненість в порівнянності показників фінансової бухгалтерської і не бухгалтерської звітності (звіт голови правління, директора компанії, фінансового огляду та ін.) відносно кредиторської заборгованості.

Під час перевірки  кредиторської заборгованості мають  бути розв’язані такі завдання:

– вивчення реальності кредиторської заборгованості – як довгострокової, так і поточної;

– установлення причин і строків утворення заборгованості;

– перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;

– вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позивної давності;

– з’ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості;

– перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості та оформлення і відображення в обліку заборгованості за одержаними авансами.

Джерелами інформації для перевірки кредиторської заборгованості є: договори поставки продукції (робіт, послуг), акти звіряння розрахунків, протоколи про залік взаємних вимог, акти інвентаризації розрахунків, векселі, копії платіжних документів, книга купівлі, книга продажу, облікові регістри (відомості, журнали, машинограми), Головна книга, звітність, а також первинні документи й облікові регістри з обліку розрахунків із постачальниками, різними кредиторами, розрахунки за претензіями, з відшкодування матеріального збитку.

При перевірці поточної заборгованості за довгостроковими  зобов’язаннями первинні документи використовують так як виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії, кредитні договори, додаткові угоди до кредитних договорів та ін.

Основними джерелами  інформації для здійснення перевірки  операцій із зобов’язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.

При перевірці розрахунків  за податками і платежами джерелами  інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.

Джерелами інформації для  проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові  картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку.