Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

– наявність колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про преміювання,

– наявність наступних документів наказів про прийом, звільнення, табелів обліку робочого часу, штатного розкладу (при погодинній оплаті), нарядів та розцінок (при відрядній оплаті), договорів цивільно-правового характеру (трудових угод),

– таксування розрахункових відомостей,

– при ручному обліку – перевірка відповідності прізвищ і сум у розрахункових і платіжних відомостях,

– при наявності в штаті пов’язаних осіб – перевірка відповідності вимогам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”,

– факти видачі заробітної плати натурою (відзначити для перевірки включення до складу ВД, обчислення ПДВ, застосування звичайної ціни),

– при наявності видачі позик – перевірка договорів й суттєвих умов в них (зворотність і терміни),

– перевірка відповідності наказів і фактичних виплат,

– при відрядній оплаті праці – перевірка відповідності обсягів виконаних робіт і бази нарахування відрядної оплати праці,

– при роботі неповний місяць – перевірка правильності нарахування заробітної плати за посадовими окладами,

– перевірка правомірності надання додаткових відпусток,

– перевірка правильності нарахування заробітної плати за відпустку, компенсацій за невикористану відпустку,

– перевірка правильності нарахування виплат по листах непрацездатності,

– перевірка правильності утримання за виконавчими листами,

– перевірка відповідності діючому законодавству нарахувань, утримань внесків та зборів в Державний пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд державного страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві,

– перевірка повноти та своєчасності перерахувань внесків та зборів до державних фондів пенсійного та соціального страхування,

– складання Переліку виявлених помилок та порушень,

– зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі.

Розрахунки за іншими операціями. Розрахунки за іншими операціями, які обліковуються на рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”, перевіряються по кожному виду платежів окремо. По кожній сумі кредиторської заборгованості вивчаються причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій.

Перевірка операцій з  довгострокових та короткострокових кредитів. При перевірці кредитних операцій контролером засвідчується величина заборгованості по кредитах, оцінюється, якою мірою ці кредити забезпечені об’єктами кредитування. Контролеру потрібно впевнитись в правильності оформлення строкових зобов’язань, вивчити кредитні договори, а також довідки про об’єкти кредитування, спрямовані у відповідні банки, перевірити обґрунтованість обліку кредитних операцій.

В кінцевому підсумку перевірка боргових зобов’язань зводиться до засвідчення законності операцій по залученню підприємством позикового капіталу, реальності її боргів, здатності до погашення зобов’язань, що виникли. За результатами перевірки контролер може висловити свою думку про прийнятність умов надання позики економічному суб’єкту та ефективності його використання, що сприяє підвищенню іміджу підприємства.

Зобов’язання за позиками в бухгалтерського обліку, на сьогодні, потребують контролю за достовірністю, правильністю, законністю, відповідністю та своєчасністю відображення їх в бухгалтерському обліку з метою надання правдивої інформації користувачам бухгалтерського обліку.

Контроль в цьому випадку виступає як система спостереження і перевірки достовірності, законності, відповідності відображення  зобов’язань підприємства та здійснюється з метою встановлення відхилення його від заданих вимог. Контроль дає змогу здобувати оперативну інформацію, яка об’єктивно відтворює дані про заборгованість та відповідність її реальному відображенню; виявити недоліки в прийнятих рішеннях щодо вибору сплати відсотків; вивчити причини, які вплинули на неправильне її відображення в бухгалтерському обліку з метою недопущення їх у майбутньому. Тобто контроль є невід’ємною складовою прийняття та реалізації управлінський рішень. Організована належним чином система внутрішнього  контролю на підприємстві забезпечує керівництво та власників достовірною інформацією про господарську діяльність та є основним важелем, спрямованим на удосконалення управління підприємством.

Досліджуючи, питання оцінки як об’єкту  контролю у науковому журналі  “Вісник ЖДТУ” було не виявлено жодної публікації, яка б розкривала це питання, а лише деякі статті розкривали оцінку як інструмент контролю.

Контроль за достовірністю відображення зобов’язань за позиками підприємства важливий як для внутрішніх, так  і для зовнішніх користувачів бухгалтерського обліку. Внутрішніми  користувачами є керівництво підприємства, власники, які приймають управлінські рішення, що впливають на результати роботи всього підприємства. Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи:

1. Органи Державного контролю:

• податковий контроль;
• ревізія;

2. Органи місцевого самоврядування:

• незалежний аудиторський контроль

Більш докладно охарактеризуємо зовнішніх  користувачів в системі господарського контролю, представивши їх повноваження та основні документи, які регламентують  їх роботу в табл. 3.7.

 

Таблиця 3.7

Система органів зовнішнього контролю

Вид контролю	Органи контролю	Основні документи, що регламентують діяльність органів  контролю	Основні функції  та повноваження
1	2	3	4
Податковий	Державна податкова служба України, ДПІ України	ЗУ від 04.12.90 р. №509-ХІІ “Про Державну податкову службу в Україні” у редакції ЗУ від 24.12.93 р. №3813-ХІІ, зі змінами 2) ЗУ від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ “Про  порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами  і державними цільовими фондами”, зі змінами	Контроль за своєчасністю, повнотою та правильністю сплати суб’єктами підприємницької діяльності податків, зборів, інших обов’язкових платежів
Ревізія	Державна контрольно-ревізійна  служба	ЗУ “Про Державну контрольно-ревізійну  службу”	Контроль за правильністю витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ, організацій, що фінансуються за рахунок державного бюджету
Аудит (обов’язковий,  ініціативний)	Аудиторські фірми	ЗУ  від 14.09.06 р. № 140-V “Про аудиторську діяльність”	Перевірка правильності бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності, достовірність їх в усіх суттєвих аспектах та відповідності вимогам законодавства

Характеристика користувачів, яка  наведена в табл. 3.7 дає повне уявлення про контролюючий орган, якими нормативними документами він регулюється, якими є основні функції та повноваження цих органів. Можна помітити певну особливість виду контролю, а саме: податковий контроль здійснюється в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності; ревізія здійснюється тільки на підприємствах, організаціях, установах, які є державними, фінансуються з державного бюджету або отримують державне цільове бюджетне фінансування; аудит, якщо обов’язковий проводиться один раз на рік після складання фінансової звітності у випадку передбаченому законодавством, а якщо ініціативний у будь-який момент за рішенням власника (замовника).

Потреба у контролі зумовлена тим, що верхня  ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності структурних підрозділів підприємства , в зв’язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні. Керівники не мають достатнього часу, щоб перевірити виконання вказівок і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення на підприємстві, тому на підприємстві можна створити службу внутрішнього контролю або внутрішній аудит, який допоможе своєчасно вивчити приховані недоліки та відхилення,; забезпечить захист від помилок і зловживань, визначить “зони ризику”, можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допоможе  ідентифікувати та посилити слабкі сторони в системах управління.

 Потреба у створенні внутрішнього  аудиту в Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівця внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного оформлення зведеної чи консолідованої зовнішньої звітності і, перш за все, внутрішньої звітності. Адже працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних підрозділів, дочірніх і залежних підприємств не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського, і особливо його підсистеми – управлінського обліку.

Отже, розглянувши внутрішніх і  зовнішніх користувачів, яким необхідно  визначення достовірної оцінки активів  підприємства, зупинимося на послідовності здійснення контролю.

3.4. Особливості здійснення внутрішнього контролю кредиторської заборгованості

 

Ефективна фінансова  діяльність підприємства неможлива  без постійного залучення позикових засобів. Використання позикового капіталу дозволяє розширити обсяги господарської діяльності підприємства, підвищити його ринкову вартість.

Метою контролю розрахунків із банком за зобов'язаннями є підтвердження перевіряючим повноти, правдивості й неупередженості інформації, відображеної в первинних документах, регістрах обліку і звітності, щодо наявності та руху коштів за зобов’язаннями перед банком.

Завдання контролю слід розглядати в двох напрямах:

• підтвердження висновком контролера інформації клієнта щодо фінансового стану, платоспроможності, ліквідності, а також бізнес-планів та інших документів, які надаються банку для одержання кредитів;
• встановлення об'єктивної істини щодо доцільності, цільового використання та законності одержаних кредитів, правильності їх відображення в обліку та звітності, донесення цієї інформації до користувачів.

Бухгалтерський облік  кредитів банків та їх відображення в  звітності регламентуються П(с)БО 11 "Зобов'язання", за якими кредити поділяються на довгострокові і поточні.

У примітках надається  інформація про види кредитів, їх суми, строки погашення.

Для узагальнення інформації про рух позикових коштів у  Плані рахунків передбачено такі рахунки:

50 "Довгострокові позики";

60 "Короткострокові  позики".

Рахунок 50 "Довгострокові  позики" має такі субрахунки:

501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

502 "Довгострокові кредити  банків в іноземній валюті";

503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

504 "Відстрочені довгострокові  кредити банків в іноземній  валюті";

505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

506 "Інші довгострокові  позики в іноземній валюті".

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованого  банком за надані кредити.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових  коштів (крім кредитів банків).

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) по кожному кредиті окремо та строками їх погашення.

Рахунок 60 "Короткострокові  позики"

На рахунку 60 "Короткострокові  позики" ведеться облік розрахунків  у в національні та іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунку  відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом – сума їх повернення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі прострочення кредитів (позик).

Рахунок 60 "Короткострокові  позики" має такі субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті";

604 "Відстрочені короткострокові  кредити банків в іноземній  валюті";

605 "Прострочені позики в національній валюті";

606 " Прострочені позики в іноземній валюті".