Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) по кожному кредиту окремо та строками їх повернення.

Метою внутрішнього контролю є своєчасне виявлення відхилень від запланованих параметрів показників та інформації про них в управлінській системі на відповідному рівні. Результати контролю використовуються для підведення підсумків роботи. Виявлені відхилення допомагають керівництву оперативно впливати на усунення вузьких місць, вносити необхідні корективи в роботу .

Застосування контролю в управлінні кредиторською заборгованістю підприємства передбачає створення двох взаємопов'язаних стадій контрольно-аналітичного процесу, до яких належать:

• попередній аналіз і контроль окремої операції, наслідком якої буде створення відповідного зобов'язання;
• оперативний аналіз і контроль руху зобов'язань внаслідок здійснення господарських операцій протягом оперативного періоду.

Метою першої стадії контрольно-аналітичного циклу є визначення законності і  доцільності здійснення операції, а  також оцінка її майбутніх економічних  наслідків. Головною особливістю застосування попереднього аналізу і контролю в оперативному управлінні зобов'язаннями є обмеження періоду прогнозування визначених параметрів керованого об'єкту відповідно до функцій оперативного управління.

Попередній аналіз спрямовано на оцінку очікуваних економічних результатів  здійснення операції, а саме: визначення вартості залученого капіталу; обґрунтування вибору джерел фінансування; оцінку економічних наслідків створення додаткових зобов'язань; розрахунок і обґрунтування доцільності очікуваних змін фінансового стану внаслідок зміни структури зобов'язань; визначення очікуваних величин доходу і витрат за даною операцією та розрахунок впливу цих показників на фінансові результати діяльності підприємства; визначення та обґрунтування розрахункової величини необхідного залучення капіталу з зовнішніх джерел фінансування. Важливим елементом попереднього аналізу є визначення ризикованості операцій, пов'язаних зі створенням зобов'язань, та оцінка реальності встановлених термінів повернення суми основного боргу і виплати відсотків за кожним джерелом фінансування.

Попередній контроль зобов'язань значною мірою ґрунтується  на даних попереднього аналізу і  спрямований на запобігання прийняттю  рішень, що суперечать чинному законодавству, або реалізація яких з найімовірніше  призведе до негативних економічних  наслідків. На стадії попереднього контролю перевіряють доцільність кожної операції, її відповідність стратегічним напрямам розвитку підприємства, вимогам чинного законодавства та інших нормативних документів, які регулюють фінансово-господарську діяльність суб'єктів економіки.

Особливістю другої стадії оперативного аналізу і контролю зобов'язань є спрямованість на створення інформаційного забезпечення системи управління протягом операційного циклу: в момент здійснення або безпосередньо  після здійснення фінансово-господарських операцій. Наближеність до моменту здійснення операції дозволяє своєчасно виправити недоліки, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності як наслідок впливу різноманітних об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Оперативний аналіз спрямовано на дослідження динаміки зобов'язань та її впливу на зміну показників фінансового стану і потенційного банкрутства підприємства. Дані оперативного аналізу використовуються як первинна фактографічна інформація оперативного контролю.

На момент здійснення операції оперативному контролю піддаються своєчасність документального оформлення операції, правильність заповнення реквізитів первинних документів, відповідність бухгалтерських записів характеру і змісту операції. Протягом операційного періоду оперативний контроль спрямовано на виявлення відхилень визначених параметрів досліджуваного об'єкту від стандартів контролю, їх якісну і кількісну оцінку та розробку і обґрунтування заходів щодо усунення причин небажаних відхилень.

Одним із завдань оперативного аналізу і контролю є забезпечення постійного надходження в систему управління інформації щодо змін складу і структури зобов'язань внаслідок здійснення операцій з залучення коштів та відшкодування боргів. У побудові системи постійного спостереження за рухом зобов'язань важлива роль належить моніторингу термінів створення зобов'язання, погашення основного боргу за зобов'язанням, сплати відсотків за коштами, залученими на платній основі.

Метою системи моніторингу  як механізму здійснення постійних  спостережень за рухом зобов'язань є своєчасне виявлення наближення термінів відшкодування основного боргу та поточних розрахунків; виявлення та оцінка суттєвості відхилень фактичних термінів від стандартів контролю, які встановлюються за аналогічними термінами відповідної угоди; встановлення причин виявлених відхилень; оперативне втручання з метою нормалізації стану розрахунків за зобов'язаннями підприємства.

Здійснення моніторингу  зобов'язань у системі оперативного управління підприємством ґрунтується  на застосуванні методики загального аналізу, яка дозволяє дослідити динаміку об'єкту спостережень за загальною величиною, складом і структурою, та кількісно оцінити його відхилення від стандартів контролю за попередньо визначеними параметрами.

До абсолютних показників належать суми надходжень коштів у зобов'язання, суми погашення боргу та суми поточних витрат на сплату відсотків, а також відхилення від встановлених термінів здійснення виплат за зобов'язаннями. Крім них підприємство може здійснювати моніторинг ризиків зобов'язань.

Основними етапами побудови системи моніторингу руху зобов'язань  підприємства є: формування і обґрунтування  системи аналітичних показників для постійного спостереження і  оцінки поточних змін об'єкту оперативного управління; визначення джерел первинної інформації; розробка алгоритмів розрахунку аналітичних показників; розробка і обґрунтування стандартів контролю; визначення періодичності формування інформаційної бази моніторингу зобов'язань; визначення характеру оперативних управлінських рішень залежно від параметрів виявленого відхилення фактичних даних від стандартів контролю.

Предметом перевірки операцій із кредитами є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунками з банківськими установами, іншими кредиторами, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

Джерелами інформації для аудиту операцій з довгостроковими і поточними кредитами є наступні документи:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов'язань (див. табл. 1).

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов'язань (див. табл. 2).

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Звітність (див. табл. 2).

Таблиця. 1.

Первинні документи  по операціях із кредитами що відображаються на відповідних рахунках

Шифр та назва рахунку	Документи
50 "Довгострокові позики"	Виписки банку, акти переоцінки, ВКО, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, претензії, бізнес-план по реалізації запланованого проекту, кредитні договори між банком та підприємством, установчі документи, платіжні доручення, договори застави, договори страхування неповернення кредитів, додаткові угоди до кредитних договорів тощо
60 "Короткострокові позики"

 

 

Операції з довгостроковими і короткостроковими кредитами відображаються в облікових регістрах і фінансовій звітності наступним чином (табл. 2).

Таблиця 2.

Розкриття інформації по операціях з довгостроковими і короткостроковими кредитами в облікових регістрах та звітності

Шифр та назва рахунку	Регістри обліку	План рахунку у Балансі (Ф.№1)
50 «Довгострокові позики»	Журнал 2	440, 450
60 «Короткострокові позики»	Журнал 2	500

 

 

При контролі кредитних операцій на підприємстві необхідно впевнитись у відсутності помилок та порушень.

На рис. 1. наведено типові помилки та порушення, які зустрічаються в операціях із кредитами.

 

Рис. 1. Типові помилки та порушення, які зустрічаються в операціях із кредитами

 

Для виконання умов договору аудит операцій із довгостроковими  і короткостроковими кредитами доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення інвентаризації кредитів є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обґрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості перед кредиторами.

Об'єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків  по зобов'язаннях на певну дату, а  також суми кредиторської заборгованості, в розрахунках за невідфактурованими поставками, розрахунках за недостачами і втратами, з персоналом підприємства, за претензіями, одержаними кредитами та позиками.

В ході проведення інвентаризації кредиторської заборгованості аудитор  встановлює терміни виникнення зобов'язань по рахунках кредиторів, їх реальність і осіб, винних в пропущенні строків їх погашення. Перевіряючі також повинні оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства за погодженням з керівником (зразок 1). Підприємства-кредитори протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтверджувати таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу;

Зразок 1

Перелік актів звірки на підтвердження кредиторської заборгованості станом на ________________

Кредитор (повна назва  підприємства, установи без скорочення	Код рядка у журналі  операцій	Сума кредиторської заборгованості, грн.	Дата виникнення заборгованості	Підстава виникнення заборгованості	Згідно з актом звіряння від кредитора		Примітка (відхилення, причини)
						Сума, грн.		Дата

 

Якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, аудитор може запропонувати списати  з балансу ці суми у встановленому порядку.

При інвентаризації розрахункових  взаємовідносин з постачальниками  і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неотримане майно або отримане від інших підприємств.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з оплати праці перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

В ході документальної перевірки  розрахункових кредитних операцій з метою виконання умов договору аудитору, насамперед, слід ознайомитися з переліком юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство, що перевіряється, веде розрахунки; вивчити динаміку кредиторської заборгованості та встановити, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Перевіряють правильність отриманих від кредиторів претензій, причому аудитору слід відобразити  результати перевірки в робочих документах (зразок 2).

Зразок 2

Перелік претензій, виставлених  кредиторами за ___________

Кредитор (повна назва  підприємства, без скорочення	Код рядка у журналі  операцій	Сума заборгованості, грн.	Дата виникнення заборгованості	Підстава виникнення заборгованості	Виставлено претензію кредиторам		З них сума, визнана підприємством, грн.
						на суму, грн.		дата

 

До об'єктів дослідження  належать види кредитів, які можуть одержувати позичальники; документи, необхідні для одержання кредиту: документи, що підтверджують одержання кредиту, його цільове використання, суму процентів та погашення кредитів, регістри обліку та фінансову звітність.