Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2013 в 14:12, лекция
Переговори стають все більш значущою складовою життя сучасної людини, що становить. Вони виникають не в ситуації ієрархічної залежності, а у разі потреби досягти згоди у двох автономних учасників.
Переговори – це процес співпраці декількох сторін, направлений на досягнення результату. Переговори - основа всіх крупних угод на сьогоднішньому світі, без них вони просто неможливі. У всіх куточках земної кулі уміти вести переговори – означає мати вірний шматок хліба. Ми вступаємо в переговори щодня, хоча часто і не вважаємо свою діяльність переговорами. Це нагадує героя Ж. Б. Мольєра, який на схилі віку дізнався, що все життя говорив прозою.
Введення
Розділ 1.
Методологія комунікації при переговорах
1.1. Комунікативні стратегії ведення
переговорі
1.2. Вибір моделі проведення переговорів
1.3. Оцінка і аналіз характеру партнера
1.4. Стилі ведення переговорів
1.5. Правила активного слухання
1.6. Тактика проведення переговорів
1.7. Управління переговорами
1.8. Невербальні комунікації при переговорах
1.9. Оцінка ефективності переговорів
Розділ 2.
Національні стилі комунікативної
поведінк
2.1. Національні стилі ведення переговор
2.2. Неформальні відносини в процесі
переговорів
Розділ 3.
Ділові прийоми
3.1. Організація проведення переговорів
3.2. Комунікації за столом
3.3. Види прийомів
Розділ 4
Стрес при переговорах
4.I. Стрес і його основні причини
4.2. Реакція організму на стрес і способи
боротьби із стресом
4.3. Методи профілактики стресу
Розділ 5.
Ситуаційні завданн
5.1. Практикум по веденню переговорів
5.2. Підказки до практикуму
Афоризми про переговор
Література
Якщо в приміщенні, де проводиться прийом, на столах немає попільниць, виходить, курити не можна.
Тепер, коли ви пройшли "підготовчі курси", залишилося дізнатися, які, власне, існують прийоми і чим вони відрізняються один від одного.
"
3.3. ВИДИ ПРИЙОМІВ
Усі прийоми підрозділяються на денні і вечірні. На одних гостей розсаджують хазяї, на інших запрошені самі обирають собі місця. Відповідно до міжнародної практики, існують основні види прийомів:
"Келих шампанського" ("Coupe de champagne") або "Келих вина" ("Vіn d'Honneur")
"Сніданок" ("Lunch")
"Обід" ("Dіnner")
"Обід-буфет" ("Buffet Dіnner")
"Вечеря" ("Supper")
"Фуршет", "Коктейль"
"Кавовий або чайний стіл"
а також "Бранч" ("Brunch"), "Барбекю", "Пікнік", "Келих провина із сиром" ("Cheseand wіne party")
Завершуючи цей розділ, слід зазначити наступне. Добре організовані й успішно проведені прийоми завжди залишають у партнерів, гостей, можливих клієнтів солідне враження про улаштовувачів прийому, їхні справи, служать засобом поліпшення ділових зв'язків. Дотримуючись наших порад, ви будете почувати себе легко і невимушено на будь-якому прийомі, а коли-небудь зможете організувати його самі. Яку форму виберете - залежить від вашого смаку і бажань.
Р о з д і л 4
С Т Р Е С П І Д Ч А С П Е Р Е Г О В О Р І В
4.1. Стрес і його основні причини
Турбота - вона й у шпару
замкову пролізе.
Ґете
Кому не доводиться кожного дня переборювати страх,
той не пізнав ще уроків життя.
Емерсон
Нудьга, зрештою, стає звичкою,
причому дурною.
Монтерлан
Стрес - звичайне явище. Ми всі часом випробовуємо його - може, як відчуття порожнечі в глибині шлунка, коли встаємо, представляючись колегам, або як підвищену дратівливість або безсоння під час "напрягу" на роботі. Незначні стреси неминучі і нешкідливі. Саме надмірний стрес створює проблеми для менеджерів і організацій. Керівники всіх рангів відносяться до категорії працівників з ненормованим робочим днем. Тривалість їх перебування на роботі коливається в межах 11-15 годин на великих підприємствах, або в центральному апараті, 9-19 годин на середніх підприємствах. Згідно даним наукової ради з проблем прикладної фізіології людини серед керівників 34 % обтяжені серцево-судинними недугами (20% - гіпертонічна хвороба і 14%. ішемічна хвороба серця). У віці 40-49 років показник гіпертонічної хвороби серед чоловіків перевищує 50% обстежених.
Причиною багатьох недуг у керівників, за загальній думкою дослідників, є стрес.
Отже, стрес є невід'ємною частиною людського існування, треба тільки навчитися розрізняти припустимий ступінь стресу і занадто великий стрес. Нульовий стрес неможливий. Той тип стресу, який ми будемо розглядати в даній роботі, визначається як надмірна психологічна або фізіологічна напруга.
Дослідження показують, що до фізіологічних ознак стресу відносяться виразки, мігрень, гіпертонія, біль у спині, артрит, астма і болі в серці.
Психологічні прояви включають дратівливість, втрату апетиту, депресію і знижений інтерес до міжособистісних і сексуальних відносин і багато чого іншого. Як психологічна напруга організму, стрес підрозділяється на інформаційний і емоційний. Перший виявляється в ситуаціях, коли людина не справляється з потоками інформації, що обрушуються на неї, другий виникає в ситуаціях життєвого або виробничого безладу, погрози, небезпеки, образи, тривоги і т.д. Такі стреси викликаються не яким-небудь одним навіть дуже сильним подразником, а серією дрібних постійних, щоденних хвилювань. Відомий американський психолог Р. Лазарус з цього приводу говорить: "Людину відправляють у божевільний будинок не якісь там надзвичайні обставини, а нескінченний ланцюг дрібних трагедій... не смерть улюбленої, а шнурок, що порвався, коли не залишається часу, щоб замінити його на новий".
Давайте визначимо поняття "стрес".
У перекладі з англійської мови слово "стрес" (stress) означає "натиск, тиск, напругу".
Один енциклопедичний словник дає наступне тлумачення стресу:
Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварини або людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів) |
Інший словник пропонує таке визначення:
Стрес - це стан напруги, що виникає в людини або тварини під впливом сильних зовнішніх дій |
Більш поширеним в літературі є наступне визначення:
Стрес - це напружений стан організму людини, як фізичний, так і психічний. |
Першим же дав визначення стресу канадський фізіолог, патолог і психолог Ганс Селье (1907-1982 р.) Він сформулював концепцію стресу, увів поняття адаптаційного синдрому, хвороб адаптації й інші фізіологічні терміни. Відповідно до його визначення:
Стрес - це все, що веде до швидкого старіння організму або викликає хвороби. |
За його гіпотезою також можна зробити зворотний висновок, що:
“старіння – підсумок усіх стресів, яким піддавався організм протягом свого життя ”.
Будь-який стрес, особливо викликаний марними зусиллями, залишає після себе незворотні хімічні зміни; їхнє нагромадження обумовлює ознаки старіння в тканинах. Особливо важкі наслідки викликає поразка мозкових і нервових клітин. Але успішна діяльність, якою б вона не була, залишає менше наслідків старіння, отже, робить висновок Г. Селье, ви можете довго і щасливо жити, якщо виберете підходящу для себе роботу і вдало будете справлятися з нею.
Одним з факторів стресу є емоційна напруженість, що фізіологічно виражається в змінах ендокринної системи людини. Приміром , при експериментальних дослідженнях у клініках хворих було встановлено, що люди, які постійно знаходяться в нервовій напрузі, важче переносять вірусні інфекції. У таких випадках необхідна допомога кваліфікованого психолога. Таку захисну реакцію організму (переважно ендокринної системи), виникаючу під час стресу, Г. Селье назвав загальним адаптаційним синдромом. У цьому синдромі він розрізняв три стадії: