Вплив фізичних вправ на виховання морально – вольових якостей у дітей

                                Разом               24/4 –                91/98 –             125/174

      Високий рівень  - 10%/ 0%; середній – 38% / 33%, низький – 52% / 63%

 

Якісний аналіз відповідей дітей показав, що деякі діти мають поняття про моральність та її прояви в житті людей, знають чим пояснюються значення правильної поведінки для людини, що друг це не той хто дарує солодощі, а той – хто допоможе, виручить, підтримає, уміють дати оцінку поведінці однолітків.

Не знають відповіді на питання як заняття спортом допоможуть стати гарною людиною, дуже мало знають вірші та загадки про спорт. Знання дітей в основному поверхові.

Зміст другої бесіди складали питання про вольові якості, їх види, розуміння дітьми їх значимості для людини, про вплив спорту на формування вольових якостей. Хто такі козаки? Як допомагала сміливість, рішучість, дисциплінованість козакам здобути перемогу?

Кількісні показники відповідей дітей на питання бесідки представлені в таблиці

Таблиця 2.

Показники відповідей дітей на питання другої бесіди.

Питання   Кількість дітей	Група А / Група Б
	Повна відповідь	Неповна відповідь	Не знає відповіді
1. Хто такі козаки?	-/-	5/7	15/16
2. Які були козаки?	-/-	8/7	5/16
3. Які види спорту вам  подобаються найбільше?	-/-	8/10	12/13
4. Яких спортсменів ви  знаєте?	3/-	7/9	10/14
5. Чи займаються ваші  батьки спортом?	3/-	11/9	9/14
6. Чи були ви на стадіоні?	1/-	5/8	14/15
7. Які риси характеру  допомогли козакам перемагати  в бою?	-/1	9/10	8/9
8.Що треба робити щоб  стати сміливим, дисциплінованим, рішучим, терплячим?	1/-	7/8	12/15
9. Які народні рухливі  ігри ви знаєте?	-/2	9/8	11/13
10. Чи хотіли б ви  бути схожими на спортсменів? Чому?	-/-	8/10	12/13
11. Чи хотіли б ви  бути схожими на козаків? Чому?	-/-	8/11	12/12
12. Які спортивні свята  вам запам`ятались найбільше ?	3/-	9/12	8/11

                                     Разом:        11/3                  101/109              128/166

Високий рівень – 4% / 0%; середній рівень – 42% / 39,6%; низький рівень – 53%/ 60,4 %

Якісний аналіз відповідей дітей показав, що діти знають в основному деякі види спорту: плавання, фігурне катання і бокс, деякі прислів`я, вірші, загадки про спорт. А от прислів`я про спорт, здоров`я, загартування, пісні не назвав ніхто.

Висновок про розвиток емоційного компоненту я робили на основі спостережень за дітьми під час бесід, фіксуючи їх зацікавленість темою.

Більшість дітей виявили достатній інтерес до змісту бесіди, що проявлявся у стійкій увазі, репліках в ході обговорення, бажання знайти правильну відповідь на питання. Аналіз змісту бесіди показав, що дітям цікаво знати про дружбу, про сміливі вчинки та їх приклади в житті, виявили бажання стати сміливими, рішучими, дисциплінованими як спортсмени, діти знають про деякі види спорту і охоче беруть участь в спортивних святах в дитячому садку, з задоволенням слухають, оповідають про досягнення  спортсменів, про спортивні змагання, хотіли б бути схожими на видатних спортсменів (А.Шевченко, братів Кличко та ін..).

В ході педагогічних спостережень за діяльністю дітей мною були виявлені наскільки сформовані у них поняття дружби, товариськості, взаємодопомоги та взаємопідтримки, почуття колективізму, національні почуття. Всього критеріїв, за якими визначали сформованість досліджуваних якостей було 6:

• Вміння дитини брати участь в колективних іграх (переживати за результат колективної гри, а не за власний).

• Рівень сформованості у дитини самооцінки (уміння оцінювати власні вчинки по відношенню до інших).

• Уміння дитини допомагати іншим дітям під час колективної гри.

• Уміння дитини адекватно оцінювати результат гри, участь у ній кожного із учасників і свою власну.

• Рівень сформованості почуття взаємопідтримки, взаємовиручки.

• Рівень сформованості поняття «друг», «дружба» (як дитина розуміє ці поняття, яким критеріям користуються при виборі друга, чи завжди підтримує друга).

Узагальнений аналіз кількісних та якісних показників відповідей дітей на питання бесід та результати спостережень за ними з метою визначення зацікавленості темою дали нам можливість розподілити їх на групи за рівнями розвитку когнітивного та емоційного компоненту знань про моральність та волю, гарні прояви цих якостей в житті. (Таблиця3).

Дамо характеристику рівням.

До високого рівня сформованості морально – вольових якостей були віднесені діти, які достатньо повно виявляли досліджувані якості, відповідали на питання без підказки, проявляли інтерес до теми бесіди, виявили прагнення знати більше, знаходили підтвердження власної думки.

Дітям з середнім рівнем розвитку було важко відповісти майже на половину питань. Їх відповіді носили поверховий, а інколи, неточний характер, але прагнення знати більше виявили всі, досліджувані якості виявляли не завжди, не повністю, за підказкою дорослого або інших дітей.

В групу з низьким рівнем розвитку досліджуваних якостей увійшли діти, які не змогли відповісти на значну кількість питань або їх відповіді були не вірними. Під час бесіди діти не проявили зацікавленості темою, а деякі з них ні як не відреагували на пропозицію пізнати більше про сміливість, рішучість, дружбу та взаємовиручку і допомогу, про фізкультуру, спорт. Не виявили бажання стати кращими.

Мною були досліджені прояви волі у дітей старшої групи. Оцінка вольових якостей проводилась за методикою розробленою психологом А.І. Виготським. Вона дає змогу отримати досить певну оцінку вольової активності дитини. Спостерігаючи за його наполегливістю ініціативністю, рішучість, самостійкість, витримку, організованість та дисциплінованість, що проявляється в різних видах діяльності. Оцінка сили вольових якостей по п`ятибальній системі: 5- вольова якість дуже сильно розвинута, 4- сильно розвинута, 3 – слабо розвинута, 2 – дуже слабо розвинута, 1 – вольова якість відсутня у дитини.

Ознаки дисциплінованості:

• свідоме виконання в даному виді діяльності ( виконання вимог вихователя) своєчасне виконання доручень, виконання правил у грі.

Ознаки самостійності:

• виконання завдання з допомогою дорослого ( без нагадування, підказок, фізичної допомоги);

• вміння самому знайти заняття та організувати свою діяльність ( на прогулянці, під час заняття);

• вміння відстоювати свою думку, не виявляти при цьому впертості якщо не правий;

• уміння дотримувати звички самостійності поведінки в нових умовах діяльності

Ознаки наполегливості:

• бажання постійно доводити справу до кінця, уміння долати труднощі;

• уміння продовжувати діяльність під час небажання нею займатись;

• уміння проявляти наполегливість ( зміна колективу, умов праці).

Ознаки витримки:

• проявляти терпіння в фізкультурній діяльності, виконання в складних умов;

•  уміння тримати себе в конфліктних ситуаціях ( під час конфліктних ситуацій, незаслужених обвинувачень);

• уміння гальмувати прояви своїх почуттів під час сильного емоційного збудження ( велика радість тощо).

Ознаки організованості:

• дотримання певного порядку в діяльності (тримати свої іграшки, книжки в порядку);

• планувати свої дії, раціонально використовувати свій час, уміння вносити в свою діяльність певну організованість при зміні умов, або оточення.

Ознаки рішучості:

• швидке обдумане рішення, під час виконання того чи іншого руху;

• виконання прийнятого рішення без вагань, впевнено;

• відсутність розгубленості під прийняття рішення або в емоційному збудженні;

• вияв рішучості дій в незвичайних умовах.

Ознаки ініціативності:

• прояв дитиною творчості, видумки, раціоналізації;

• участь в здійснені розумних нововведень, доброго починання, що виходить від других;

• активна підтримка колективу в реалізації намічених планів;

• бажання проявити ініціативу в незвичних умовах.

Результати спостережень за поведінкою дітей під час режимних процесів, в ході проведення фізкультурно – оздоровчої роботи а також результати опитування дітей занесено до таблиці 3.

Таблиця 3.

Рівень уявлень про морально-вольові якості у дітей старшої групи.

		Рівні
Група	Кількість дітей	Високий		Середній		Низький
		Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
Е Г	20	1	5%	8	40%	11	55%
КГ	23	-	-	9	39,1%	14	60,9%
Високий рівень – 5%/ 0%			Середній рівень – 40%/ 39,1%			Низький рівень 55%/ 60,9%

 

Про рівень сформованості поведінкового компоненту ми судили на основі спостережень за дітьми під час самостійної ігрової, рухової та художньої діяльності протягом місяця, коли проводився констатуючий експеримент, не було зафіксовано включення до сюжетно – рольових ігор теми фізична культура, фізичні та спортивні вправи, в самостійних сюжетних малюнках не знаходила відображення тема спорту, на прогулянках інколи діти грали у футбол, тільки 8% склали рухливі ігри з спортивною тематикою, що були організовані за бажанням дітей.

Більшість дітей мають знання про мораль, хочуть проявити власну ініціативу у грі, в змаганні, але не переживають за колективний результат, не виявляють здатності до адекватної альтернативної поведінки. Порушуючи правила поведінки діти не орієнтуються на свого однолітка або людину, не звертають уваги на її стан, не враховують інтересів і потреб іншого. Мали місце випадки не коректної, грубої поведінки під час рухливих ігор та ін.

Спостерігаючи за наполегливістю, ініціативністю, рішучістю, самостійністю, витримкою, організованістю та дисциплінованістю дітей,  що проявляється в різних видах діяльності я прийшли до висновку, що оцінку «5» - вольові якості дуже сильно розвинуті не отримав ніхто, «4» - вольові якості сильно розвинуті – не отримав ніхто, «3» - слабо розвинута – 13 дітей, «2» - дуже слабо розвинута – 7 дітей, «1» - вольова якість відсутня у дитини – не отримав ніхто. Прояви вольових зусиль у дітей на низькому рівні.

Аналіз отриманих у констатуючому експерименті даних дає можливість зробити такі висновки:

1.Проблема формування  у старших дошкільників морально-вольових  якостей через фізичну культуру  і спорт, про значення їх для  життєдіяльності дитини не достатньо  повно відображена в науково-методичній  літературі, та не знайшла достатньо  повного відтворення в практиці  роботи дошкільного закладу.

2.Рівень розвитку компонентів  моральності і волі в повсякденній  та фізкультурній діяльності  досить низький (когнітивний і  емоційний компоненти знаходяться  на середньому рівні,а поведінковий  майже не фіксується).

Наявність дітей з високим рівнем розвитку дозволяє передбачити підвищення цього рівня у всіх дітей за умовами впровадження різноманітних педагогічних технологій, опосередкованих методів – бесіди на морально-етичні теми, перегляд мультфільмів, відеофільмів,міні-тренінги, розглядання педагогічних ситуацій,екскурсій на стадіон,до басейну, перегляд тематичних кінофільмів тощо вплинуть на рівень знань дошкільників.

На етапі констатації результатів я вивчали також і рівень фізичної  підготовленості дітей. На  нашу думку мотив стати фізично досконалим, сильним повинен певною мірою вплинути на її показники.

Рівень розвитку фізичної підготовленості визначався за допомогою рухових тестів. З цією метою використовувались широковідомі та достатньо апробовані в теорії та в практиці фізичного виховання дітей тести: біг на 10 метрів, метання на дальність, стрибки в довжину з місця. Результати обстежень відображені у додатках.