Лекции по "Українська мова"

    Вигідний — вигідний;

    Вигідний  варіант, договір, справа (у значенні корисиий);

     Вигідна  форма, позиція (у значенні  зручна);

     Частковий  — частковйй;

    Часткова  виплата коштів (у значенні неповна);

    Частковйй  відсоток; (у значенні характерний,  пайовий);

    Правильний  — правильний;

 Правильний  висновок, правильна відиовідь (істинний, відпо-відний нормам);

     Правильний (від правило ~ пристрій, на якому щось розправ-ляють);

 

 

33.Числівник

Числівник —  частина мови, яка називає кількість  предмета або порядок їх під час  лічби, і відповідає на питания скільки?котрий?

Кількісні числівники — числівники, що називають кількість предметів і відповідають на питания скільки?

Власне кількісні  — це числівники, які називають  кількість окремих предметів (три, п'ять, сто сорок, мільйон).

Дробові — це числівники, які називають кількість частик предмета (півтора, дві треті, одна шоста).

Збірні —  числівники, що називають кількість  сукупних предметів (двое, четверо, десятеро).

 Порядкові — числівники, які вказують на порядок предметів під час лічби, і відповідають на питания котрий (перший, двадцятий)

1. Простой кількісний  числівник, який називає однозначне  число (без указівки на одиниці  виміру), в запису відтворюється  не цифрою,

а словом.

Наприклад: Учасників круглого столу повинно бути не більше десяти. Учасники круглого столу (а їх було двадцять) взяли участь в обгоёорен-ні актуальных питанъ реформування АПК.

2. Зберігається такий запис в однозначних числівниках, якими позначаються часові межі.

Наприклад: Адаптаційний період триває два місяці. Виеокої продук-

тивноапі  праці ми досягли за п'ятъ років. За минулі десять років ...;...

виконати  до другого серпня; у другій половит  вересня

 3. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням: оди-ниць виміру, воно записується цифрами.

Наприклад: На складі було выявлено крадіжку 10 тонн цукру. 3 кожного гектара зібрано по 150 центнерів цукрового буряку.

4. Якщо речения  починається складними або складеними  числів-никами, вони записуються  словами.

Наприклад: Двадцять два центнеры зерновых з гектара зібрано в нашему господарстві. П'ятнадцять переможців змагання нагороджено преміями.

5.  Якщо складні  або складені числівники вживаються  в середині речения, вони записуються цифрами.

.Наприклад: Приріст у живій вазі за січень цьаго року становив 16 кг ., на одну голову молодняку ВРХ. На економічний факультет прийнято

217 студентів.

6.  Що стосується  запису порядкових числівників,  треба пам'ятати таке:

6.1.  Якщо інформацію  записують арабськими цифрами,  то да-рядкові числівники вживаються  з відмінковим закінченням. Наприклад: Якість продукції 1-го класу. Товары 1-го класу. Акт скла-дено у 3-х примірниках. Пшениця 3-го класу тощо.

6.2.  Перераховуючи  кілька порядкових числівників,  відмінкове закінчення пишеться  лише один раз.

Наприклад: Товары 1, 2, 3-го сортів.

6.3.  Можливим  у текстах е комбінований запис складних слів, першою частиною яких є цифрове позначення.

Наприклад: 100-відсотковий і стовідсотковии розчин. 50-кілометрова і п'ятдесятикыометрова відстань. 900-кілограмовый і дев'ятсоткіло-

грамовий  вантаж.

Дозволяється  в текстах скорочувати другу частину вищезаписа-

них назв, якщо вони є единицею виміру. Наприклад: 50 км; 6 мм; 10 см тощо.

7.  Уживається  змішаний (словесно-цифровий) запис  деяких видів

інформації.

Наприклад: 526 000 т і 526 тис. т; 182 000 000 і 182 млн. тощо.

8.  Приблизна кількість у ділових, професійниХ текстах передається за допомогою таких слів: понад 240 га; до 240 га; близько 240 га; менш ніж 240 га; більіи ніж 240 га; білъше 25 л; менше 25 л.

9.  Порівнюючи  цифрові показники за допомогою  слів білын ніж, менш ніж, не раніше як, слід не забувати, що кома між словами

' не ставиться.         ,

Наприклад: Продуктивність праці зросла білыи ніж на 20%.

10.Порядкові числівники вживаються в текстах з відповідним закінченням. Наприклад: Бригада будівельників виконала свое перше завдання.

 

 

34. Займенник

Переважна більшість  документів пишеться від імені установи, підприємства,організації( тобто від  першої особи множини). Проте займениик  ми в цій ситуації, як правило, пропускається  дієсловом у першій особі множини. Паралельно до щойно розглянутої є форма третьої особи однини. Мовець майже усунений від участі у мовленні, ніяк себе не проявляє , що й надає викладові бажання нейтрального або суворо-оффіційного характеру.

Вживання займеника  першої особи однини Я також обминається, розпорядження й накази розпочинається дієсловом у першій особі однини.Ця займеникова форма можлива лише в особистих і в деяких видах документів(автоб , доручення)

Як відомо форма  однини особового займеника Я  не вживаеться  не лише в діловому стилі, а й у науковому і, часткоово публіцистичному.

 

 

35. Дієслово в проф. мовленні

Запамятайте кіпька правил

1.  Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато вимагають від присудка форми однини:

а)  якщо при  вищевказаних словах нема керованого слова:    . Більшість голосувала за висловлену пропозицію.

б)  якщо слова  більшість, меншість керують іменником  в однині: Більшість студентства взяла участь у міжшродній акції «За мир і безпеку».

в)  при безпосередній  близькості підмєта і присудка (хоч  кероване слово вживається і в множит):

Більшість студентів склала успішно зимову сесію.

У професійному мовленні нормативними є декілька варіантів  узгод-

ження підмєта  і присудка:

Більшість делегатов прибула; більшість (три, двадцать сто) делегатів

прибули; більшість (чотири, тридцятъ, сто) делегатів прибуло.

2.  Дієслово-присудок у формі множини вживається:

'   а) якщо  між підметом і присудком е  інші члени речения (діеприк-метниковий  зворот); означальне підрядне речения  зі сполучним словом у формі множини: Більшість заходів, які господарство запланувало на цей рік, виконанї,

б)  якщо при  слові більшість є декілька керованих  слів у формі множини:

Більшість інженерів, службовців, робітників нашего підприемства берутъ активну участь у впровадженні у виробництво  новых технологій;

в)  якщо при  підметі зі словом більшість є однорідні присудки: Більшість викладачів кафедри виступають з лещіями перед населениям, виконують важливі громадські доручення;

г)  якщо підкреслюються активність і роздільність дій, що їх виконують особи, названі в підметі:

Більшість слухачів висловили різні думки;

д)  якщо дієслівна  зв'язка бути узгоджується з іменною  частиною складеного присудка:

Більшість учаешків були задоволені організацією проведения конфе-рещії.

3.  При займеннику  Ви, що вживається для вираження  пошани до од-нієї особи, присудок ставиться в множині:

Ігоре Васильевичу, Ви готові розпочати урочисте засідання?

4.  При абревіатурах  дієслово-присудок ставиться в  тому самому ро-ді й числі,  що й головне слово в словосполученні,  від якого утво-рено абревіатуру:

Міськвно (міський відділ народної освіти) розглянув питания забезпе-чення шкіл підручниками.

5.  При підметі,  до складу якого входить неозначено-кількісний  чи-слівник багато (мало, немало, небагато) присудок, як правило, вживається  у формі однини:

Багато  студентів взяло участь в акції «Молодь проти СНІДу». При однорідних присудках можливою є форма присудка в множині: Багато студентів працювали на фермі, доглядали молодняк.

6.  У професійному, діловому мовленні замість пасивних  дієприк-метників вживають безособову дієслівну форму на -но, -то, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Наприклад:

постанову ухвалено; доповідь заслухано; всі питания  розглянуто; ухва-лу прийнято; майно  конфисковано; завдання виконано; екзамен  складено; досліди проведено.

7.  Дієслова керують іменниками у певних вщмінках.

а)  з іменниками в родовому відмінку вживаються дієслова:

•     вчити (вчитися, навчати, навчатися) грамоти, етикету;

•     запобігати (домагатися) ласки, теплоти;

•     зазнавати поразки, горя, принижения, нещастя;

•     призвести до пожежі, катастрофи;

•     чекати слушної хвилини; (чекати на тебе);

•     слухати доброї поради, батьків;

•     позбавитиея бур'янів, клопоту.

б)  з іменниками чи займенниками у давальному відмінку вживаються дієслова:

•     дорівнювати трьом, чотирьом;

•     боліти мені, їй;

•     дякувати тобі, йому, нам;

•     запобігати у значенні «уникати, відвертати»  втратам, руйну-ванню, лихові, біді;

•     підлягати обробці, сумніву, критиці.

 

36.Прийменник

Прийменник  — службова частина мови, яка разом з відмінко-вими закшченнями імеників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Відіменникові прийменники — прийменники, що утворені від іменників (край, коло, шляхом, у результата, внаслідок тощо). Віддієслівні прийменники — це прийменники, що утворені від дієслів (виключаючи, завдяки, незважаючи на). Відприслівникові прийменники — це прийменники, що утворені від прислівників (близько, вслід, після, упродовж тощо).

1 .Складні прийменники звичайно пишутъся разом: внаслідок, (аварії), напри-кінці (року), довкола (проблемы), задля (успіху), назустріч (реформам) тощо.

2 Прийменники, утворені від повнозначних слів, пишутъся двома і білъше словами: незважаючи на (погрози), в резулътаті (перевірки), у зв'язку з (сі-мейними обставинами), згідно з (законом).

3 Вибір прийменника неможливий у стандартних (апійких) словосполучен-нях: ставший за мету, маши на меті, брати до уваги.

4 Вибір прийменника є можливий для підкреслення певного аспекту думки в таких паралелъних аттаксичних конструщіях: за час навчання - під час нав-чання,зазвітнийперіод - у звітний період, на потреби села - для потреб села.

5. Неприпустимі скорочення прийменникових конструкцій типу: на зборах правління (не можна: на правлінні), на зЩданні комісії (не можна: на комісії).

6 Не  можна пропускати прийменники  в поданих нижче словосполученнях, що призводитъ до двозначності  їх розуміння: матеріали досліджень (з досліджень чи для досліджень?), лист дирёкції (для дирекції чи від дирекції?), дапомога заводу (для заводу чи від заводу?), повідомлення організаціі (для організації, від організаціїчи з організаціі?).

7 Треба уникати буквального перекладу прийменникових зворотів з росій-ськоїмови на українську. Наприклад. благодаря настойчивости - завдяки (а не дякуючи) наполегливості; несмотря на трудности - незважаючи. (а не дивлячись) на труднощі; в зависимости от условий - залежно (а не в залежності) від умов; в случае отказа - у разі (а не у випадку) відмови; в соответствий с графиком — відповідно до графіка (а не у відповідності з графіком) та ін.

8 Слід  пам'ятати: деякі російсъкі прийменникові  словосполучення мающъ не один, а кілъка українсъких відповідників,  що дає можливість вибрати  найточніший для конкретного  тексту. Наприклад: работать согласно графика - працювати згідно з графіком, за графіком; отпуск по болезни ~ відпустка через хворобу, у зв'язку із захворюванням; разработать мероприятия по улучшению условий труда — розробити заходи для, щодо, до поліпшення умов праці.

9 Не  забуваймо традиції вживання прийменників в, у, на, які розрізняютъся й за змістовими відтінками: працювати — на фермі, на підприемстві, на заводі, на ділянці, на (у) полі, у школі, в організації, в установі і т. д.; вчи-тися — у школі, на денному (вечірнъому, заочному) відділенні академії, в інституті, на курсах підвищення кваліфікації.

10 Не слід плутати написания похідних прийменників з повнозначними частицами мови, від яких вони утворені, та їх уживання. Наприклад: назус-тріч виборам - і на зустріч з виборцями; у резулътаті перевірки - і за-цікавлений в резулътаті; незважаючи на попередження - і не зважаючи на мене; на шляху до реформ - і зустрітисъ на шляху.

11Звертайте увагу на те, що в практиці професійного, ділового мовлення під впливом недоречних аналогій часто трапляютъся порушення норм у вжи-ванні прийменникових конструкцій, особливо з прийменником по і на.

 

37. Прямий порядок слів

Передає загальний зміст речення без  спеціального наголошення окремих  його єлементів.

Полягає у:

-підмет  ставиться перед присудком

-узгоджене означення-перед означуваним словом, неузгожене-одразу пысля нього

-вставні  слова на початку речення

Використання  непрямого порядку слів у ділових  паперах виправдане kbit в тому випадку , коли логычний наголос падаэ на присудок (тоды присудок ставиться перед пыдметом)

 

38. Керування,особливойсті керування  в проф мовленні

Керування –  такий вид синтаксичного зв’язку, коли вживання певної форми непрямого  відмінка іменника, предметно-особового  займенника або субстантивованого  прикметника (без прийменника і  з прийменником) зумовлене граматичним або лексико-граматичним значенням іншого, панівного слова. Це слово для розкриття і поширення свого смислу як би потребує певної залежності від нього форми непрямого відмінка імені або займенника з особовим або предметним значенням. Наприклад, розв’язав задачу, увійти до лісу, позбутися надії, рахуватися з часом, відправлення потягу, інтереси справи, інтерес до науки і т. д.» [4, 22]. Залежно від керуючого слова форма непрямого відмінка іменника або займенника може вживатися без прийменника, утворюючи безпосереднє, безприйменникове керування (зустрічати гостей, радіти перемозі, гордитися батьком, будинок брата, ліс рук), і з прийменником, утворюючи прийменникове керування (відсунути від краю, облетіти навколо Місяця, гай біля села, лист для брата).

 

Залежно від  лексико-граматичних особливостей панівного слова словосполучення  або смислу цілого висловлення розрізняється  сильне і слабке керування.

 

Сильне керування  – це такий підрядний зв’язок, при якому на вимогу головного  слова вживається необхідна і єдина форма залежного іменника з прийменником або без нього. Наприклад: рубати ліс, готуватися до конкурсу, радіти сонцю, ставлення до хворих, любов до батьківщини, початок спектаклю і так далі.