Лекции по "Українська мова"

Текст [обсяг  до 10 сторінок] подавати особисто на дискеті  разом із одним надрукованим примірником  у такому оформленні:

1.  Текстовий  редактор Місгosoft Word 6.0 або 7.0.

2.  На аркушах  формату А4 шрифт Тітеs New Roman, розмір - 10 кеглів, інтервал 1, поле верхнє, нижнє - 4,6 см, ліве, праве - 4 см від краю колонтитула, верхнього, нижнього - 4,6 см.

3.  У лівому  верхньому кутку - УДК статті. Через інтервал великими літерами  назва статті (по центру). Ім'я  та прізвище автора посередині рядка, виділені жирним шрифтом. Через інтервал анотація, ключові слова українською мовою. Текст подавати з абзацу (1,5 см).

4.  Посилання  подавати в тексті у квадратних  дужках із зазначенням прізвища  автора (авторів), року видання та  сторінки цитованого джерела, напр.: [Пономарев: 1981: 145].

5.  Бібліографію, складену за алфавітом, подати  після тексту за зразком: Городенська  К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна  структура слова (відіменні деривати). - К., 1981.

 

48,49, 50.  Курсова, дипломна, магістрацька робота

 

Курсова (дипломна, магістерська) робота-одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх  фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів). Вона мае продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знания та вміння практично їх використовувати для розв'язання конкретної' проблеми. Курсова (дипломна. магістерська) робота пов'язана з формуванням умінь опрацьовувати і творчо використовувати наукову літературу, самостійно добирати фактичний матеріал, систематизувати та по-науковому описувати його, робити висновки та уза-гальнення.

Курсова (дипломна. магістерська) робота - це результат  наукового пошуку, який проводять  студенти під керівництвом викладача. Формулювання тематики курсових (дипломних, магістерських) робіт пов'язане з  урахуванням змісту спеціальних  дисциплін та спецкурсів, які слухають студенти впродовж навчання. Тему для дослідження студент вибирає самостійно із низки тем, які пропонує викладач. Дипломна (магістерська) робота може бути своєрідним продовженням розпочатої на попередніх курсах праці. Унаслідок розширення аспектів опису, залучення нового фактичного матеріалу студент вивчає проблему на вищому науковому рівні, робить ґрунтовніші висновки.

Захист наукових робіт відбувається в кінці навчального  року. Під час захисту курсової роботи студент коротко доповідає про результата дослідження, відповідає на запитання. На основі захисту та попередньої оцінки керівника, висловленої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.

Дипломну (магістерську) роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, в якому висловлює думку гцодо рекомендації дипломної (магістерської) роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени державної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного захисту дипломної (магістерської) роботи.

Мінімальний обсяг  курсової роботи - 25 сторінок, дипломної - 65 рукописних або 45 друкованих сторінок: магістерської - 60 друкованих сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не входять додатки, список використаної літератури. таблиці та рисунки, які за обсягом займають сторінку, хоча їх теж нумерують.

Курсову (дипломну, магістерську) оформляють на папері формату  А4 (297 мм х 210 мм). Текст друкують через  півтора міжрядкових ін-тервала, кегль шрифту - 14. Шрифт друку мае  бути чітким, чорного кольору. середньої  насиченості, щільність тексту однакова.

Нумерація сторінок курсової (дипломної, магістерської) роботи починається з четвертої сторінки. Титульну сторінку, зміст, першу сторінку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм. Слово „сторінка" не пишуть, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.

Рубрикація  тексту курсової (дипломної, магістерської) роботи передбачає членування на частини та їх називання: вступ. розділ, висновки.

Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки.                              

Встановлено вимоги до змісту, структури та обсягу, яких слід дотримуватися у процесі  написания та оформления наукових робіт .

Курсова (дипломна. магістерська) робота складається з таких змістових компонентів: вступ, основна частина, висновки.

Вступ - це початкова  змістова частина наукового дослідження. Обсяг вступу не мае перевищувати 10% загального обсягу роботи. Цей компонент  наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстрактних роздумів.

У вступі мотивують актуальность теми, з'ясовують зміст основных термінів (понять), ступінь виечення зазначеної теми (огляд літератури, історія питания). предмет та об'єкт дослідження, формулюють мету, визначають заедания, обґрунтовують застосування відповідних методів та прйоомів, з'ясовують теоретичне та практичне значения роботи, вказують на її джерелъну базу, зазначають структуру роботи.

Основні вимоги до написания структурних елементів  вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи:

Актуальність — пов'язана з формулюванням суті проблеми, яка завжди виникає тоді, коли попередні дослідження не спроможні пояснити функніонування певного явища чи теорія не може пояснити щойно виявлені факти.

Зміст основных термінів, понять - дослідник обґрунтовує вживання ключових термінів, подає їхнє тлумачення за допомогою посилань на конкретні лексикографічні джерела чи наукові праці (це можуть інколи з'ясовувати в першому розділі).

Ступінь виечення теми - передбачає огляд літератури. критичний її аналіз, виділення суттєвого, оцінювання того, що зробили раніше інші дослідники, що привернуло увагу науковців, але не стало об'єктом їхнього докладного аналізу.

Предмет дослідження - це явите, обране для вивчення. яке зумовлює проблемну ситуацію.

Об'єкт  дослідження - це матеріал, який безпоссредньо аналізують, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого роблять відповідні висновки.

Мета - це запланований кінцевий результат, якого прагне досягти дослідник у процесі виконання дослідження.

Заедания - це проміжний результат, якого планує досягти дослідник на конкретних етапах виконання роботи. Вони визначають спрямованість і хід дослідження. структуру роботи (кожному із завдань може відповідати певна змістова частина - розділ. параграф).

Методы  дослідження - це основні шляхи, прийоми розв'язання проблеми.

Теоретичне  та практичне значения роботи визначає спроба осмислити, систематизувати певні явища. дослідити закономірності і тенденцїї їх функціонування. можливості використати здобуті результати в практичній діяльності.

Джерельна база - це носії фактичного матеріалу, який послужив базою для дослідження.

Наприкінці  вступу доцільно вказати на структуру  роботи. тобто подати перелік її основних змістових частини, зазначити наявність додатків.

Основна частина - це найбільший за обсягом компонент  курсової (дипломної, магістерської)   роботи.   що   засвідчує   вміння   студента   самостійно   описувати, аналізувати та. систематизувати  матеріал.  Теоретичну основу  наукового опису. становлять наукові праці (статті. монографії. підручники).         

Основну частину  подають у вигляді розділів. у  межах якиж виділяють підрозділи. пункти, підпункти. Виділення розділів. їх кількість та назву узгоджують з різними аспектами опису та напрямами дослідження. Для виділення підрозділів (пунктів. підпунктів) можна використати критерії систематизації матеріалу. Розділи нумерують римськими цифрами і паралельно з нумерацією подають слово Розділ, а підрозділи - арабськими, вживаючи знак параграфа (§). якщо використовують традиційну систему рубрикації. Назва має бути коротка (переважно просте називне речения), відповідати змісту виділеної частини, не до-пускати двозначності в трактуванні слів та заголовка в цілому

 

51. Відгук, як різновид наукової роботи

Відгук - це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи. вистави, фільми. подані на розгляд чи до захисту.

Реквізити документа:

1.  Назва документа.

2.  Заголовок,  що містить вказівку на: а)характер  роботи;

б)прізвище, ім'я  та по батькові автора роботи:

в)назву роботи;

г) місце і  рік написания;

д)кількість  сторінок.

3.  Текст,  що містить:

а) в ступ;

б)стислий виклад змісту роботи:

в)критичні зауваження;

г) висновки.

4. Підпис особи,  що склада відгук.

У разі потреби  підпис засвідчують печаткою.

Зразок  відгуку:

Відгук про  дипломну роботу студента V курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана

Франка Демчука  Василя Івановича на тему: „Моделі багатофакторного статистичного аналізу". - Львів. 2004. - 79 с.  

Дипломну роботу присвячено вивченню параметрів багатофактор-ної  моделі з довільною ..................

Вважаю, що дипломна робота „Моделі багатофакторного статистичного аналізу" Демчука Василя відповідає вимогам, які ставлять до робіт такого типу, і може бути рекомендована до захисту.

20.06.05

Науковий керівник

доцент кафедри  економічної кібернетики (Підпис) О. В. Костів

 

52. Рецензія, умови та меня написання.

 

Рецензія - це невеличка стаття науково-теоретичного, науково-популярного чи художньо-публіцистичного характеру, яка містить критичне осмислення первинної продукції (наукової праці, вистави, фільму).

Науково-теоретичні рецензії. поряд з бібліографічними описами, анотаціями, оглядами та рефератами, є, по сугі, вторинними текстами. Вони утворюються в результаті перетворень інформації після вивчення першоджерел (праці. монографії, винаходу). Функція, що її виконує така рецензія, багатопланова -інформаційно-пошукова, інформативна, сигнальна, довідкова, адресна. комунікативна..

Сучасна рецензія повинна засновуватися на двох основних ідеях: 1) визнання індивідуальності та свободи творчості як автора роботи, яку рецензують. так і рецензента: 2) дотримання високих наукових вимог та критерії науковості. Йдсться персдусім про повноту та високий ступінь опрацювання джерельної бази, наукової літератури з порушеної проблеми, термінологічну коректність, логічність, послідовність викладу думок, обґрунтованість висновків, мовну культуру, наукову новизну і сумлінність дослідження. У фахових рецензіях слід уникати панегіричної тональності та повчань. Толерантність до розмаїття підходів, гіпотез, концепцій треба відрізняти від поблажливості до некомпетентность аджс це може перетворити науку на белетристику.

Вимоги до оформления текстів наукових рецензій тверді, спрямовані на досягнення лаконізму  викладу, точность недвозначності, відсутності  емоційно-забарвлених суб'єктивних суджень автора рецензії.

Структуреі елементи тексту наукової рецензії:                                              

1.  Введения  в проблематику зі  стислою  характеристикою історіографічної традиції. ступеня опрацювання теми.                                                       2. Характеристика структури роботи, викладення найважливіших висновків і процедури їх отримання.             ..                                  . 3. Виправлення   фактичних   і   мовних   помилок,   висловлення   пропозицій, побажань та зауважень. полеміка з автором на засадах діалогу.

4. Висновки щодо відповідності роботи встановленим критеріям, оцінювання.

Реквізити рецензії:

1.  Назва документа.

2.  Заголовок,  що містить вказівку на: а) характер  та назву роботи; б)прізвище, ім'я  та по батькові її автора;

в)місце та рік  видання (для рукописних робіт - написания); г)загальна кількість сторінок.

3.  Текст,  який містить:

а) короткий виклад змісту та структури роботи; б)зауваження, висновки, пропозиції автора рецензії.

4. Дата.

5. Підпис особи,  яка рецензувала роботу.

У разі потреби  подають засвідчення підпису.

 

53. Промова, як публічний виступ

Промова - це усний  виступ з метою виствітлеиня певної інформації та впливу на розум, почуття  й волю слухачів. Звідси вимоги до промови: логічна структурність. емоційна насиченість, вольові імпульси.

Мітингова промова звичайно мае гостре політичне спрямування. вона злободина, стосується суспільно значимої, хвилюючої проблеми.

Найчастіше  на мітингах виступає не один, а кілька ораторів - коженіз короткою промовою. Тематика такої промови, як правило, не нова для слухачів, тому завдання оратора - виявити нові аспекта теми, щоб відоме сприйнялося по-новому. Залежно від того, чи ця промова є імпровізованою, вона мае містити більше чи менше рис розмовного мовлення.

Ділова промова вирізняється більшою стриманістю в проявах емоцій, орієнтацією на логічний, а не емоційний її вплив, аргументованістю.

Виступ на зборах в обговоренні якоїсь проблеми не слід повністю готувати зазделегіть, бо важко передбачити розвиток дискусії. Виступаючи на зборах чи на нараді з короткою промовою, не треба робити великого вступу, бо часом від такої «промови» залишається лише «шапка» (на все інше уже часу не вистачає).

Ювілейна  промова звичайно присвячується якійсь даті (ювілеєві установи чи окремої особи). Цей тип промови характеризується святковістю - адже це своєрідний підсумок періоду діяльності. Якщо відзначають ювілей окремої особи, то промови звичайно короткі, урочисті. пафосні, а водночас і середні, дружні. В таких промовах дуже бажані жарти, спогади про цікаві факти з його біографії. Саме тут доречні експромти. імпровізації. Манера виголошення - невимушена, безпосередня.

Залежно від  змісту й характеру промов їх називають  судовими, дипломатичними. агітаційними та ін.

Найважливііпі особливості                 виголошення промови:

-  Промовляти належить чітко, дикція мае бути особливо виразна;

-   Глос  мітинговогопромовця посилюється  й підвищусться: тут діє так  званий       просторовий фактор - більш або менщізначна; відстань між промовцем і слухачами. Оратор   не   просто   говорить   -   він   начебто   посилає   фразу   слухачеві.   У .    недосвідчених промовців це викликає аж надто сильне форсування голосу: