Лекции по "Українська мова"

 

До сильного керування здатні далеко не всі слова, в основному сильнокерованими бувають дієслова, причому в них здатність до сильного керування тісно пов’язана з перехідністю (прямою або непрямою). Сильне керування можливе і при залежному відмінку з обставинним значенням. Так, дієслова і віддієслівні іменники, що мають префікси просторового значення і позначають дію в просторі, здатні до сильного керування. У подібних словосполученнях головне слово потребує прийменника, який збігається з префіксом або є співвідносним з дієслівним префіксом за значенням. Наприклад ушити в .... вмазати в .... втерти в ..., внести до .... винести з .... підійти до .... влізти на .... підкотитися під ..., долетіти до ..., перейти через ... і так далі.

 

Слабке керування  – це такий вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово вживається для вираження певного значення незалежно від лексико-граматичних особливостей керуючого слова. Форма залежного слова при слабкому керуванні вибирається з ряду можливих відповідно до потреб конкретизації значення головного слова. Наприклад: гуляти в лісі, в полі; гуляти надвечір, гуляти з другом; йти в ліс; працювати рік; зануритися до пояса; товпитися біля театру, натовп біля театру і так далі. Отже, слабке керування є зв’язком не необхідним, а тільки можливим для головного слова.

  складні випадки керування в службових ДОКУМЕНТАХ

Ділові документи  вимагають максимальної' стислості й точності передачі інформації. Будь-які відступи од-правил викладу змісту спричиняють серйозні помилки. Особливо -уважними треба бути до дієслів. що можуть керувати різними відмінками.   

Найчастіше  помиляються в тих випадках, коли при дієсловах, які керуютв різними  відмінками, вживастьея спільний додаток  різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини сесії Верховно! Ради України.

Поширеними  є помилки в стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: довести для відома всіх бізнесменів (замість: довести до відома всіх бізнесменів).

Особливої уваги  вимагають близькі за значениям  слова, що обумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: Наша земля багата пахліб. Наша земля славиться хлібом.

Неоднакових відмінкових  форм вимагають одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українське — підготуватися до чого'^? російське — подготовиться к чему?

При складанні  ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо під час використання усталених  словосполучень типу: покладається на..., схильні до..., відрахування на... тощо.

Коли автори документа хочуть підкреслити напрям дії до чогось, використовують прийменники у (в) або до: летіти в літаку; зайти до кабінету.

Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, необхідно  використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад: Виділити кошти на підручники. Прийменник для вживається тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: Виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживається в діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населения нашего міста зросла в 2 рази проти 1964року.

 

42. Лист

Лист – це узагальнена назва різноманітних  за змістом документів, які служать  засобом спілкування між установами, організаціями, підприємствами та приватними особами. Через листування ведуться ділові переговори, з’ясовуються стосунки між підприємствами, викладаються претензії.

Форма листа, якою ми послуговуємося сьогодні, виникла  ще у Стародавній Греції. Уже тоді в листі повинна була бути тріада складових: вступ (прескрипт), головна  частина та закінчення (клаузула). А за часів середньовіччя існувала ціла наука написання листів, існували спеціальні зразки листів “на всі випадки життя”. Такі збірки листів називалися “Листовня”. Але навіть у листовнях автори вказували, де треба писати не за зразком, а від себе.

Залежно від  насичення логічними елементами листи можуть бути простими та складними.

 

   Прості листи містять лише висновки. Якщо додати до простого листа коротке мотивування, то лист перетвориться на складний.

   Порядок розміщення в листі доказів і висновків не є постійним. Якщо докази йдуть перед висновками – це прямий порядок викладу, а якщо навпаки – зворотний. Взагалі зворотний порядок зручніший у коротких листах (так будуються листи вищестоящих організацій, у яких докази зводяться до мінімуму).

   У великих за обсягом листах доцільно користуватися прямим методом, аби шляхом послідовних доказів і логічних висновків підвести адресата до переконання в необхідності виконати те, про що говориться у висновках.

 

 

43. Етикет ділового листування.

Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують під час написания листа дотримуватися таких правил

I. Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості. Проблема вибору звертання є доволі делікатною. Найпоширенішими є такі звертання: Шановний (ім'я та по батькові)...; Шановний пане/пані...; Вельмишановиий добродію...; Глибоко шановний (ім'я та по батькові)...; Високошановний пане..., тощо.

У листуванні прийнято зазначати звания адресата чи вказувати  його професію: Високоповажний міністре...; Вельмишановиий професоре...; Високоповажний пане прокуроре...; Шановний директоре..., тощо

Необхідно запам'ятати  та чітко дотримуватися форм звертання  до служителів церкви, що відповідають їх основі: Все світліший Отче...; Высоко преподобный Отче...; Ваиіе Блаженство...; Блаоюеніишй і дорогий Митрополите...; Ваша Святосте (до Патріарха), тощо.

II Дуже важливо ретельно обмірковувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати. адже саме вона мае переконати адресата у правомірності написания листа Якщо цей лист - відповідь на запрошення, запит, поляка то вже у першому реченні буде доречним ввічливо висловити вдячність: Висловлюємо свою найщирішу вдячність за ...; Насамперед (передусім) дозвольте подякувати Вам за...; Дозвольте висловити свою вдячність...; Вдячні за запрошення...;Цей лист — вияв нашої вдячності за..., тощо.

У листах-ггідтвердженнях  варто скористатися такими початковими  фразами: Із вдячністю підтверджуємо отрицания листа-відповіді..; ОаЧційно підтверджуємо свою згоду на...; На підтвердження нашої попередньої домовленості повідомляємо..., тощо.

ГЬширеними  вступними фразами в ділових  листах є посилання на зустріч, попередній лист, телефонну розмову, подію: У відповідь на Ваш лист...; Згідно з нашою домовленістю повідомляємо...; У відповідь на Ваш запит повідомляємо...; Узявши до уваги Ваш запит, пропрнуємо Вам... тощо.

До інвесторів, керівників установ (організацій, підприемств). клієнтів, партнерів нерідко доводиться звертатися з проханнями. Початковими  фразами таких листів можуть бути такі: Будь ласка, повідомте нам про...; Просшію Вас терміново вплатити рахунок...;Просимо Вас ува.жно виечити наші пропозиції й дати остаточну відповідь...;Просшю прийняти замовлення:. Звертаємося. до Вас із проханням.., тощо.

У діловому світі з різних причин (ви на кілька днш затрималися з відповіддю, не змогли вчасно виконати доручення, не- з'явилиеь чи запізнилися на зустріч, переплутали документацію) іноді виникають ситуації, коли потрібно вибачитися, перепросити за неприємності, яких ви завдали адресату. У такому разі листа слід розпочинати так: Просимо вибачення за прикре непорозуміння, ир сталося...; Щиро просимо выбачити за затриику з відповіддю...; Просимо вибачити нам за неможлывістъ вчасно виконати Ваше замовлення...; Перепрошуємо за зайві хвилювання з приводу..., тощо.

У листах нагадуваннях, що належать до психологічно складних, потрібно ввічливо. тактовно і ненав'язливо вказати нате, що наприклад. термін оплати рахунка чи виконання замовлення минув. Такі листи варто розпочати  так: Вважаємо за свій обов'язок нагадати Вам про...; Змушені нагадати Вам, що и досі не отрималы від Вас оплаченого рахунка...; Нам дуже незручно, що змушені нагадати Вам про...; Вважаємо за необхідне нагадати Вам... тощо.

Інколи делікатність, тактовність не дають бажаних наслідків, тоді слід виявити категоричність і рипучість. Це можна зробити так: У зв 'язку з тим що Ви, незважаючи на наиіе настійне прохання погасити заборгованість. і досі не надіслали оплаченого чека, ми змушені припинити виконання всіх Ваших замовлень. Усі наші намагання змусити Вас аглатити борг булимарными, а тому ми подаємо позов до суду.

До категорії  складних належать листи-відмови. Якщо ви не маєге можливості відповісти позитивно, то сказати "ні" слід аргументовано, коректно. доброзичливо, адже людина покладала на вас надії За умови дотримання цих порад адресат зрозуміє. що у вас не було іншого виходу. Сформулюйте відмову так: На.жаль, ми не можемо прийняти Вашоїпропозиції...; Дуже шкода, але ми не маємо змоги задовольнити Ваше прохання з ряду причин..; Щиро шкодусмо. проте ситуаиія. що склалася, не дае нам можливості..; Вибачте, але ми не можемо надати (погодитися, напраеити)...

У листах повідомленнях  доречною буде одна з таких вступних фраз: Повідомляємо Вам..; 3 приємністю повідомляємо Вам що...; На .жаль, змушені повідомити Вам, ир...; Цимлистом повідомляємо, що..., тощо.

Ш Вибір завершалъних речень є також дуже важливим і  залежить насамперед від змісту листа  Так можна повторити поляку, висловлену на початку чи просто подякувати за допомогу приділену увагу оскільки слово ^с<дякую" - найуважніше слово кожного вихованого і порядного комерсанта, банкіра, кожної ділової людини: Дозвольте ще раз подякувати Вам,..; Ще раз дякуємо Вам за все, що Ви зробили для...; Щлро вдячні за...; Ще раз дякуоью і висловлюєлю надію. що... Ще раз дякую за виявлену мені честь...,

Доречним і  корисним наприкіиці листа є запевнення адресата в тому про що йшлося в  тексті: Будемо раді співпраиювати з Вами. Затеняемо, ир ми робимо все можливе для завергиення... Запевняємо, гір в майбутньому ми докладемо максимум зусыль, щоб уныкнуты таких прикрих непорозумінь. Будемо раді встановленню взаємовигідних контактїв із Ваиюю фірмою.

Слід пам'ятати  золоте правило ведения ділової  кореспонденції: ввічливість, коректність, аргументованість.

44. Реферат, як вид наукової роботи

Реферат - це короткий письмовий (або усний) виклад змісту наукової праці. результатів наукової діяльності;.доповідь на будь-яку тему, що складається на основі огляду літературних та інших джерел і в якій викладають найголовніше з обраної теми, подають як чужі, так і власні думки та оцінки, роблять висновки.

Реферат обов'язково містить такі елементи:

1.  Титульну  сторінку.

2.  План.

3.  Текст,  який складається зі вступу, основної  частили, висновків (назв них  частин не подають).

4.  Список  використаної літератури.

Титульна сторінка - це перша сторінка реферату, яка призначена для початкового ознакомления з роботою. Вона містить такі реквізити:

1.  Назва міністерства, якому. підпорядковується установа.

2.  Назва закладу, в якому навчається автор.

3.  Тема реферат)'!

4.  Вказівка  на тип роботи (реферат).

5.  Відомості  про автора роботи.

6.   Місцеі  рік написания.

 

45. Тези

Це стисло сформульовані основні положения статті.

лекції, доповіді

Тези позбавлені деталей, пояснень, таблиць, ілюстрацій тощо  їх подають у вигляді цитат з першоджерела або фор-мулюють власними словами. Кожна а теза, то містить нову думку, пишеться з абзацу. Реквїзити:

I. Прізвище та ініціали(ім'я) автора (може визначатися посада, науковий ступінь).

2.  Місце написания.

3.  Заголовок  (назва статті).

4.  Текст.

Тези лекцїї, доповіді мають такі реквїзити:

1.  Прізвише  та ініціали (ім'я) лектора (доповідача).

2.  Назва лекції (доповіді) — заголовок.

3.  Текст.

 

46.Констпект

Це стислий писаний виклад змісту першоджерела(лекцій, виступу, промови ,книги, статті тощо). Зміст першоджерела може передаватися:

-   своїми словами;

-  цитатами з першоджерела • своїми словами і цитатами ,ОстаннІй спосіб найбільш

поширений

За походженням  конспекти поділяються на:

-  конспект усних виступів;

-  конспект  друкованих виступів Реквізити   конспекту усного виступу

1.   Дата  складання

2.Прізвище та ініціали автора виступу.

3.  Заголовок.                                   ^

4.  Текст. Реквізити   конспекту друкованої праці:.

1.  Дата скмадання.

2.   Бібліографічні; відомості першоджерела:  

-  прізвище  та ініціали автора;

-   назва  (заголовок);

-  місто, видавництво,  рік видаиня; - кількість сторінок.

3. Текст.

До конспекту  стаівляться такі вимоги;

I) залишати певну частину сторінки (це може бути поло-вина аркуша або поле на одному з Його країв) для запису власних думок, оцінки эаконспектованого;

2) цитуючи, вкаэувати  відповідну сторінку першоджерела.

Текст конспекту  оформляється довільно. На відміну від тез, крім основних положень, конспект містить і фактичиий матеріал.

 

47. Наукова стаття

Наукова стаття - це невеликий за обсягом твір у збірнику, журналі, газеті. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми. Наукова стаття мае такі неодмінні елементи:

•   постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими  чи практичними заеданиями;

•   аналіз останніх досліджень та публікацій, в  яких започатковано розв'язання конкретно!' проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю;

•   формулювання мети та завдань статті;

« виклад основного  матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням одержаних наукових результатів:

•   висновки з проведеного дослідження і  перспективи подальших розвідок у цьому напрямі .

Оформления  статті залежить переважно від вимог  друкованого органу, куди її подано. Наприклад, для друку у фаховому виданні ..Вісник Львівського національного  університету імені Івана Франка. Серія філологічна" наукові статті мають відповідати таким вимогам: