Конкурентоспроможність продукції: методи та шляхи її забезпечення в сучасних умовах

2009 рік: 1260/9001*100 = 13,9%;

2008 рік:    1064/7523*100 = 14,1%.

Зниження даного показника на 0,2 пункта свідчить про те, що підприємство  повинно сконцентрувати зусилля на  розвитку і виведенні на «широкий» ринок тих асортиментних ліній і видів продукції, які вже знайшли свого покупця і дають стабільні і достатньо високі прибутки.

Крім цього, нами була проведена оцінка конкурентоспроможності окремих груп ковбас даного підприємства за методом експрес-аналізу, запропонованого В.Кононенком  [ ].

Ми проранжували показники за ступенем їх важливості. В результаті найважливішим показником для споживачів виявився смак, ціна була на четвертому місці. Асортиментним групам ковбас присвоювали бали за показниками якості від 1 до 6. Найкращому – найвищий бал. Показники якості переводили в безрозмірні величини за формулою:

 

де  – безрозмірна величина показника якості;

                і – індекс показника якості;

      к – індекс  виду продукції;

      – мінімальні і максимальні значення і-го показника якості в

                                      групі товарів, або за формулою:

            

Формулу (2.2) використовують для показників, які слід максимізувати для підвищення конкурентоспроможності, формула (2.3) для показників, які потрібно мінімізувати.

      Також було визначено важливість даного показника (Qк) для оцінки рівня конкурентоспроможності продукції шляхом множення показника якості (qik) на відповідний ваговий коефіцієнт (Pi).

      Результати розрахунків наведені в табл.2.5. Дослідження конкурентоспроможності окремих асортиментних груп ковбас показали, що споживачі віддають перевагу напівкопченим і варено-копченим ковбасам. Вони посіли 1-ше та 2-ге місця у загальному рейтингу конкурентоспроможності окремих груп ковбас ПП «Гавришко-продукт». Смак, запах, щільність, ціна  забезпечили їм ці місця. Поліпшення потребує  показник  жорсткості, який становить для напівкопчених ковбас 1 бал, а для варено-копчених – 2 бали. також для напівкопчених ковбас «відстає» показник ціни, який  є дещо вищим, ніж в середньому в конкурентному середовищі.

Третє місце посідають копченості, до яких відносяться ковбаси «Дрогобицька»,  «Краківська», «Московська» та ін. Вони набрали найвищі бали за показниками жорсткості,  розфасовки, смаку та ціни.  Найменшу кількість балів набрали копченості  за показниками наявності вологи (2 бали) та оболонки (2 бали).  Запах та щільність копчених  ковбас  оцінені  по 3 бали, що є середнім оціночним показником.

     На четвертому місці - сосиски і сардельки. Концентрації зусиль щодо поліпшення якості потребує такий показник, як рівень вологи (оцінений у 2 бали).  Тут є можливість  покращити якісні параметри продукції за рахунок  строгого  дотримання технології  її виготовлення, що не завжди має місце у виробництві.  Такий спосіб вирішення  проблеми покращення якості, і, відповідно, конкурентоспроможності продукції є цілком прийнятним для  

                Таблиця 2.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підприємства  і не потребує значних затрат матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.  Найменший  бал сосиски і сардельки отримали за показником «оболонка», оскільки при їх виробництві найчастіше використовують штучні оболонки. Вони обумовлюють відносно низьку собівартість, а отже, й ціну реалізації, проте негативно  впливають на  параметри конкурентоспроможності. Хоча, слід відзначити, що за ціновим фактором  ця асортиментна група ковбас одержала достатньо високий бал - 4.

Паштетні ковбаси за смаком і  ціною отримали найнижчий бал (по 1-му балу), однак ця асортиментна група отримала 5-те місце в рейтингу за рахунок достаньо високого балу за показниками запаху, наявності вологи ( по 5балів) та  показником  щільності (4 бали).

Останнє, 6-те місце, в рейтингу конкурентоспроможності посіли варені ковбаси. Вони набрали лише по одному балу за показниками запаху, щільності. наявності вологи та розфасовки.  По чотири бали  оцінені показники жорсткості та оболонки.  Низьким є також бал оцінки смакових якостей – 2 бали. Однак аж у 6 балів оцінений ціновий показник конкурентоспроможності  варених ковбас, саме тому цей вид користується  широким попитом у «невибагливого» споживача.

 Отже, результати такого  комплексного аналізу конкурентоспроможності  ковбасних виробів ПП «Гавришко-продукт»  показують, що за органолептичними  показниками (смак, запах, щільність,  розфасовка) найбільше «нулів» одержали  варені ковбаси, а за показниками смаку і ціни – паштетні ковбаси. Основна мета даного аналізу полягала у виявленні  резервів  поліпшення оціночних показників конкурентоспроможності всіх асортиментних груп і  покращення тих її показників, за які різні види виробів одержали  найнижчі  бали.

 

 

 

         2.3. Оцінка впливу рівня якості продукції на  результати господарської

               діяльності підприємства

Підвищення якості продукції було і є одним з завдань економічного розвитку. Висока якість є умовою підвищення ефективності виробництва в споживчих галузях. Збільшення термінів служби виробів, їх продуктивності, надійності дозволяє виробникам збільшувати обсяг випуску продукції підвищеної якості з одиниці обладнання, зменшувати витрати як трудові, матеріальні та експлуатаційні, так і витрати на ремонт обладнання, виправлення браку продукції. Використання якісної сировини і напівфабрикатів забезпечує

зниження затрат на виготовлення продукту, створення умов для інтенсивного використання ресурсів. Без перебільшення можна сказати, що якість продукції є лінзою, в якій фокусуються всі злободенні проблеми сучасної економіки.

В останні роки підвищення якості стало одним із ключових факторів підвищення конкурентоспроможності як самої продукції, так і підприємства-виробника в цілому.  Однак,  наявність додаткових затрат на підвищення якості продукції  ставлять завдання проведення  на підприємстві ще одного аналізу – визначення впливу підвищення якості продукції на результати його  виробничо-господарської діяльності, і,  в кінцевому підсумку, на величину фондів економічного стимулювання, заробітну плату, премії та ін.

Основною метою такого аналізу є створення економічних  умов, які б зацікавили колектив підприємства у виробництві високоякісної  продукції, і тих, які б сприяли виключенню з виробництва продукції низької якості. Рівень якості впливає на показник фондовіддачі, рентабельності і прибутку підприємства.

Краща якість продукції  еквівалентна  певному обсягу її реалізації. Проте покращення якості продукції потребує значних капіталовкладень, хоча й сприяє зниженню матеріаломісткості продукції. Якість впливає на структуру і пропорційність розвитку економіки. Покращення якості продукції пов’язане з вдосконаленням загально-організаційного рівня виробництва, особливо таких форм, як спеціалізація і кооперування, що сприяє розширенню кооперації і поглибленню спеціалізації [70].

Отже, якість продукції, що поступає на ринок, залежить від  якості сировини і матеріалів, напівфабрикатів, з яких виготовляється; прогресивності технологічних ліній; технологій виготовлення; організаційно-виробничого процесу і якості виконання технологічних операцій; надання товарного вигляду, зберігання і доставки продукції на ринок. Відповідно на якість продукції впливають фактори, що пов’язані з рівнем розвитку науки, техніки, доступом до новітніх технологій, використанням виробничого потенціалу, кваліфікації робітників, організації виробництва й управління та ін.

Всебічно виміряти вплив  даних факторів на якість продукції, що виготовляється підприємством, важко і не завжди доцільно. З точки зору аналізу в поточній діяльності підприємства більше уваги приділяють показникам, що сигналізують про відхилення в якості продукції і тенденції таких змін, оскільки це позначається на фінансових результатах.

Сигнальними показниками  змін якості продукції  є:

• кількість рекламацій і презентацій, виставлених підприємству та   підприємством, з відповідним обсягом недоброякісної продукції або сировини, матеріалів і напівфабрикатів, з яких вона виготовлена;
• сума штрафів, сплачених за поставку неякісної продукції;
• зниження рівня сортності випуску продукції;
• відхилення у якості виконання технологічних операцій по виготовленню продукції;
• наявність і обсяг виробничого браку [7].

Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.

Річний економічний ефект (або  річний прибуток від поліпшення якості) (Ея) обчислюється за формулою  [8]:

 

                )

де    ∆П – приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції

                             підвищеної якості, грн.;

                    К – питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо

                            поліпшення якості продукції, грн./од.;

                   Nя – обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Якщо поліпшення якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створений за рахунок підвищеної ціни на продукцію вищого сорту (∆Пя) обчислюється:

     

де  – відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту;

               – собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту;

Поліпшення якості продукції  є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект,  який враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.

Сучасний річний економічний  ефект від підвищення якості продукції (Есум) визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві (Ев) і споживанні (Ес):

          

Річний економічний  ефект у виробника продукції поліпшеної якості (Ев) може бути обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції поліпшеної і попередньої якості:

            

де  – собівартість виготовлення одиниці продукції, відповідно,

                             попередньої і поліпшеної якості, грн.;

              – питомі капіталовкладення у виробництво продукції, відповідно,

                        попередньої і поліпшеної якості, грн.

Досить часто цей ефект може мати від’ємне значення, тому підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити необхідний рівень рентабельності виробництва. В такому разі економічний ефект можна обчислити як ∆Пя.

Річний економічний  ефект у споживачів продукції  можна визначити як зміну річної величини одноразових і поточних затрат:

 

де  – питомі капітальні вкладення на придбання і експлуатацію

                             виробів, попередньої і підвищеної  якості, грн.;

    – річна сума експлуатаційних витрат по виробах, відповідно,

                            попередньої і підвищеної якості, грн.;

         – коефіцієнт еквівалентності (спряженості) старої продукції новій

                            щодо корисного ефекту (продуктивності, строку служби).

У ряді випадків при поліпшенні якості продукції її собівартість зростає, ціна залишається без змін, хоча збільшується термін служби нового виробу. В такому випадку річний економічний ефект (Ер) може бути обчислений за формулою:

 

де  – собівартість одиниці старого і нового виробу, грн.;

 – строк служби старого  і нового виробу, років [8].

 

На основі наведених показників проведемо аналіз зміни прибутку, отриманого підприємством при випуску продукцію підвищеної якості. Для цього використаємо дані табл. 2.6.

 

 

Таблиця 2.6

Порівняння основних показників виробництва продукції  різної якості

Показники	«Стара»  продукція	Продукція поліпшеної якості
Обсяг продукції, т	240	240
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	8580	12185
Витрати на виробництво, тис. грн.	9001	12600
Ціна 1 кг ковбаси вищого сорту, грн.	36,40	39,59
Собівартість 1 кг ковбаси  вищого сорту, грн.	31,35	34,27
Чистий прибуток, тис. грн.	1260	?

 

Оскільки ПП «Гавришко  – продукт» займається випуском ковбасних  виробів, тобто продуктів харчування, то річний прибуток від продажу продукції  поліпшеної якості обчислимо за формулою (2.5). Обчислення річного прибутку за формулами (2.4), (2.6), (2.7), (2.8), (2.9) стосується виробництва технічної продукції.

        ∆Пя = [(39,59-34,27)-(36,40-31,35)]*240000 = 64 000  (грн.)