Навчання школярів аудіювання та читання у процесі вивчення української мови

Останнім часом виділяють ще один вид читання — сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибирати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть. Це сприятиме розвиткові здатності працювати з книжкою (підручником, довідником, словником тощо) у різних життєвих ситуаціях.

IV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

v Проведення читання мовчки.

НАШОГО ЦВІТУ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

Він походив зі старовинного харківського роду Мечникових і був у сім’ї найстарший. Мав трьох братів: Іллю, Миколу та Івана. Ілля — всесвітньо відомий учений-біолог, Нобелівський лауреат. Микола та Іван — відомі юристи. Родина Мечникових мешкала в селі Панасівді (тепер Мечникове) на Харківщині, там і минуло дитинство чотирьох братів.

Залишивши рідну домівку, Лев Ілліч вступає на медичний факультет Харківського університету. Проте навчається там недовго — за участь у революційному студентському русі сімнадцятирічного юнака з університету виключають. Він вирушає у Петербург, де навчається і в університеті, і в Академії мистецтв та ще й самостійно вивчає іноземні мови. Проте з усіх навчальних закладів його й тут виключають — знову-таки за участь у студентських заворушеннях.

Мабуть, Левко справді був здібним лінгвістом, бо йому вдалося влаштуватися на посаду перекладача в дипломатичній місії Російської держави в Константинополі. На цій посаді юнак теж довго не затримався — його звільнили за «непослух начальству».

Вирішивши навчатися мистецтва, Левко вирушає до сонячної Італії. Заняття у майстерні художника переривають події на півдні країни — на Сицилії вибухає селянське повстання, і на допомогу прибуває «тисяча червоно-сорочечників» Гарібальді. Не вагаючись, Левко Мечников вступає в полк волонтерів.

В одному з боїв двадцятидворічного юнака тяжко поранено. Щоденник, який вів Левко в ці буремні дні,— то не просто нотатки вражень молодого чоловіка, який уперше взяв участь у воєнних діях, не звичайний щоденник самовидця революційних подій. Це цілком досконалий літературний твір, кожний розділ якого є окремим оповіданням. У розділі «Гарібальдійці» молодий письменник тепло згадує своїх побратимів у боротьбі за незалежність Італії, людей різних національностей: негра-сержанта, угорських драгунів, французів- піхотинців та інших. Це були люди різного стану: аристократи із знаменитих родів воювали поряд із пастухами і рибалками узбережних поселень. У партизанській війні, пише про них автор, «у вогонь ішов той, хто бажав, але котрі вже пішли, то стояли на смерть».

Під час подій, так яскраво описаних Левком Мечниковим, в Італії перебував ще один літератор, який, до речі, теж працював над книжкою про гарібальдійців. Це був Олександр Дюма-батько, який, офірувавши на визвольний рух Гарібальді п’ятдесят тисяч франків, віддав революціонерам для перевезення зброї та припасів свою улюблену яхту. На подяку за це після переможного вступу гарібальдійців у Неаполь письменник дістав почесний, хоч мало корисний під час воєнних дій пост директора музеїв та античних пам’яток.

Дізнавшись, що до Неаполя прибув поранений у битві молодий офіцер (цим офіцером був Левко Мечников), Дюма щодня посилав до нього слугу дізнатися про стан його здоров’я. Трохи одужавши, Лев Ілліч навідав Дюма. Оскільки французький письменник працював над оповіданням про гарібальдійців,, цілком можливо, що сюжет твору був підказаний саме обставинами життя нашого земляка.

Через деякий час Левко Мечников переїхав до Швейцарії. Про повернення на батьківщину годі було мріяти: у царській Росії його революційна діяльність була добре відома. 1869 року Левко пише додому, на рідну Україну, матері: «Міркуйте самі: чи розумним було б з мого боку повернення, якого я бажаю так палко? Якби ж то я був упевнений, що мені загрожує не більш як ув’язнення в фортеці чи заслання...»

Як знавця японської мови уряд Японії запросив Мечникова викладати в організованій у місті Едо найпершій російській школі для японців. Згодом це місто було перейменоване на Токіо, що означає східна столиця, і в ньому було відкрито перший японський університет. Мечников доклав чимало зусиль до організації цього навчального закладу, потім читав в університеті лекції.

Повернувшись до Європи, Лев Мечников видає книжку про Японію, створює фундаментальну «Всесвітню географію», яка стає особливо популярною в європейських навчальних закладах. Серйозну наукову роботу професор Мечников проводить у Невшательській академії Швейцарії.

Помер Лев Ілліч далеко від рідної України, у Швейцарії, 1888 року. У некролозі було сказано: «Лев Ілліч був не лише вченим, він був борцем, який умів захищати свободу із зброєю в руках. Зрозуміло, що за сучасних умов такій людині просто судилося померти вигнанцем». (656 слів)

(За М.Саппою) 

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Старовинний рід Мечникових походив із:

а) Київщини;

б) Чернігівщини;

в) Одещини;

г) Харківщини. √ 

2. Всесвітньо відомим  ученим-біологом, Нобелівським лауреатом  був брат Левка Мечникова:

а) Ілля; √

б) Іван;

в) Микола;

г) Михайло. 

3. Із Харківського та  Петербурзького університетів Левка  Мечникова було виключено:

а) за неуспішність;

б) за непослух начальству;

в) за участь у народницькій організації;

г) за участь у студентських заворушеннях. √ 

4. До сонячної Італії  Левко Мечников вирушив, щоб:

а) лікуватися;

б) розважатися;

в) навчатися мистецтву; √

г) вивчати італійську мову.  

5. Слово волонтер має  таке значення:

а) людина, яка багато років присвятила певній діяльності;

б) особа, що добровільно вступила на військову службу; доброволець; √

в) особа, що, нехтуючи об’єктивними законами суспільного розвитку, керується власними бажаннями й довільними рішеннями;

г) дворянський титул. 

6. Тяжку рану в бою  Левко Мечников дістав, маючи:

а) 18 років;

б) 20 років;

в) 22 роки; √

г) 25 років. 

7. Одужавши після поранення, Левко Мечников познайомився з письменником:

а) Олександром Герценом;

б) Олександром Купріним;

в) Олександром Дюма-батьком; √

г) Олександром Дюма-сином. 

8. Наукова діяльність  Левка Мечникова стосувалася:

а) географії, біології, фізики, астрономії;

б) географії, етнографії, історії культури, іноземних мов; √

в) географії, фізики, хімії, іноземних мов;

г) історії, географи, анатомії, медицини. 

9. Назву Токіо в результаті перейменування одержало японське місто:

а) Удо;

б) Едо; √

в) Кіото;

г) Фукуокі. 

10. Левко Мечников є  автором фундаментальної праці:

а) «Всесвітня історія»;

б) «Всесвітня географія»; √

в) «Світова література»;

г) «Мови народів світу». 

11. Помер Левко Мечников:

а) в Італії;

б) в Японії;

в) у Швейцари; √

г) в Україні. 

12. Головна думка опрацьованого  тексту така:

а) через нестримність характеру деякі люди перетворюються на вічних блукальців;

б) людина, що боролася за свободу й незалежність чужої вітчизни, перетворюється на людину без батьківщини;

в) через політичні обставини багатьом талановитим українцям на батьківщині не було місця; √

г) політична й суспільна діяльність не спроможна перешкодити реалізації таланту.

V. Підведення підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання.

Дібравши текст для читання мовчки (обсяг — 8—10 речень), самостійно скласти до нього 3—4 тестових запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Г

Таблиця “Читаємо самі”

 

В	а	е	и	і	у	о
	ва	ве	ви	ві	ву	во
	ав	ев	ив	ів	ув	ов

 

 

 

 

 

 

 

 

	А	Е	И	І	У	О	Ї	Ю	Я
Б										Б
В										В
Г										Г
Д										Д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Д

Таблиця Шульте

Таблиця Шульте становить квадрат 20 на 20 см, поділений на 25 частин, в кожному з яких вписано числа від 1 до 25.

21	5	0	2	8
13	23	9	14	12
24	10	1	19	17
16	7	18	25	6
3	15	4	11	22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Е

Таблиця Лезера

Таблиця Лезера – це прямокутник 20 на 40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50.

1	11	30	19	36	26	42	17	23	10
28	24	41	35	5	4	37	20	45	21
12	33	6	43	38	44	14	7	40	46
29	25	47	3	13	31	22	2	15	27
9	32	18	39	48	8	49	34	50	16

 

Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначити про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітинки. Час опанування таблиць відповідно 24сек.(перша) і 50сек. (друга). Замість цифр можна вписувати букви, склади, виконувати різні завдання.