Навчання школярів аудіювання та читання у процесі вивчення української мови

Друга частина – домашнє завдання було якоюсь мірою теж індивідуальне, бо завдання – написати твір-опис на тему "Ідеальне житло для вередливої принцеси Василини", використавши лексику з довідок – вимагало особистісного підходу. Комусь з учнів сподобався будинок у Парижі, а комусь – в Україні. Тому у кожного з учнів був свій неповторний твір. У другій частині було здійснено й оцінювання. Учитель нагородив тільки тих, хто брав участь у підготовці та проведенні уроку-казки, а оцінив за якістю виконаного домашнього завдання.

Отже, проведений у нестандартній формі урок зацікавив учнів. Сам жанр казки є досить незвичайний і цікавий, адже казка – це завжди щось гарне і чисте, проте, не дивлячись на це, багато хто в казки не вірить. Якщо ж таке заняття було проведено у 6 класі, то це ще той вік, коли учні є дітьми, а тому форма рольової гри з елементами казки є досить влучною. Тому, із зазначеного, можна зробити висновок, що і цей урок мав успіх серед учнів, що є важливою складовою у навчанні.

Для перевірки ефективності пропонованої методики з розвитку зв’язного мовлення проводилися бесіди з учнями, учителями, твір, вправи у вигляді ігор, що сприяли закріпленню матеріалу. Якість знань учнів з розвитку зв’язного мовлення перевірялася за допомогою творчих робіт учнів і шляхом проводення аналітико-синтетичної бесіди.

Результати перевірки набутих знань, умінь та навичок учнів подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Оцінка/ відсоток (27 учнів)
"12"	"11"	"10"	"9"	"8"	"7"	"6"	"5"	"4"	"3"	"2"	"1"
1	1	4	2	4	5	3	3	1	2	1	0
3,7%	3,7%	14,8%	7,4%	14,8%	18,5%	11,1%	11,1%	3,7%	7,4%	3,7 %	0 %

 

Перевірка знань учнів показала, що в учнів викликає труднощі процес діалогічного, особливо монологічного мовлення, присутні деякі синтаксичні та стилістичні помилки, орфографічні й орфоепічні помилки (чістий, баґряний).

У процесі вивчення розвитку мовлення учні виконували творчу роботу (твір-опис), в нетрадиційній формі у якій передбачалося розвивати їхні вміння правильно самостійно будувати зв’язний текст, підвищити їхні навички самостійно готуватися та підбирати матеріал, брати активну участь у проведенні уроку тощо.

Оцінки за твір-опис подано в таблиці 2.

Таблиця 2

Оцінка/ відсоток (27 учнів)
"12"	"11"	"10"	"9"	"8"	"7"	"6"	"5"	"4"	"3"	"2"	"1"
3	4	2	6	5	3	2	1	0	0	1	0
11,1%	14,8%	7,4%	22,2%	18,6%	11,1%	7,4%	3,7%	0%	0%	3,7%	0%

Як бачимо, оцінки учнів після проведення експерименту значно підвищилися. Це можна пояснити тим, що учні брали активну участь у проведенні занять, інноваційні методи та прийоми зацікавлювали їх, а значить, що шестикласники з великим бажанням вчилися і навчалися.

Найбільше помилок, які були допущені школярами, стосувалися орфографічних та синтаксичних умінь учнів (Гольштейський замок, вони прийшли у хату).

Поняттєву й операційну основу мовленнєвого розвитку учні мають засвоювати водночас із опануванням сукупності дій, які становлять систему мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, потрібних у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме таким за специфікою виявився даний експеримент. Якщо проаналізувати два експериментальних урока в комплексі, то можна дійти висновку, що учні на уроках зв’язного мовлення постійно виступали співучасниками, що є показником інтерактивного навчання. Шестикласники були залучені до активної діяльності, допомагаючи вчителю у підготовці та проведенні уроків. На уроках учні сприймали інформацію, збагачуючи свій словниковий запас, мали змогу спілкуватися не тільки з учителем, але й між собою, що значно розвивало їхні комунікативні навички та зміцнювало дружні стосунки в класі; відтворювали та створювали усні й писемні монологічні і діалогічні тексти на основі особистих вражень. Також велику роль відіграли допоміжні засоби – обладнання, що допомогало максимально створити зручні умови для написання твору та гармонійну атмосферу в класі.

Учитель намагався якомога більше використати різноманітних методів і прийомів задля підвищення рівня знань учнів та розвитку їхнього мовлення. При проведенні дослідження були використані методи усного викладу матеріалу, репродуктивної, евристичної й аналітико-синтетичної бесіди, самостійної роботи учнів (підборка матеріалу, вироблення костюмів тощо), підготовчих та тренувальних вправ, проблемний метод; були залучені інноваційні технології: гра "Хто останній", "Ланцюжок", рольова гра з елементами казки; проводився зв’язок з іншими дисциплінами.

Отже, мета експерименту була досягнута. Учні набагато якісніше засвоювали та сприймали нові знання, ознайомилися ближче з описом як типом мовлення, оволоділи навичками опису приміщення за власними спостереженнями, підвищили рівень своїх знань, умінь та навичок, збагатили словниковий запас, з цікавістю та задоволенням брали участь у проведенні експерименту, добирали матеріал; розвивали зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, логічне мислення; уміння правильно оформлювати свої думки; виховали естетичний смак та інтерес до вивчення української мови.

Завдання дослідження було виконано, виявлено рівень знань учнів та проведено з ними підготовчу роботу; проведено уроки з розвитку зв’язного мовлення на тему "Твір-опис приміщення", на основі яких досліджено та проаналізовано результат експерименту.

Таким чином, учитель повинен якомога частіше використовувати на уроках найрізноманітніші методи роботи, серед них написання невеликих переказів публіцистичної зорієнтованості, творів-мініатюр, заміток; повинен залучати до бесіди всіх учнів, щоб розвивати в них навички вільно говорити й слухати виступ товаришів; учитель повинен уміти варіювати у підході до різних завдань, беручи до уваги особистісно-зорієнтовану та інтерактивну моделі навчання.

Щоб учні оволоділи умінням слухати, читати, говорити і писати, вільно користуючись певними мовними засобами відповідно до мети, змісту, умов спілкування, вони повинні збагатити свій мовленнєвий запас, опанувати мовні норми, набути властивостей логічного, правильного, точного, образного, багатого, доречного, влучного мовлення.

Тому, показником багатого мовлення є великий запас мовних засобів, значний обсяг активного словника, різноманітність морфологічних форм і синтаксичних конструкцій. Багатство індивідуально-мовного запасу виявляється в різноманітності мовлення. "Чим більше різних елементів мови (формальних і змістових) припадає на одну й ту саму "площину" мовлення…, чим рідше повторюються в мовленні одні й ті самі слова, їхні значення, їхні форми й конструкції речень, тим багатше мовлення" [10, 84].

Саме такою є специфіка уроків мовленнєвого розвитку, що відповідно до оновленої програми мають проводитися перед вивченням систематичного курсу української мови. Програма з української мови передбачає велику за обсягом і різноманітну за змістом роботу з розвитку мови, а також різноманітні форми і методи цієї роботи. У нашій державі, де всі члени суспільства мають необмежені можливості для активної участі в громадсько-політичному житті, в культурному будівництві, кожна людина має володіти високою культурою мови. А досягається це в результаті засвоєння граматичної будови літературної мови, норм правильної вимови, всього багатства лексики, фразеології й виразових засобів.

 

Висновки

        З  метою розвитку потреби та  інтересу до навчання української  мови та інших предметів слід  особливу увагу звернути на  формування мовленнєвих умінь  і навичок молодших школярів  в умовах ситуативного навчання.

Мовленнєві вміння передбачають роботу над темою, метою висловлювання, головною думкою, заголовком, відбором мовних засобів, усуненням помилок у висловлюванні.

         Комунікативні завдання включають  адресата і слухача, мету спілкування.

Потреба у спілкуванні розкривається в причинах, які орієнтують співрозмовників на те, що повинен мовець передати: інформацію про будь-що, обмін думками, вплинути на будь-кого та спланувати висловлювання на відповідну тему.

          У поліпшенні мовної культури  і грамотності учнів велике  значення має формування в  них умінь і навичок усного  і писемного зв’язного мовлення. Цьому сприяють підготовка до  різних видів творчих робіт, написання  і редагування їх, робота над  допущеними помилками. Чималу роль  у створенні власних висловлювань  відіграє засвоєння учнями понять  про текст, засоби його організації, функціональні стилі, типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Усі ці  поняття покладені в основу  єдиної системи зв’язного мовлення  у сучасній школі.

          Робота над текстом - це складова  частина діяльності з розвитку  зв’язного мовлення, її теоретична  база, тому проводитися вона повинна  не епізодично, а систематично, з  урахуванням характеру засвоюваного  матеріалу та доцільності й  ефективності вправ на кожному  етапі. Робота над текстом продовжується  на уроках підготовки до написання  переказів і творів.

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Артемов В.А. Конспект лекций по психологии / В.А.Артемов. — Харьков, 1953.
2. Архипов Г. Б. О влиянии темпа речи на аудирование : дис. …канд.

пед. наук / Г. Б. Архипов. – М., 1968. – 174 с.

3. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови / О.М.Бєляєв. — К.: Рад. шк., 1981.
4. Болотнова Н. С. Филологический анализ текста : учеб. пособие / Нина Сергеевна Болотнова. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Флинта : Наука, 2007. – С. 301.
5. Болотнова Н. С. Коммуникативная стилистика текста : словарь- тезаурус / Нина Сергеевна Болотнова. – М. : Флинта : Наука, 2009. – С. 248.
6. Вашуленко М.С. Державний освітній стандарт з української мови . -1997. -№ 2. -С. 2-5.
7. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка / П.Я.Гальперин. — М.: Изд-во МГУ, 1985.
8. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови / Т.К.Донченко. — К.: Фундація ім. О.Ольжича, 1995.
9. Донченко Т. К. Мовленнєвий розвиток учнів у процесі навчання української мови в основній школі : навч.-метод. посібник для вчителів і студентів / Т. К. Донченко; Міністерство освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – С. 369–374.
10. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. -№1.
11. Дридзе Т. М. Социальная коммуникация как текстовая деятельность  семиосоциопсихологии / Т. М. Дридзе // Общественные науки и современность. – 1996. – № 3. – С. 145–152.
12. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. Проблемы семиосоциопсихологии / Т. М. Дридзе. – М. : Издательство „Наука”; Академия наук СССР, Институт социологических исследований, 1984. – 272 с.
13. Захлюпана Н. М. Словник-довідник з методики викладання української мови / Н. М. Захлюпана, І. М. Кочан. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – С. 53.
14. Зимняя И.А. Психология слушания и говорения: дис. д-ра психол. наук / И.А.Зимняя. — М., 1973.
15. Жинкин   Н.И.   Психологические   основы   развития   речи / Н.И.Жинкин // В защиту живого слова. — М.: Просвещение, 1966.
16. Иваницкая Г.М. Уроки развития связной речи / Г.М.Иваницкая. — К.: Рад. шк., 1990.
17. Леонтьев А.Н. Психологические проблемы массовой коммуникации / А.Н.Леонтьев. — М., 1974.
18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи / С.Л.Рубинштейн. — М.: Учпедгиз, 1946.
19. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. -№ 4. - С.10-12.
20. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5–12 класи / Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова; за ред. Л. В. Скуратівського. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – 176 с.
21. Програма „Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (5–9 класи)” [Електронний ресурс] / Укл. Г.Т.Шелехова, М. І. Пентилюк, В. І. Новосьолова та ін. – К., 2012. – 65 с.
22. Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление / А.Н.Соколов. — М., 1968.
23. Цінько С. В. Розвиток у п’ятикласників умінь аудіювання на уроках української мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02. „Теорія і методика навчання української мови” / Світлана Василівна Цінько. – К., 2000. – 18 с.
24. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. / О.В.Яшенкова. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – С. 295. – (Серія „Альма-матер”).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

План-конспект з уроку з української мови для 10 класу

Тема: Види мовленнєвої діяльності. Різновиди аудіювання і читання. 

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про рецептивні види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання), їх різновиди, удосконалювати вміння сприймати почуте і прочитане, ставити запитання до тексту; розвивати рецептивне мовлення, мислення (аналітичне, синтетичне, критичне); виховувати духовність, любов до читання.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих  умінь і навичок.

Обладнання: роздатковий матеріал.

Структура уроку

№		Етап уроку	К-сть хвилин	Методи та прийоми
I		Мотиваційно-організаційний етап	3 хв	Слово вчителя, метод бесіди, робота в групах
II		Інформаційний етап	10 хв	Метод пояснення
III		Процесуально-діяльнісний етап	20 хв	Робота в групах, тестування
IV		Контрольно-рефлексивний етап	10 хв	Слово вчителя, метод бесіди
V	Домашнє завдання		2 хв	Пояснення вчителя

Хід уроку

І.  Мотиваційно-організаційний етап

Мотивація навчальної діяльності учнів

►   Прочитайте подані афоризми. Що їх об’єднує? Зробіть висновок і сформулюйте тему уроку.

1. Кожен чує те, що розуміє (Й. Гете).

2. Тільки той, хто вже  розуміє, буде вслухатися (М. Хайдеггер).

3. Щоб почути, треба заплатити  увагою (П. Таранов).

4. Пам’ятайте: вміння слухати  — велика сила. Світ потребує слухачів (Б. Зігель).

5. Слово належить наполовину  тому, хто говорить, і наполовину  тому, хто слухає (М. Монтень).

6. Той, хто слухає, часом витрачає свій час корисніше за того, хто говорить (А. Жуссьє).