Особливості порушення читання в учнів початкових класів з ТПМ

Учні третіх класів із ТПМ+Д краще виконали перший варіант завдання, ніж другий. Під час виправлення помилок у невеликому тексті лише 25% змогли виправити 6–8 помилок та майже не припускались додаткових помилок, 75% помітили менше, ніж 5 неправильно надрукованих слів у тексті та припускались значної кількості додаткових помилок. Під час виправлення написання окремих слів 50% показали низький рівень та отримали 0 балів, інші 50% отримали 1 бал.

Учні четвертого класу з мовленнєвими порушеннями (100%), виконуючи перший варіант завдання, знайшли та виправили по 7–8 помилок та майже не припускались додаткових. Виконуючи другий варіант завдання (знаходження помилок у тексті), 83,3% учнів віднайшли 7–8 помилок та виправили їх, 16,7% знайшли всі друковані помилки. Краще виконання другого варіанту завдання учнями четвертого класу порівняно з учнями другого та третього класів, на нашу думку, можна пояснити за рахунок розвинутішого вміння користуватись змістовою здогадкою. Лише учні четвертого класу з ТПМ+Д під час виконання завдання (другого варіанта) спирались на контекст.

Молодші школярі контрольної групи під час виконання завдання показали достатній рівень зорового контролю: 80% за виконання обох варіантів отримало 2 бали, 20% – 1 бал.

Як зазначено попередньо, обстеження зорових функцій та операцій відбувалося на матеріалі, якій містив предметні картинки і сюжетні малюнки та на абстрактному матеріалі, де використано різноманітні геометричні форми, графічні позначки та візерунки, графеми та елементи графем, друковані слова, речення, тощо. Варто зазначити, що доцільно порівняти показники, які ми отримали під час одного типу завдань із результатами іншого типу завдань. Перший тип завдань, на нашу думку, демонструє ієрархічно нижчий рівень зорових функцій, тоді як другий тип показує рівень розвитку зорових функцій на абстрактному графічно-графемному матеріалі та є ієрархічно вищим.

За допомогою визначеної у всіх завданнях шкали оцінювання ми виявили середній показник рівня розвитку зорових функцій, що перевірялись на матеріалі малюнків та показник рівня розвитку зорових функцій, що перевірялись на графемному матеріалі в учнів із з ТПМ+Д та в учнів контрольної групи відповідно до класу. Числові результати  репрезентовано на діаграмах (рис. 3.4 та рис. 3.5 відповідно).

 

 

 

Рис. 3.4

 

Середній бал для учнів другого класу з ТПМ+Д становить 1,1; учнів третього класу з порушеннями мовленнєвого розвитку – 1,2; учнів четвертого класу з мовленнєвими вадами – 1,6. В учнів другого, третього та четвертого класів контрольної групи середній бал дорівнював 1,9. Дані, зображені на діаграмі, підтверджують певне зниження стану розвитку ієрархічно нижчого рівня сформованості зорових функцій та операцій (на матеріалі малюнків) в учнів з ТПМ+Д.

Рис. 3.5

 

Середній бал рівня розвитку зорових функцій на графемному матеріалі для учнів другого та третього класів з ТПМ+Д становить 0,9; учнів четвертого класу з порушеннями мовленнєвого розвитку – 1,5. В учнів другого класу контрольної групи він дорівнює 1,8 бала, третього та четвертого класів – 1,9. Дані, зображені на рис.3.5, підтверджують значне зниження стану розвитку графічних зорових функцій та операцій в учнів з ТПМ+Д.

 

Результати вивчення рівня розвитку сформованості слухових функцій та операцій

Виконання кожного завдання оцінювали за спеціальною шкалою: правильне виконання завдання – 2 бали, виконання завдання із припущенням невеликої кількості помилок – 1 бал, виконання завдання з великою кількістю помилок, тобто в цілому виконано неправильно – 0 балів. Оцінювання окремих завдань за відповідними індивідуальними для них критеріями, за необхідності, буде репрезентовано нижче детальніше.

Аналіз визначення слухового сприймання та уваги в учнів з ТПМ+Д. Результати завдання на вміння виокремити задане слово з-поміж слів, схожих за звучанням, репрезентовано у таблиці 3.17.

Таблиця 3.17

Дослідження слухового сприймання на матеріалі слів

 (завд.  за №17)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	50%	33,3%	16,7%
3-й	75%	25%	-
4-й	66,7	33,3	-

 

Розгляньмо детальніше ці дані. Значна частина учнів другого класу (50%) виконала завдання без помилок, третина учнів з ТПМ+Д припустилась окремих помилок, деякі учні другого класу (16,7%) припустились значної кількості помилок, тобто в цілому завдання не виконали. Значно краще упоралися із завдання учні третього та четвертого класів. Так, 75% та 66,7% учнів третього та четвертого класів відповідно виконали завдання без помилок. Зазначимо, що 25% та 33,3% учнів з ТПМ+Д (третього та четвертого класів відповідно) припускались невеликої кількості помилок.

Учні контрольної групи під час виконання завдання №34 не припускались помилок. Якщо учень спішив, то міг припуститись неточності, про що відразу повідомляв експериментатору.

Результати визначення слухової уваги в учнів з ТПМ+Д представлено в таблиці 3.18. За правильне виконання завдання (виокремлення зайвого речення у тексті – у першому варіанті, виокремлення зайвого слова у вірші – у другому варіанті) нараховували 2 бали, за неправильне (учень не зміг виокремити зайве речення/слово) – 0 балів.

Аналіз результатів визначення оперативної слухової пам’яті в учнів з ТПМ+Д на матеріалі логічно пов’язаних між собою слів представлено у таблиці 3.18.

 

Таблиця 3.18

Запам’ятовування логічно пов’язаних між собою слів

(завд. за №18)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	16,7%	16,7%	66,7%
3-й	25%	50%	25%
4-й	33,3%	33,3%	33,3%

 

Розгляньмо репрезентовані дані. Достатній рівень запам’ятовування логічно пов’язаних між собою слів виявили 16,7% учнів другого класу з ТПМ+Д, 25% учнів третього класу з мовленнєвими порушеннями та 33,3% учнів четвертого класу з порушеннями мовленнєвого розвитку. Відсоток учнів, які запам’ятали 5–6 слів та отримали відповідно 1 бал, становив 16,7%, 50% та 33,3% відповідно до другого, третього, четвертого класів. Найнижчий рівень запам’ятовування проявили 66,7% учнів другого, 25% учнів третього та 33,3% учнів четвертого класів спеціальної школи для дітей з ТПМ+Д.

Учні контрольної групи в переважній більшості запам’ятали 7–8 слів. Їхня кількість склала 80%. Запам’ятали 5–6 слів 20% учнів без мовленнєвих порушень другого, третього та четвертого класів загальноосвітньої школи.

Результати визначення слухової уваги та контролю в учнів з ТПМ+Д представлено в таблиці 3.19.

Таблиця 3.19

Визначення правильності вимовляння почутих звуків у словах (завд.  за № 19)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	83,3%	16,7%	-
3-й	75%	25%	-
4-й	83,3%	16,7%	-

 

Розглянемо отримані дані. Завдання не викликало утруднень у більшої частини молодших школярів з ТПМ+Д (83%, 75%, 83% учнів другого, третього та четвертого класів відповідно отримали 2 бали). Відносно невелика частина учнів з порушеннями мовлення не помічала 1–2 неправильно вимовлених експериментатором слова. Кількість таких учнів у другому класі становила 16,7%, у третьому – 25%, у четвертому – 16,7%.

Усі учні контрольної групи помітили та виправили всі слова, у яких експериментатор допускав помилки.

За допомогою визначеної у всіх завданнях шкали оцінювання ми виявили середній показник рівня розвитку слухових функцій та операцій в учнів з ТПМ+Д та в учнів контрольної групи відповідно до класу. Числові результати  репрезентовано на діаграмі (рис. 3.6).

Рис. 3.6

 

Середній бал рівня розвитку слухових функцій та операцій для учнів другого класу з порушеннями мовлення склав 0,5; учнів третього класу з ТПМ+Д дорівнює 0,9; учнів четвертого класу з порушеннями мовленнєвого розвитку – 1,3. В учнів другого класу контрольної групи він дорівнює 1,8 бала, третього та четвертого класів – 1,9. Дані, відображені на діаграмі (рис. 3.6) підтверджують значне зниження стану розвитку слухових функцій та операцій в учнів з ТПМ+Д.

Стан мисленнєвої діяльності

Розгляньмо результати виконання учнями молодших класів завдань, спрямованих на визначення рівня їхнього інтелектуального розвитку.

Завдання за №20, спрямоване на групування предметів за функціональними ознаками, 22,2% молодших школярів з ТПМ+Д виконали самостійно, проте з помилками, 16,7% учнів помічали та виправляли допущені неточності, 5,6% учнів не помічали припущених помилок і виправляли їх з допомогою експериментатора. Відповідям переважної більшості молодших школярів з мовленнєвими вадами бракувало достатніх пояснень. Практичне виконання випереджувало вербалізацію принципу групування. Певна частина учнів (69,4%) потребувала навідних питань для пояснення утворених пар.

Значно краще молодші школярі з ТПМ+Д виконали завдання за №21, пов’язане з групуванням предметів за родовими ознаками. Лише 5,6% учнів з ТПМ+Д припускались окремих помилок. Їхні пояснення були недостатніми та частковими, а помилки залишались непоміченими без додаткового звернення уваги на них експериментатором. Учні виконували завдання правильно лише після демонстрації виконання завдання на аналогічному матеріалі. Таким способом завдання виконали учні 2 класу, провідним мовленнєвим порушенням яких були сенсомоторна та моторна алалії.

Переважна більшість (94,4%) молодших школярів з ТПМ+Д виконала завдання правильно. У значного відсотка дітей з мовленнєвими розладами (72,2%), як і під час виконання завдання за №20, траплялись утруднення в усних поясненнях, що їх вимагали від учнів у процесі практичного виконання завдання. Також ми простежили в деяких учнів певне застрягання й недостатнє вміння переключатись із попереднього завдання на поточне. Близько 16,7% учнів, узявшись виконувати інструкції, продовжували групувати предмети за функціональними, а не за родовими ознаками. Проте учні помічали свої помилки й самостійно їх виправляли, виконуючи надалі завдання правильно.

 

 

Завдання за №21, спрямоване на визначення спільної для запропонованих предметів ознаки та виокремлення на їхньому фоні зайвого предмета, було виконане правильно переважною більшістю учнів молодших класів з ТПМ+Д (77,8%). Незначна частина учнів (16,7%) виконала завдання в цілому теж правильно, однак не змогла достатньою мірою пояснити принцип групування. Лише 5,6% молодших школярів з ТПМ+Д виконали завдання із помилками. Зазначені учні не змогли абстрагуватись від несуттєвих ознак та правильно виокремити головну. Після демонстрації експериментатором прикладу виокремлення зайвого предмета учні змогли відтворити на практичному рівні усвідомлений принцип виконання завдання.

Виконання завдання за №22 відбувалось декількома шляхами. Переважна більшість молодших школярів з ТПМ+Д (94,4%) змогла продемонструвати достатнє розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків лише в процесі діалогу з експериментатором, де останній ставив питання, шляхом відповідей на які виявляв рівень усвідомлення змісту дитиною. Траплялись і випадки самостійних логічних пояснень-розповідей, які були стислими та обмеженими лексично. Такі способи виконання завдання свідчать, насамперед, про недостатню здатність дитини будувати розповідь за рахунок мовленнєвого недорозвинення. Незначна кількість учнів з тяжкими мовленнєвими патологіями (5,6%) змогла виконати завдання лише за умови спеціально організованого сприймання (їхню увагу привертали до певних об’єктів та персонажів). Проте за умов різного виконання завдання 94,4% учнів з ТПМ+Д успішно визначили схожість у двох серіях, що є показником нормального інтелектуального розвитку. І лише у 5,6% виникли ряд утруднень, які свідчать про наявність вторинної затримки психічного розвитку.

Завдання №23, спрямоване на визначення розуміння змісту оповідання з підтекстом, учні з ТПМ+Д виконали по-різному. Близько 27,8% молодших школярів з мовленнєвими розладами не змогли правильно відповісти на всі поставлені запитання. Насамперед утруднення спричиняло останнє запитання,

 

яке вимагало від дитини шляхом точного усвідомлення змісту прийти самостійно до відповідних умовиводів. Зазначена частина учнів, правильно та логічно міркуючи, дала негативну оцінку вчинкові персонажа оповідання. Проте, як зазначають автори методики, такі відповіді свідчать не про зниження якості мисленнєвої діяльності, а про особливості моральних уявлень опитуваного. Необхідно відзначити, що 2,8% учнів це завдання виконали на низькому рівні. Переважно 72,2% школярів відповіли точно та правильно на всі поставлені запитання.

Аналіз результатів інтелектуального розвитку молодших школярів із ТПМ+Д свідчить про його достатній рівень у більшої частини обстежуваних учнів. За винятком певних утруднень, які були пов’язані з умінням пояснити принцип практичних дій або складанням розповіді, у цілому 94,4% учнів з ТПМ+Д виконали завдання на тому самому рівні, що й учні контрольної групи. Однак результати обстеження 5,6% молодших школярів з ТПМ+Д із таким провідним мовленнєвим порушенням, як сенсомоторна та моторна алалії, характеризувались певними особливостями під час виконання завдань, які свідчать про вторинне зниження інтелектуального розвитку внаслідок грубих порушень мовленнєвої діяльності.