Особливості порушення читання в учнів початкових класів з ТПМ

Отже, можемо зробити попередній висновок, що цілеспрямована робота логопеда з дітьми з ТПМ, яка починається в більшості випадків ще з дошкільного періоду, має високу ефективність та позитивно впливає на простіші та ієрархічно поверхневі структури усного мовлення – звуковимову та фонематичне сприймання. Це, як ми зазначали вище, запобігає виникненню «механічних» помилок у читанні, які ми простежували лише в деяких учнів других класів. Такі помилки не мають системного характеру й легко долаються в процесі роботи з недостатньо автоматизованими звуками та в майбутньому не спричиняють проблем у формуванні навички читання.

Результати виконання завдання №5, репрезентовані в таблиці 3.5, свідчать про стан сформованості фонематичних уявлень. Виконання завдання на добір слів за заданим звуком демонструє рівень сформованість фонематичних уявлень на окремі звуки. Це важливо для наступного зіставлення певної групи стійких помилок у читанні та встановлення можливого прямого механізму їх виникнення (за умов прямої кореляції).

Таблиця 3.5

Добір слів за заданим звуком (завд. за №5)

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	16,7%	75%	8,3%

 

 

Продовження табл. 3.5

3-й	25%	75%	-
4-й	33,3%	66,7%	-

 

Дані таблиці 3.5 свідчать, що 8,3% учнів других класів із ТПМ+Д припускали велику кількість помилок на різні групи звуків (частина помилок припадала на неправильно вимовлені звуки). Значний відсоток учнів других (75%), третіх (75%) та четвертих (66,7%) класів неправильно добирали слова на окремі звуки. Менше третини учнів молодших класів з порушеннями мовленнєвого розвитку не припускались помилок і виконали завдання правильно.

Як і в попередньому завданні, декілька учнів контрольної групи (10%) припускалась окремих помилок, які не мали системного характеру, та переважно були випадковими. Основна частина учнів контрольної групи (90%) виконали завдання без помилок.

Результати вивчення фонематичного аналізу в молодших школярів відображено в таблиці 3.6

Таблиця 3.6

Визначення фонематичного аналізу (завд. за №6)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д (%)
	3 звуки			4 звуки			6 звуків			8 звуків
	2б	1б	0б	2б	1б	0б	2б	1б	0б	2б	1б	0б
2-й	50	-	50	50	-	50	50	-	50	33,3	-	66,7
3-й	100	-	-	50	-	50	33,3	-	66,7	25	-	75
4-й	100	-	-	100	-	-	100	-	-	100	-	-

 

Розглянемо детальніше особливості виконання завдання молодшими школярами з мовленнєвими порушеннями. Дані таблиці свідчать, що 50%

другокласників з ТПМ+Д без помилок виконують звуковий аналіз слів, які складаються з трьох, чотирьох та шести звуків, тоді як друга половина учнів припускається помилок. Під час аналізу слів, які містять 8 звуків, лише третина учнів другого класу правильно визначила звуковий склад слова, а 66,7% припускали помилки.

Усі учні третього класу з ТПМ+Д правильно визначали звуковий склад слова з трьох звуків. Під час аналізу слів із чотирьох, шести та восьми звуків припускались помилок відповідно 50%, 66,7% та 75% учнів.

Учні четвертих класів із дислексією безпомилково визначали звуковий склад усіх запропонованих для аналізу слів.

Вміння правильно виконувати звуковий аналіз слів, а саме визначення не лише кількості, а й послідовності звуків у слові, на нашу думку, запобігає появі помилок на перестановки звуків під час читання. Сформульована гіпотеза може бути підтверджена за умов прямої кореляції зазначеного типу помилок у читанні із недостатньо сформованим умінням аналізувати звуковий склад слова (як показало вивчення навички читання, перестановки в читанні учнів четвертих класів становлять 1% від загальної кількості помилок).

Звуковий аналіз запропонованих слів учні контрольної групи виконували правильно. У деяких випадках (16,7%) під час аналізу слова із восьми звуків учні припускались неточності.

Результати вивчення звукового синтезу слів представлені в таблиці 3.7. Учням на слух було запропоновано звуки (три, чотири, шість) для утворення з них слова.

Таблиця 3.7

Дослідження звукового синтезу (завд. за №7)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д (%)
	3 звуки			4 звуки			6 звуків
	2б	1б	0б	2б	1б	0б	2б	1б	0б

 

Продовження табл. 3.7

2-й	33,3	-	66,7	16,7	-	83,3	8,3	-	91,7
3-й	100	-	-	50	-	50	50	-	50
4-й	100	-	-	83,3	-	16,7	83,3	-	16,7

 

Розглянемо детальніше результати дослідження, які представлені в таблиці 3.7.

Лише третина учнів другого класу з ТПМ+Д змогла утворити слово із запропонованих трьох звуків, 66,7% не змогли виконати це завдання. Утворити слово із чотирьох та шести звуків змогли лише деякі учні другого класу (16,7% та 8,3% відповідно). Так, 83,3% та 91,7% другокласників з мовленнєвими розладами не змогли скласти слова із запропонованих чотирьох та шести звуків відповідно.

Усі учні третього та четвертого класів із ТПМ утворили слова із трьох звуків. Скласти слово із чотирьох та шести звуків удалося лише половині третьокласників. Вищий рівень звукового синтезу ми простежували в учнів четвертого класу – близько 83,3% виконали завдання на матеріалі чотирьох та шести звуків.

Не всі учні другого та третього класів контрольної групи виконали завдання без утруднень. Близько 16,7% учнів контрольної групи (три другокласники та два третьокласники) припускались помилок, утворюючи слова із шести звуків. Для правильного виконання учні вимагали  повторення запропонованих звуків для кращого їх запам’ятовування. Після повторного називання звуків через певний проміжок часу учні виконали завдання (на відміну від учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку), утворивши відповідне слово.

Недостатній розвиток звукового синтезу, на нашу думку, може призводити до появи такого типу помилок під час читання, як пропуски складів. Визначення прямої кореляції між зазначеним типом помилок у читанні та недостатньо розвинутим звуковим синтезом зможе підтвердити та пояснити механізм виникнення окремих типів дислексичних помилок.

Аналіз вивчення стану складового аналізу та синтезу, репрезентований, відповідно, у таблицях 3.8 і та 3.9, дасть змогу пояснити виникнення деяких типів помилок у читанні, які відбуваються на рівні складу (пропуски та перестановки складів).

 

Таблиця 3.8

Дослідження складового аналізу (завд. за №8)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	16,7%	75%	8,3%
3-й	25%	50%	25%
4-й	33,3%	33,3%	33,3%

 

Розглянемо детальніше отримані результати. Правильний поділ усіх запропонованих слів на склади змогли виконати 16,7% другокласників, 25% третьокласників та 33,3% учнів четвертих класів з ТПМ+Д. Значний відсоток учнів припустив окремі помилки, поділ на склади деяких слів виконувався неправильно. Такі утруднення ми простежували у 75% учнів другого класу, 50% – третього та 33,3% учнів четвертого класу. Не змогли правильно поділити більшість слів на склади 8,3% другокласників, 25% учнів третіх класів та 33,3% учнів четвертого класу з ТПМ+Д. Таку особливість можна пояснити тим, що учні другого класу, відповідно до програми навчання, постійно виконують вправи на поділ слів на склади, тоді як в третіх та четвертих класах цій навичці приділяється менше уваги (учні оволодівають елементами синтетичного читання, зменшується увага на складовій структурі слів).

Цю особливість відзначено під час вивчення помилок у читанні учнів з ТПМ+Д. У молодших школярів з мовленнєвими вадами зростала кількість пропусків, яка в других класах становила лише 8%, тоді як у третіх та четвертих дорівнювала 13% та 14% відповідно. Встановити залежність зазначеного типу помилок та передбачуваного механізму їх виникнення зможе визначення прямої кореляції між ними.

На відміну від учнів з ТПМ+Д, описане вище завдання не спричинило утруднень в учнів контрольної групи, які правильно визначали як кількість складів у словах, так і їхню послідовність.

Розглянемо отримані результати складового синтезу, які відображено в таблиці 3.9.

 

 

Таблиця 3.9

Дослідження складового синтезу (завд. за №9)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	-	66,7%	33,3%
3-й	-	75%	25%
4-й	16,7%	83,3%	-

 

Утворення слів зі складів виявилось доступним лише 16,7% учнів третіх класів з ТПМ+Д. Більша частина молодших школярів з мовленнєвими вадами виконала завдання лише частково, утворивши двоскладові та подеколи трискладові слова. Близько 33,3% другокласників та 25% третьокласників не вдалося виконати завдання: учні припускались помилок та не змогли утворити більше одного-двох слів.

Виконання завдання за №9 учнями контрольної групи свідчить про високий рівень володіння навичкою складового синтезу. У переважній більшості (80%) учні виконали завдання, та правильно утворивши слова. Так, 20% учнів контрольної групи припускались окремих помилок (для зазначеної групи учнів складними виявились чотирискладові слова).

Порівнюючи числові дані таблиць 3.8 та 3.9, можемо зробити висновок, що поділ слів на склади та утворення із складів слів спричиняє у більшості учнів з мовленнєвими порушеннями певні труднощі  та вимагає певних зусиль, що свідчить про недостатній рівень відпрацювання складового аналізу та синтезу.

За допомогою визначеної для завдань шкали оцінювання і нарахуванням відповідних балів ми виявили середній показник стану фонематичних процесів в учнів з ТПМ+Д та молодших школярів контрольної групи. Числові результати стану сформованості фонематичних процесів в учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку репрезентовано на діаграмі (рис. 3.3).