Особливості порушення читання в учнів початкових класів з ТПМ

Рис. 3.2

 

Середній бал для учнів другого класу з ТПМ+Д склав 0,5; учнів третього класу з порушеннями мовленнєвого розвитку – 0,9; учнів четвертого класу з мовленнєвими вадами – 1,3. Цифрові дані діаграми свідчать про значне зниження фонематичних процесів у цілому, порівняно із розвитком зазначеної сторони мовлення в учнів без дислексій (середній бал у контрольній групі дорівнював 1,9).

Окремий блок дослідження становило вивчення рівня розвитку зорових і слухових функцій та операцій.

 

Результати обстеження зорових функцій та операцій

Необхідно зауважити, що обстеження зазначених функцій та операцій відбувалося на матеріалі, якій містив предметні картинки й сюжетні малюнки, та на абстрактному матеріалі з різноманітними геометричними формами, графічними позначками та візерунками, графемами та елементами графем, друкованими словами, реченнями тощо. Виконання кожного завдання ми оцінювали за спеціальною шкалою: правильне виконання завдання – 2 бали, виконання завдання із припущенням невеликої кількості помилок – 1 бал, виконання завдання з великою кількістю помилок (у цілому неправильне) – 0 балів. Оцінювання деяких завдань за індивідуальними критеріями, за необхідності, далі буде репрезентовано детальніше.

Розглянемо результати виконання завдань за №10 у якій визначали якість зорового сприймання на графічні образи. У завданні за №10 з-поміж зображень необхідно було розпізнати одне – схоже на графічний знак. Правильно розпізнавши, учні отримували 2 бали, неправильно – 0 балів.

Таблиця 3.10

Дослідження якості зорового сприймання на графічні образи

(впізнавання зображення, схожого  на графічний знак)

(завд. за №10)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	0 балів
2-й	33,3%	66,7%
3-й	25%	75%
4-й	66,7%	33,3%

 

Розглянемо результати виконання завдання на знаходження на двох схожих малюнках ряду відмінностей. Отримані дані щодо вивчення зорової уваги на матеріалі предметних малюнків в учнів із ТПМ+Д репрезентовано в таблиці 3.11. Для оброблення та оцінювання результатів виконання завдання ми визначили такі критерії: 2 бали нараховували, коли учень знаходив 10–12 відмінностей (із дванадцяти), 1 бал відповідав виявленим 7–9 відмінностям, за знаходження 6 та менше відмінностей нараховували 0 балів.

Таблиця 3.11

Дослідження зорової уваги

(завд. за №11)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	16,7%	50%	33,3%
3-й	-	16,7%	83,3%
4-й	33,3%	66,7%	-

 

Розгляньмо детальніше дані таблиці 3.11.

Більшість учнів другого класу з ТПМ+Д показала низький рівень розвитку зорової уваги. Третина учнів змогла знайти лише 5–6 відмінностей, 50% знайшли 7 відмінностей, і лише 16,7% знайшли 10 відмінностей із дванадцяти.

Дуже низькі показники продемонстрували третьокласники з ТПМ+Д. Так, 83,3% учнів знайшли 5–6 відмінностей, інші 16,7% віднайшли 7 різних елементів на малюнках. Дві третини учнів четвертого класу з ТПМ+Д змогли знайти 7–9 відмінностей, третина віднайшла 10–12.

Переважна більшість учнів другого та третього класів контрольної групи віднайшли по 10 відмінностей, деякі учні (4 третьокласники) – 11 відмінностей. Учні четвертих класів також показали високий результат виконання завдання (більшість учнів знаходили 11–12 відмінностей, 3 учні виявили 10 різних елементів на малюнках).

Визначення стійкості та концентрації зорової уваги перевіряли на матеріалі друкованих та прописних літер (коректурна проба). Результати виконання завдання оцінювали за такими критеріями: при находженні 25 і більше заданих друкованих літер за 60 сек. нараховували 2 бали, при находженні 18–24 літер – 1 бал, менше ніж 17 букв – 0 балів. Результати виконання завдання учнями з ТПМ+Д відображено в таблиці 3.12.

 

Таблиця 3.12

Коректурна проба (завд. за №12)

 

Клас	Кількість учнів
	Друковані літери			Прописні літери
	2 бали	1 бал	0 балів	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	-	33,3%	66,7%	-	41,7%	58,3%
3-й	25%	25%	50%	-	25%	75%
4-й	66,7%	33,3%	-	83,3%	16,7%	-

 

Дані таблиці 3.12 свідчать, що близько двох третин  учнів другого класу з порушеннями мовленнєвого розвитку виконали завдання на дуже низькому рівні як на матеріалі друкованих, так і на матеріалі прописних букв. Лише третина учнів віднайшла за встановлений час 18–20 друкованих літер. 41,7% молодших школярів другого класу закреслили 18–19 прописних літер.

Учні третього класі з ТПМ+Д краще віднаходили друковані літери. Чверть учнів виконала завдання на достатньому рівні, закресливши 25 і більше друкованих букв, 50% на дуже низькому (учні віднайшли 9–13 літер) та 25% – нижче норми (18–20 букв). Проте третьокласники з ТПМ+Д не змогли виконати аналогічне завдання на матеріалі прописних літер на достатньому рівні (чверть учнів отримала за виконання завдання 1 бал, три четверті дітей – 0 балів).

 

Учні четвертого класу з мовленнєвими розладами переважно змогли виконати завдання якісно та швидко. За результатами виконання завдання на матеріалі друкованих букв 66,7% учнів отримали 2 бали, 33,3% – 1 бал. Ще більше учнів показали достатній рівень стійкості та концентрації уваги, кількість яких склала 83,3%, інша частина учнів виконала завдання нижче за вікову норму (16,7% учнів отримали 1 бал).

Результати завдання за №13 на визначення стійкості зорової уваги, динаміки та працездатності, складеного на основі модифікованих таблиць Шульте представлено на діаграмі 3.3.

Під час знаходження букв в алфавітному порядку ми звертали увагу на таки показники, як швидкість та точність. За умов, коли учень виконував завдання швидко та без помилок, нараховували 2 бали, при допущенні деяких помилок – 1 бал, якщо виконання всього завдання супроводжувалось великою кількістю помилок – 0 балів.

Рис. 3.3

 

Цифрові дані діаграми (рис. 3.3) свідчать, що швидко та без помилок завдання №13 змогли виконати лише 16–17% учнів молодших класів з ТПМ+Д. Виконували завдання з помилками та зупинками 66,7% учнів другого, 58,3% – третього та 50% – четвертого класів. Було відзначено певне зниження рівня виконання завдання учнями третіх та четвертих класів. Якщо великої кількості помилок припускалось лише близько 17% учнів другого класу, то в учнів третього класу показник підвищився до 25%. У четвертому класі вже третина учнів припускалась великої кількості помилок під час виконання завдання. На нашу думку, це свідчить не так про зниження стійкості та концентрації зорової уваги, як про недостатнє знання та забування алфавіту учнями третіх та четвертих класів. Під час виконання зазначеного завдання в учнів спостерігали помилки (заміни), подібних до помилок у читанні. Це засвідчує недостатню автоматизованість фонемо-графічних зв’язків навіть в учнів четвертих класів з ТПМ+Д.

Результати визначення короткочасної зорової пам’яті на матеріалі предметних малюнків в учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку представлено у таблиці 3.14. За умов запам’ятовування учнями 7–8 предметів – нараховувалось 2 бали, за 5–6 предметів – 1 бал, за 4 і менше – 0 балів.

Таблиця 3.14

Дослідження короткочасної зорової пам’яті на матеріалі предметних малюнків (завд.  за №14)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д

 

	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	-	16,7%	83,3%
3-й	25%	25%	50%
4-й	16,7%	83,3%	-

 

Аналіз результатів зазначеного завдання свідчить про найнижчі показники в учнів другого класу з мовленнєвими вадами. Близько 83,3% учнів запам’ятали 3–4 предмети, 16,7% – 5–6 предметів. Жоден з учнів другого класу з ТПМ+Д не показав достатній рівень розвитку зорової пам’яті під час виконання завдання №14. Учні третього класу в переважній більшості виконали завдання на досить низькому рівні: 50% учнів за виконання завдання отримали 0 балів, 25% – 1 бал. Однак, серед учнів третього класу 25% виконали завдання на достатньому рівні. Значно краще виконали завдання учні четвертого класу з мовленнєвими вадами. Так, 83,3% змогли запам’ятати 5–6 предметів, 16,7% – запам’ятали 7–8 із пред’явлених восьми.

Учні контрольної групи змогли запам’ятати 7–8 предметів (дві третини обстежуваних молодших школярів), третина учнів запам’ятала 5–6 зображень.

Результати перевірки стану зорового контролю на матеріалі сюжетного малюнка репрезентовано в таблиці 3.15. Оцінювання завдання №15 відбувалось за такими критеріями: коли учень зміг знайти та пояснити всі нелогічні зображення на малюнку нараховували 2 бали; якщо віднаходив всі неточності, але не міг їх пояснити 1 бал, не знайшов деякі нісенітниці – 0 балів.

 

Таблиця 3.15

Дослідження зорового контролю на матеріалі сюжетного малюнку (завд.  за №15)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	33,3%	66,7%	-
3-й	50%	50%	-
4-й	100%	-	-

 

Розглянемо отримані результати дослідження. Молодші школярі з ТПМ+Д змогли віднайти всі нелогічні елементи малюнка. Третина учнів другого класу змогла пояснити всі знайдені недоречності, 66,7% не змогли їх пояснити. Учні третього класу з розладами мовлення (50%) також не змогли пояснити нісенітниці, інші учні третього класу пояснили всі неточності. Усі учні четвертого класу отримали найвищий бал за виконання завдання (100% дітей віднайшли та пояснили всі нелогічні елементи на малюнку).

Учні контрольної групи других, третіх та четвертих класів змогли віднайти та пояснити всі нісенітниці й отримали 2 бали за виконання завдання.

Результати вивчення зорового контролю в учнів з ТПМ+Д на матеріалі слів та речень представлено в таблиці 3.16. Оцінювали виконання завдання за такими критеріями: за умов виправлення учнем 9–10 помилок нараховували 2 бали (учень міг припуститися максимум однієї помилки під час виконання завдання); якщо учень виправляв 6–8 неправильно надрукованих слів та припускався не більше двох помилок, отримував 1 бал; учень, що виправив менше 5 слів та припустився більше 3 помилок, отримував 0 балів.

 

Таблиця 3.16

Дослідження зорового контролю на матеріалі слів та речень

(завд.  за №16)

 

Клас	Кількість учнів з ТПМ+Д
	Слова			Речення
	2 бали	1 бал	0 балів	2 бали	1 бал	0 балів
2-й	-	33,3%	66,7%	-	33,3%	66,7%
3-й	-	50%	50%	-	25%	75%
4-й	-	100%	-	16,7%	83,3%	-

 

Розгляньмо отримані результати виконання завдання, репрезентовані в таблиці 3.16.

Дві третини учнів другого класу з ТПМ+Д, виконуючи обидва запропоновані варіанти завдання, не змогли виправити більше семи помилок та припускались під час виконання завдання додаткових однієї-двох помилок, третина учнів показала дуже низький рівень виконання завдання (учні змогли виправити 1–2 помилки та припускались 5–6 додаткових помилок).