Оцінка ефективності організаційної структури підприємства та напрямків її удосконалення

 

Рис. 1.4. Продуктова структура

Оскільки виробниче відділення само виступає центром прибутку, воно здійснює не тільки фінансовий, але і оперативний контроль за діяльністю підконтрольних підприємств у всесвітньому масштабі. Цей контроль часто здійснюється шляхом сумісного директората, що переплітається, і доповнюється поїздками керівника виробничого відділення на конкретні дочірні підприємства. У деяких компаніях для ефективнішого оперативного контролю за діяльністю закордонних дочірніх компаній у виробничому відділенні створюються регіональні управління або відділи [11, с. 233].

 

 

2. Методологія аналізу організаційних структур та їх ефективності

 

В основі всіх економічних показників господарської діяльності підприємств лежить техніко-організаційний рівень виробництва, тобто якість продукції і використовуваної техніки, прогресивність технологічних процесів, технічна і енергетична озброєність праці, ступінь концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування, тривалість виробничого циклу і ритмічність виробництва, рівень організації виробництва і управління.

Технічна сторона виробництва безпосередньо не є предметом економічного аналізу. Але економічні показники вивчаються в тісному взаємозв'язку з технікою і технологією виробництва, його організаційний економічний аналіз в цьому випадку набуває характеру техніко-економічного аналізу [22, c. 222].

На рівень економічних показників значний вплив мають природні умови, соціальні умови життя виробничих колективів, зовнішньоекономічні зв'язки підприємства, стан ринку фінансування, купівлі і продажу. Від усіх цих умов виробництва залежить ступінь використання виробничих ресурсів: засобів праці і самого живої праці.

Для підвищення ефективності виробництва важливе значення має вдосконалення управлінням підприємства. Для характеристики рівня управління використовуються наступні показники:

1. Коефіцієнт централізації управлінських функцій розраховується за формулою:

 

                              

,                   (1.1)

 

де R - чисельність ІТП і службовців управлінського персоналу;

Rупр - чисельність ІТП і службовців  на підприємстві.

2. Коефіцієнт ефективності управління:

 

                 

                                            (1.2)

 

де П - прибуток організації;

ВУ - витрати на управління.

3. Коефіцієнт витрат на управління:

 

                                                                        (1.3)

 

де В - загальні витрати на управління;

4. Коефіцієнт витрат на управління на одиницю продукції, що випускається:

 

                                                                        (1.4)

 

де К - кількість або обсяг продукції, що випускається [1, с. 56].

5. Економічна ефективність управлінського персоналу:

 

          [2, с. 49]                         (1.5)

6. Коефіцієнт економічної ефективності управлінського персоналу:

 

                                                                                         (1.6)

 

де П – прибуток;

Чау – чисельність апарату управління [3, с. 221].

За визначенням Альфреда Чендлера, структура йде за стратегією. Визначившись зі стратегією, підприємство шукає найбільш придатних організаційних форм її реалізації. Концепції організаційних структур, що використовуються західними компаніями, серед яких: сітьові, віртуальні, проектні, при всьому розмаїтті мають одну загальну рису - компанії прагнуть до розвитку більш «простих», більш гнучких, більш інтелектуальних форм організації. Це пов'язане, передусім, із загостренням конкуренції в ряді галузей, що вимагає від підприємств пошуку більш ефективних форм розвитку та розміщення своїх критичних ресурсів, а також здатності швидко реагувати на зміни, що відбуваються на ринку.

Зміни на ринках вимагають відповідних змін у стратегії. В свою чергу, коли змінюється стратегія, необхідно вносити відповідні зміни в організаційну структуру, бізнес-процеси та механізми мотивації працівників. Постійний процес змін на тому чи іншому рівні організації є фактором сьогоднішнього бізнес-середовища в Україні.

Організаційна структура підприємства, тобто той унікальний спосіб, у який організована робота на підприємстві та наскільки персонал націлений на задоволення потреб покупців, є одним з небагатьох механізмів змін, що завжди під рукою [4, с. 187].

Висновки до розділу 1

Отже, під організаційною структурою управління розуміється впорядкована сукупність стійко взаємозв'язаних елементів, що забезпечує функціонування і розвиток організації як єдиного цілого.

Існують такі види організаційних структур: лінійна, функціональна, функціонально-лінійна, органічна, бюрократична, матрична, продуктова.

Для максимально ефективної діяльності підприємства в соціокультурному просторі сучасного бізнесу необхідно здійснювати своєчасну і грамотну діагностику якості організаційної структури управління підприємством, для реалізації якої варто дослідити систему показників, що її характеризують, що і стане перспективою подальших досліджень.

Успіх сучасних організаційних структур все в більшій мірі залежить від зовнішніх, надзвичайно швидко мінливих умов їх функціонування. До числа цих умов можна віднести інтенсивну конкуренцію, яка набуває глобального характеру, швидкий технологічний розвиток, посилення вимог до інтелекту і потенціалу управлінських кадрів, зростання їх автономії та відповідальності .

В даний час в країні діє менеджмент перехідного періоду, що з'явився слідом за зміною форм власності. У зв'язку з цим змінилися фундаментальні парадигми традиційного менеджменту, властиві умовам діяльності ринкової економіки, найважливіша відмітна особливість якої - перманентна і безкомпромісна конкурентна боротьба.

З менеджментом перехідного періоду пов'язані стратегічне управління, стратегічне планування, гнучкі організаційні структури (здатні адаптуватися до мінливої ​​ринкової кон'юнктури ), маркетингова служба та ін

В цілому менеджмент перехідного періоду не цілком відповідає змінам, масштабної зміні форм власності. Колишні форми планування вже неможливі, а нові ще не устоялися. Оргструктури здебільшого перетворюються без належного урахування вимог конкурентного ринку. Необхідне відновлення розірваних коопераційних зв'язків. Більше потрібно управлінського персоналу з творчим способом мислення, потрібні керівники, здатні попереджати і усувати конфлікти між менеджерами та власниками, поєднувати успішний бізнес з умілим вирішенням соціальних завдань організації.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ РБУ ДП «СХІД ГЗК»

 

 

2.1. Організаційно-економічна характеристика РБУ ДП «Схід ГЗК»

 

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ДП «СхідГЗК») створене в 1951 році. Першу руду шахта «Нова» комбінату видала в 1956 році, перший кілограм концентрату урану отримали в 1959 році.

ДП «СхідГЗК» - це один з 28 уранодобувних центрів світу, серед яких він знаходиться в першій десятці, а також є найбільшим у Європі.

ДП «СхідГЗК» – єдине в Україні підприємство, що забезпечує видобуток природного урану і виробництво його оксидного концентрату.

Дві діючі уранові шахти комбінату за своїм енергетичним еквівалентом рівноцінні 60-ти вугільним шахтам, іншими словами, одній третині всього Донбасу.

Комбінат географічно розташований у трьох областях: Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській, центральний офіс знаходиться в м. Жовті Води Дніпропетровської області.

Основна продукція комбінату – концентрат природного урану.

ДП «СхідГЗК» виробляє також сірчану кислоту та гірничошахтне устаткування. Комбінат надає транспортні послуги (авто- і залізничні), ремонтно-будівельні, науково-дослідні і конструкторські розробки, послуги зв'язку та ін.

Стратегічна ціль ДП «СхідГЗК» – 100% забезпечення українських АЕС ураном з метою досягнення енергетичної незалежності України [23, c. 34].

Ремонтний-будівельне управління (далі - РБУ) є самостійним структурним підрозділом  ДП «СхідГЗК», безпосередньо підкоряється головному інженерові комбінату і діє відповідно до Статуту ДП «СхідГЗК» .

 РБУ ДП «СхідГЗК»  на правах підрядчика веде роботи з об'єктів капітального будівництва за рахунок всіх видів фінансування, по реконструкції будинків і споруд в основних і допоміжних підрозділах ДП «СхідГЗК», ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення впорядкування за рахунок бюджетних коштів і засобів підприємств, установ і організацій державної і приватної власності.

РБУ ДП «СхідГЗК» має печатку встановленого зразка з своїм найменуванням і найменуванням комбінату, не є юридичною особою і, відповідно до Статуту  ДП «СхідГЗК»,  не має права виходу із з'єднання підприємства.

 У своїй діяльності РБУ ДП «СхідГЗК» керується законодавством України, Статутом комбінату, наказами і рішеннями генерального директора ДП «СхідГЗК».

 Виробничі зв'язки з іншими підрозділами підрозділ РБУ здійснює через функціональні відділи управління.

РБУ ДП «СхідГЗК» очолює начальник управління, що призначається на посаду і звільняється з посади наказом Генерального директора  ДП «СхідГЗК». Керівники, фахівці і службовці призначаються і звільняються з посади наказом генерального директора ДП «СхідГЗК» за уявленням начальника РБУ ДП «СхідГЗК».  Начальник РБУ ДП «СхідГЗК» самостійно вирішує всі питання фінансово-господарської і виробничої діяльності відповідно до чинного законодавства Уставом ДП «СхідГЗК» і представленими правами генеральним директором  ДП «СхідГЗК».

Основні цілі РБУ ДП «СхідГЗК»:

• виконання будівельних, монтажних, ремонтних робіт,  робіт з реконструкції будівель і споруд промислового і соціально-культурно-побутового призначення;
• виконання дорожніх і рекультиваційних робіт, будівництво і ремонт гребель і дамб;
• надання платних послуг населенню після ремонту і будівництву;
• забезпечення введення об'єктів капітального будівництва, реконструкції і капітального ремонту у встановлений термін;
• експлуатація і ремонт об'єктів житлового фонду.

Основні завдання РБУ ДП «СхідГЗК»:

• виконання запланованих об'ємів випуску готової продукції, робіт і послуг, встановлених техніко- економічних показників;
• здійснення робіт по проектах і кошторисі, затвердженими в установленому порядку, з дотриманням будівельних норм і правил технічних умов на виробництво і ухвалення відповідних видів робіт, виготовлення і випуск будівельної продукції відповідно з ДСТУ і нормами;
• створення безпечних і здорових умов праці для всіх робочих підрозділів відповідно до вимог законів України «Про пожежну безпеку», «Про охорону праці», «Про охорону навколишнього середовища» і здійснення керівництва і контролю над питанням охорони праці згідно вимогам «Системи управління охорони праці ДП «СхідГЗК»;
• забезпечення необхідної якості продукції, яка випускається і ремонтно-будівельних робіт;
• забезпечення експлуатації об'єктів соцкультбуту відповідно до  затвердженого керівництва комбінатом кошторису витрат на їх зберігання;
• виконання функцій інженерної служби в системі цивільної оборони комбінату;
• здійснення заходів для охорони навколишнього середовища від шкідливих впливів виробництва.

У структуру РБУ ДП «СхідГЗК»:

- Ділянка загальнобудівельних, сантехнічних монтажних робіт, яка виконує ремонтний-будівельні роботи згідно проектам і кошторисам, затвердженим в установленому порядку, з дотриманням Державних будівельних норм і правил, технічних умов на виробництво ДП «СхідГЗК» має ліцензію Держбуду, отриману структуру РБУ ДП «СхідГЗК», на виконання будівельно-монтажних і спеціальних видів робіт в будівництві на всій території України.

- Ділянку будівельних матеріалів  проводить виготовлення і випуск  будівельної продукції згідно  Державним стандартам і нормам, згідно цінам, затвердженим функціональними відділами комбінату.

- Будівельна лабораторія по  випробуванню будівельних матеріалів. Будівельна лабораторія має свідоцтво  про атестацію проведення випробувань  будівельних матеріалів, забезпечує  контроль якості продукції, що випускається, а також вхідний контроль будівельних матеріалів, що поступають як для комбінату в цілому, так і для сторонніх організацій по укладених договорах.

До адміністративно-управлінського апарату входять наступні відділи:

• економічний відділ;
• кошторисно-договірний відділ;
• виробничо-технічний відділ;
• бухгалтерія;
• відділ праці й заробітної плати;
• відділ охорони праці;
• відділ кадрів [25, c. 12].