Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2013 в 12:20, дипломная работа
Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо кредиту та кредитних відносин. Завдання дипломної роботи полягає в наступному:
дослідження економічної сутності та значення кредиту;
розгляд методики бухгалтерського обліку операцій пов’язаних з кредитування на підприємстві;
розробка системи оцінки кредитоспроможності підприємства;
особливості стану охорони праці на підприємстві.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Економічна сутність зобов’язань
Аналіз літературних джерел з проблем обліку та контролю кредиторської заборгованості
Міжнародний досвід організації обліку зобов’язань
Висновки до 1-го розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
2.1. Особливості господарських операцій з кредиторської заборгованістю
2.2. Місце кредиторської заборгованості в обліковій політиці
2.3. Бухгалтерський облік кредиторської заборгованості
2.4. Особливості управління кредиторською заборгованістю
Висновки до 2-го розділу
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ НА ПРИКЛАДІ
3.1. Методичні основи організації економічного аналізу зобов’язань
3.2. Методика проведення аналізу розрахунків зобов’язань
3.3. Напрями здійснення господарського контролю кредиторської заборгованості
3.4. Особливості здійснення внутрішнього контролю кредиторської заборгованості
Висновки до 3-го розділу
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Теоретичні основи охорони праці
4.2. Особливості охорони праці на підприємстві
Висновки до 4-го розділу
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТКЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
На підприємстві можуть виникати ситуації, коли розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями можуть проводитись шляхом видачі векселів. Для акумулювання інформації про заборгованість, яка не є поточним зобов'язанням і яка забезпечена виданими векселями, ведеться рахунок 51 "Довгострокові векселі видані". За даними цього рахунку, а також субрахунків та аналітичних рахунків, відкритих до цього рахунку можна отримати дані про те, які були видані векселі, в забезпечення заборгованості за які матеріальні цінності (роботи, послуги), чи відбулося погашення заборгованості за виданими векселями тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.
Одним із видів короткострокових кредитів, що застосовуються для кредитування підприємств і організацій, є онкольний кредит. Онкольний кредит – це короткостроковий кредит, що повертається позичальником на першу вимогу банку. Він надається комерційними банками, як правило, під забезпечення облігаціями, векселями, іншими цінними паперами і товарами. Погашається позичальником із попередженням за 2-7 дні. Ставки відсотка по онкольному кредиту нижчі, ніж зі строкових кредитів на 3-5 %. Підприємству доцільно його використовувати для розрахунків за умови, що кошти від реалізації продукції повинні надійти із дня на день.
Все більшого поширення і широкого використання набуває авальний кредит. Він застосовується банками в якості гарантійної послуги.
Авальний кредит призначений для покриття зобов'язання клієнта, якщо він не зможе виконати їх самостійно. Авальний кредит існує у вигляді різноманітних форм гарантій і доручень: доручення по кредиту, гарантія платежу, гарантія постачання, гарантія надання позики, податкові, митні, судові доручення. Банківські гарантії покликані компенсувати різні види ризику господарських партнерів клієнта. З авального кредиту нараховуються комісійні, розмір яких залежить від виду вимог, що випливають з гарантії, а також строку дії гарантії, і становить 1-2,5 %. Окрім цього, за наданий кредит сплачується процент відповідно до діючих ставок [42, с. 196].
В основі чекового кредиту лежить відкриття чекового рахунка. Існують два види рахунків – овердрафні (з від'ємним сальдо на поточному рахунку) та спеціальні чекові. При використанні першого виплата здійснюється з рахунка клієнта, і у випадку відсутності коштів на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом у межах встановленого ліміту. Покриття кредиту здійснюється за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнта. Спеціальні чекові рахунки використовуються деякими банками, які емітують для своїх клієнтів спеціальні чеки певної вартості. Банк встановлює клієнту ліміт кредитування, а внески на чековий рахунок відтворюють ліміт. Плата за чековий кредит береться на рівні 1 % від використаної суми.
Облік короткострокових позик значно легший в частині оцінки для відображення в балансі організації.
Приклад 3. підприємство отримало короткострокову позику 500 грн. для закупівлі сировини під 30 % річних, що сплачуються разом з погашенням кредиту. Сума відсотків: 500 х 0,3 = 150 грн.
В балансі сума кредиту, що підлягає погашенню, відображається в IV розділі пасиву балансу (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Відображення операцій з короткострокового кредиту
№ on. |
Первинний документ та зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн. | |
| Д-т |
К-т |
| |
1 |
Договір позики. Виписка банку. Отримано на поточний рахунок підприємства короткострокову позику банку |
311 |
60 |
500 |
2 |
Договір позики. Розрахунок бухгалтерії. Нараховано відсотки за використання позики |
951 |
684 |
150 |
3 |
Довідка бухгалтерії. Відображено відсотки за використані позики у складі фінансових результатів підприємства |
792 |
951 |
150 |
4 |
Платіжне доручення. Виписка банку. Сплачено відсотки за використання позики |
684 |
311 |
150 |
5 |
Платіжне доручення. Виписка банку. Погашено короткострокову позику банку |
60 |
311 |
500 |
Обліковим регістром щодо обліку позик є журнал-ордер № 4. Він відображає операції, що здійснюються по кредиту рахунку 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові позики" .
На зразку 2.1 відображено обліковий регістр, по рахунку 50. По рахунку, 60 записи здійснюються аналогічно.
Зразок 2.1
ЖУРНАЛ-ОРДЕР № 4
за липень 2009 р.
Рахунок 50 "Довгострокові позики "
№ |
Найменування позикодавця |
Сальдо на 01.07. |
Термін погашення кредиту (позички) |
3 кредиту рахунка 50 у дебет рахунків |
Разом по кредиту |
Дебетовий оборот по рахунку 50 |
Сальдо на 31.07. | |||
| 311 |
511 |
601 |
684 |
| |||||
1 |
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» |
25000 |
01.08.2011 |
520 |
520 |
- |
25520 | |||
7 |
ПАТ КБ «Приватбанк» |
- |
30.09.2012 |
1000 |
1000 |
- |
1000 | |||
3 |
ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» |
- |
20.06.2011 |
2500 |
2500 |
- |
2500 | |||
4 |
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» |
5000 |
01.07.2010 |
- |
5000 |
- | ||||
5 |
- |
01.05.2011 |
5500 |
5500 |
- |
5500 | ||||
РАЗОМ |
30000 |
1000 |
2500 |
5500 |
520 |
9520 |
5000 |
34520 | ||
Відмітки |
- |
Облікові регістри є зручною формою відображення в систематизованому та хронологічному вигляді операцій, що відбулись протягом звітного періоду. Керівник, який має базові знання з бухгалтерського обліку, зможе отримати повну інформацію про всі види заборгованості, що його цікавлять.
Наприклад, аналізуючи журнал-ордер № 4, керівник може побачити, що в поточному місяці була додатково отримана від банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» довгострокова позика в сумі 520 грн., в результаті чого до 01.08.2011 р. цьому банку необхідно буде повернути 25520 грн., а позику в 500 грн., яку потрібно було погасити до 01.07.2010 p., виключено зі складу довгострокової (погашено або переведено до складу поточної заборгованості, інформацію про це можна побачити в журналі-ордері № 8 по рахунку 61 (зразок 2.2).
Зразок 2.2
Журнал-ордер № 8
за липень 2009 року
Рахунок 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"
№ |
Субрахунки |
Сальдо на 01.07.09 (кредит) |
3 кредиту рахунка 61 у дебет рахунків |
Разом по кредиту рахунка |
Обороти по дебету рахунка 61 з кредиту рахунків |
Разом по дебету рахунка |
Сальдо на 31.07.09 (кредит) | ||||
| 50 |
51 |
ін. |
| 30 |
31 |
ін. |
| |||
1 |
611 |
- |
5000 |
5000 | |||||||
2 |
612 |
- |
5000 |
5000 | |||||||
РАЗОМ |
- |
10000 |
10000 |
За умови отримання іноземного кредиту, матимемо наступне: якщо підприємство 60% нараховує і виплачує в I кварталі відсотки в сумі 4000 дол. США по кредиту, взятому в іноземному банку, а також 5000 грн відсотків по кредиту, наданому українським банком. Скоригований валовий дохід за звітний період – 100 000 грн, валові витрати – 95 000 грн. Доходів у вигляді відсотків і залишків іноземної валюти на поточному рахунку немає. Курс продажу МВРУ в 2009р. – 8,05 грн/ 1 дол. США.
Бухгалтерський облік нарахування і сплати відсотків наведено в табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Бухгалтерський облік нарахування і сплати відсотків в іноземній валюті
№ з/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума |
Податковий облік | ||
| Д-т |
К-т |
| ВД |
ВВ | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Нараховано відсотки по кредиту українського банку |
951 |
6841 |
5000 грн |
5000 грн | |
22 |
Нараховано відсотки по кредиту іноземного банку (курс НБУ – 8,18 грн/1 дол. США |
951 |
6842 |
4000 дол. США 32720 грн |
||
33 |
Перераховано кошти на купівлю 4000 дол. США (курс продажу МВРУ – 8,205 грн/1 дол. США) |
333 |
311 |
32820 грн |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
44 |
Зараховано на поточний рахунок іноземну валюту (курс НБУ – 8,2 грн/1 дол. США) |
312 |
333 |
4000 дол. США 32800 грн |
||
55 |
Відображено різницю між курсом купівлі і курсом НБУ [(8,205 – 8,2) × 4000] |
949 |
333 |
20 грн |
||
6 |
Нараховано пенсійний збір (1% × 8,205 × 4000) |
92 |
651 |
328,2 грн |
328,2 грн | |
7 |
Утримано уповноваженим банком пенсійний збір |
651 |
333 |
328,2 грн |
||
8 |
Відображено суму комісійної винагороди уповноваженому банку |
92 |
333 |
50 грн |
50 грн | |
9 |
Зараховано на поточний рахунок залишок національної валюти |
311 |
333 |
415,8 грн |
||
10 |
Перераховано відсотки іноземному банку (курс НБУ – 8,201 дол. США) |
6842 |
312 |
4000 дол. США 32804 грн |
||
11 |
Відображено курсову різницю при перерахуванні відсотків [(8,2–8,18) × 4000] |
945 |
6842 |
80 грн |
||
12 |
Перераховано відсотки українському банку |
6841 |
311 |
5000 грн |
||
13 |
У кінці звітного періоду включено до складу валових витрат відсотки по іноземному кредиту (розрахунок див. нижче) |
21410 грн |
Оскільки витрати на сплату відсотків іноземному банку здійснюємо (нараховуємо) в іноземній валюті, то відображати їх у податковому обліку потрібно в сумі, що дорівнює балансовій вартості такої валюти (пп. 7.3.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Відповідно до пп. 7.3.4 Закону, балансова вартість іноземної валюти – це сума гривень, витрачена на її купівлю (без урахування комісійних). Таким чином, для визначення обмежень, встановлених пп. 5.5.2 Закону про прибуток, ми будемо використовувати курс продажу МВРУ 8,205 грн/1 дол. США, оскільки саме він формує балансову вартість іноземної валюти.
Щоб дізнатися, яку суму відсотків можемо включити до валових витрат, нам потрібно порівняти їх розмір з розрахунковою величиною, встановленою за пп. 5.5.2 Закону про прибуток. Якщо фактична сума відсотків менше (дорівнює) розрахункової величини – до валових витрат відносимо фактичну суму. Якщо фактична сума більше розрахункової – розрахункову.
Для того щоб виявити розрахункову величину, об’єднаємо пп. 5.5.2 і пп. 5.5.4. У результаті маємо таку математичну формулу:
Розрах = Двідс + 50% × [ВДскор – Двідс – (ВВ –Ввідс)], (2.1)
де ВДскор – скоригований валовий дохід;
Двідс – дохід у вигляді відсотків;
ВВ – валові витрати;
Ввідс – витрати, пов’язані з виплатою відсотків.
Після простих перетворень одержуємо:
Розрах. = 50% × (ВДскор – ВВ) + 50% × (Двідс + Ввідс). (2.2)
Підставимо дані в алгоритм і знайдемо суму відсотків по кредиту іноземного банку, яку підприємство має право віднести до валових витрат.
Розрах. = 50% × (100000 – 95000) + 50% × (32820 + 5000) = 21410 (грн).
Як показує розрахунок, у І кварталі до валових витрат з 32820 грн сплачених відсотків іноземному банку можна включити тільки 21410 грн, іншу частину (11410 грн) переносять на результати майбутніх податкових періодів. Звичайно, тільки в контексті вищезазначених обмежень.
Кредитні кошти не стосуються ні валових доходів, ні валових витрат (пп. 7.9.1 та 7.9.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Проте якщо кредит отримано в іноземній валюті, то в першу чергу виникає питання щодо правильності відображення в обліку курсових різниць. Розраховувати їх потрібно за кредитною заборгованістю. На це вказує пп. 7.3.3 Закону. Щоб розібратися з курсовою різницею потрібно знати балансову вартість заборгованості на: дату надходження кредитних коштів; початок (кінець) звітного періоду; дату погашення заборгованості. Ця балансова вартість – це добуток курсу НБУ на дату перерахування та суми операції (залишку заборгованості).
Информация о работе Бухгалтерський облік та контроль браку та відходів у виробництві