Культура збереження здоров’я студентів у навчально-виховному процесі та під час дозвілля

Від того, наскільки діяльність кожного педагога відповідатиме завданням здоров’язбереження, в кінцевому результаті залежить вплив навчального закладу на здоров’я студентства. Організувати навчання педагога з метою оволодіння такими технологіями – завдання керівництва, активно застосовувати їх у своїй діяльності, відслідковуючи результати – завдання кожного викладача. На думку С. Цабибіна, здоров’язберігаючі освітні технології в діяльності педагога ймовірно уявити як системне, організоване на єдиному методичному рівні, поєднання принципів педагогіки співпраці, ефективних педагогічних технік, елементів педагогічної майстерності, націлених на досягнення оптимальної психологічної адаптації студентства до навчального процесу, турботу про підтримку його здоров’я і виховання культури здоров’я.

Перед викладачем, готовим до ефективного втілення у свою роботу здоров’язберігаючих освітніх технологій, першочерговими будуть наступні завдання: об’єктивна оцінка своїх досягнень і недоліків, пов’язаних з професійною діяльністю, складання плану необхідної самокорекції; підвищення свого кваліфікаційного рівня з питань формування здоров’я, здоров’язберігаючих технологій; аналіз використаних у своїй роботі педагогічних прийомів і технік у плані їх попереджувального впливу на здоров’я студентів; цілеспрямована реалізація здоров’язберігаючих освітніх технологій під час проведення навчальних занять і позааудиторної роботи, моніторинг отриманих результатів; формування в навчальному закладі здоров’язберігаючого освітнього середовища на основі ефективної взаємодії всіх членів ВНЗ, студентів і їхніх батьків для створення належних умов і втілення в життя програм, спрямованих на збереження, зміцнення і формування здоров’я [69, с. 79].

З огляду на це, І. Коновалов і співавтори вважають, що здоров’язберігаючі освітні технології можна охарактеризувати як навчально-виховний процес, в межах якого досягнення запланованого результату здобувається в інтеграції зі збереженням і зміцненням фізичного, психічного здоров’я всіх учасників освітнього середовища [37, с. 5].

Тож запорука реалізації здоров’язберігаючих освітніх технологій полягає у чіткій організації навчально-виховного процесу, за якої якісне навчання, виховання і розвиток не шкодить здоров’ю студентства.

На відміну від традиційного погляду на здоров’я, за яким завдання освіти – це мінімізація негативного впливу на здоров’я студентів, вважаємо, що активне використання здоров’язберігаючих освітніх технологій може сприяти появі у молоді нових життєвих ресурсів, пов’язаних із збереженням та зміцненням їхнього здоров’я.

Головними напрямками здоров’язберігаючої діяльності вищих освітніх установ є:

– раціональна організація навчального процесу відповідно до санітарних норм та гігієнічних вимог;

– проведення щорічної диспансеризації студентів;

– раціональна організація рухової активності студентів, що включає передбачені програмою заняття з фізичного виховання, динамічні зміни та активні паузи в режимі дня, а також спортивно-масову роботу;

– організація раціонального харчування студентів;

– система роботи з формування цінності здоров’я та здорового способу життя;

– створення служби психологічної підтримки студентів;

– організація долікарського виявлення факторів і груп ризику по девіантній поведінці, в тому числі споживанню психоактивних речовин серед студентів (популяційний скринінг та моніторинг) із застосуванням медико-технічних технологій [10].

М. А. Крикунова пропонує до розгляду базову модель системної комплексної роботи по збереженню і зміцненню здоров’я у вищому навчальному закладі [42].

Вона складається з шести блоків:

I блок – здоров’язберігаюча інфраструктура освітніх установ. Блок включає:

– стан і зміст навчальних корпусів і приміщень закладу освіти відповідно до гігієнічних норм;

– оснащеність спортивних залів необхідним обладнанням та інвентарем;

– наявність і належне оснащення медичного кабінету;

– наявність і належне оснащення студентської їдальні;

– необхідний (у розрахунку на кількість студентів) і кваліфікований склад викладачів і фахівців.

Відповідальність та контроль за реалізацією цього блоку лежить на адміністрації вищих навчальних закладів.

II блок – раціональна організація навчального процесу. Блок включає:

– дотримання гігієнічних норм і вимог до організації і обсягу навчального та поза навчального навантаження (домашнього завдання) на всіх етапах навчання;

– використання методів і методик навчання, адекватних віковим можливостям і особливостям студентів;

– введення будь-яких інновацій тільки під контролем фахівців;

– суворе дотримання всіх вимог до використання технічних засобів у навчанні (комп’ютер, аудіовізуальні засоби);

– раціональну та відповідну вимогам організацію занять активно-рухового характеру;

– індивідуалізацію навчання (облік індивідуальних особливостей організму), робота за індивідуальними програмами.

Реалізація цього блоку створює умови для зняття перевантаження, нормального чергування праці та відпочинку, підвищить ефективність навчального процесу, знімаючи при цьому надмірне функціональне напруження і втому.

III блок – організація фізкультурно-оздоровчої роботи. Блок включає:

– повноцінну та ефективну роботу у всіх групах здоров’я (на заняттях з фізичного виховання, секціях),

– організацію ЛФК;

– організацію динамічних змін;

– створення умов для роботи спортивних секцій;

– регулярне проведення спортивно-оздоровчих заходів.

Правильно організована фізкультурно-оздоровча робота може стати основою раціональної організації рухового режиму студентів, сприяти нормальному фізкультурному розвитку та руховій підготовленості студентів усіх факультетів, дозволить підвищити адаптивні можливості організму, стане засобом збереження і зміцнення здоров’я студентів.

IV блок – просвітницько-виховна  робота зі студентами, спрямована на формування цінності здоров’я та здорового способу життя. Блок включає:

– освітні програми, спрямовані на збереження та заощадження здоров’я;

– лекції, бесіди, консультації з проблем збереження здоров’я та профілактики шкідливих звичок;

– проведення «Днів здоров’я», свят;

– створення громадської ради по здоров’ю, яка включає представників адміністрації та студентів.

V блок – організація  системи просвітницької та методичної  роботи з викладачами і фахівцями  для підвищення кваліфікації  працівників вищого навчального закладу. Блок включає:

– лекції, семінари, консультації, курси з питань здоров’язбереження;

– придбання і використання науково-методичної літератури;

– залучення викладачів та кураторів до спільного проведення спортивних змагань.

VI блок – профілактика  та динамічне спостереження за станом здоров’я. Блок включає:

– використання рекомендованих і затверджених методів профілактики захворювань, що не вимагають постійного спостереження лікаря (вітамінізація, профілактика порушень постави та зору);

– регулярний аналіз та обговорення на засіданні кафедри фізичного виховання стану здоров’я студентів;

– регулярний аналіз результатів динамічних спостережень за станом здоров’я студентів;

– створення системи комплексної педагогічної, психологічної та соціальної допомоги студентам;

– залучення медичних працівників до реалізації всіх компонентів роботи по збереженню і зміцненню здоров’я студентів.

Ґрунтуючись на запропонованій моделі, колектив кожного вищого навчального закладу може розробляти свої технології щодо здоров’язбереження студентської молоді [42].

Існує декілька підходів до класифікації здоров’язберігаючих технологій. Найбільш розповсюдженою і використовуваною в вищих освітніх установах є класифікація, що запропонована Н. К. Смірновим [63].

Серед здоров’язберігаючих технологій, застосовуваних у вищих освітніх установах, автор виділяє кілька груп, в яких використовується різний підхід до охорони здоров’я, а, відповідно, і різні форми роботи.

До першої групи відносяться медико-гігієнічні технології. Це спільна діяльність педагогів і медичних працівників. Також до медико-гігієнічних технологій відносяться контроль і допомога в забезпеченні належних гігієнічних умов. Медичний кабінет здійснює проведення щеплень студентам, надання консультативної та невідкладної допомоги, проводить заходи щодо санітарно-гігієнічного освіти студентів і педагогічного складу, організовує профілактичні заходи напередодні епідемій (грипу) і вирішує ряд інших завдань, що відносяться до компетенції медичної служби.

До другої групи належать фізкультурно-оздоровчі технології (ФОТ), які спрямовані на фізичний розвиток. Реалізуються вони на заняттях з фізичного виховання і секціях на позаурочних спортивно-оздоровчих заходах.

До третьої групи відносяться екологічні здоров’язберігаючі технології (ЕЗТ), які спрямовані на створення екологічно оптимальних умов життя і діяльності людей, гармонійних взаємин з природою.  

До четвертої групи належать технології забезпечення безпеки життєдіяльності (ТЗБЖ). Їх реалізують архітектори, будівельники (навчальних корпусів), інженерно-технічні служби, фахівці з охорони праці, захисту в надзвичайних ситуаціях, пожежної інспекції тощо. Оскільки збереження здоров’я розглядається при цьому, як збереження життя, вимоги та рекомендації цих фахівців підлягають обов’язковому обліку та інтеграції в загальну систему здоров’язберігаючих технологій.  

До п’ятої групи відносяться здоров’язберігаючі освітні технології (ЗОТ), які діляться на три підгрупи: а) організаційно-педагогічні (ОПТ), що визначають структуру навчального процесу, сприяють запобіганню стану перевтоми і гіподинамії та інших дезаптаційних станів; б) психолого-педагогічні технології (ППТ), пов’язані з безпосередньою роботою на заняттях з фізичного виховання. Сюди ж входить й психолого-педагогічний супровід всіх елементів освітнього процесу; в) навчально-виховні технології (НВТ), які включають в себе програми з навчання турботі про своє здоров’я та формування культури здоров’я студентів, мотивації їх до ведення здорового способу життя, попередження шкідливих звичок, які передбачають також проведення організаційно-виховної роботи зі студентами після занять.

Окреме місце займають ще дві групи технологій, традиційно реалізовані поза вищого навчального закладу, але які останнім часом усе частіше включаються у його позаурочну роботу:

– соціально-адаптуючі і особистісно-розвиваючі технології (САОРТ) – формування та зміцнення психологічного здоров’я студентів; підвищення ресурсів психологічної адаптації особистості (соціально-психологічні тренінги, програми соціальної та сімейної педагогіки);

– лікувально-оздоровчі технології (ЛОТ) – складають самостійні медико-педагогічні області знань: лікувальну педагогіку і лікувальну фізкультуру, вплив яких забезпечує відновлення фізичного здоров’я студентів [61; 63].

Усі перераховані вище здоров’язберігаючі технології необхідно використовувати системно і в комплексі.

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

 

2.1. Методи дослідження

Методи отримання первинної інформації включали:

1. Аналіз спеціальної і медичної літератури.

2. Анкетування.

3. Методи математичної статистики.

 

2.1.1. Аналіз спеціальної  і методичної літератури

Вивчення літературних джерел проводилося з метою виявлення фактичних передумов постановки проблеми, формування гіпотези, складання і пояснення отриманого первинного матеріалу. Особлива увага приділялася вивченню теоретичних основ здоров’яз та здоров’язберігаючих технологій студентів І-ІІ рівнів акредитації, рівня рухової активності, впливу шкідливих звичок на організм.

 

2.1.2. Аналіз навчальної  та медичної документації

Під час проведення дослідження з вивчення стану здоров’я студентів було проаналізовано записи в журналах поглибленого огляду, навчальних журналах 524-х студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації м. Чернігова. Визначено кількість здорових та структуру захворюваності студентської молоді.

 

2.1.3. Опитування

З метою визначення сформованості культури збереження здоров’я здійснювалось шляхом анкетування студентів навальних закладів І-ІІ рівнів акредитації міста Чернігова в якому прийняло участь 524 особи.

В анкетування було включено такі питання, наприклад:

Анкета для опитування студентів

1 Ваша стать? 

2. Скажіть, чи відвідуєте Ви будь-який заклад, гурток/секцію або організацію крім НЗ?

3. Як Ви оцінюєте стан Вашого здоров’я? (Позначте одну відповідь)

4. За результатами медичного огляду до якої групи здоров’я Ви зараховані: