Культура збереження здоров’я студентів у навчально-виховному процесі та під час дозвілля

Захворювання зору говорять про те, що студенти дуже багато часу проводять перед комп'ютером, і це не тільки соціальні мережі та ігри, комп’ютер та інтернет заміняють студентам бібліотеки, там вони знаходять всю інформацію при підготовці до занять.

Профілактикою багатьох захворювань є:

1. здоровий спосіб життя;
2. правильне фізичне виховання, виховання у сім’ї;
3. правильне харчування, профілактика ожиріння;
4. боротьба з шкідливими звичками;
5. здорова психоемоційна сфера

Усім нам добре відомо, що здоров’я – найбільший дар природи. Людина отримала від природи надзвичайно досконалий організм прекрасної форми, з універсальною стійкістю до труднощів життя. Абсолютно здорових людей дуже мало, більшість перебуває в так званому третьому стані – проміжному між здоров’ям та захворюванням. Організм бореться з захворюваннями, наслідки цієї боротьби залежать від величини резервів здоров’я [17].

За результатами анкетування 34,4% студентів оцінюють своє здоров’я як відмінне (мають міцне здоров’я, хворіють рідко, не більше 1 разу на рік); 45,3% респондентів вважають що у них добре здоров’я, почувають себе добре, хворіють не більше 4х разів на рік; 17,5% оцінюють своє здоров’я як задовільне (мають хронічні захворювання, але це не порушує загального стану здоров’я); і решта 2,8%  оцінюють своє здоров’я як незадовільне (у них слабке здоров’я, часто пропускають заняття через хвороби).  

Приємно дивитися на струнку, підтягнуту людину з правильною поставою: легка хода, розправлені плечі, високо піднята голова. І зовсім інше враження справляють люди з порушеною поставою - сутулі, з виступаючими назад лопатками і випнутим животом. На жаль, ще багато людей не звертають уваги на свою поставу, не прагнуть бути стрункими, сутуляться і коли сидять і коли ходять. В результаті вони звикають до такого неправильного положення тіла, а відновити стрункість з кожним роком буває все важче і важче. Таким чином, більша частина – 75,7% осіб намагаються слідкувати за правильною поставою, 19,3% студентів не слідкують за своєю поставою і решта 8% студентів поставили відмітку біля позначки «важко відповісти», тобто можна сказати що вони не задумуються про те як вони ходять, сидять та ін. Але майже 20% тих, хто не слідкують за своєю поставою, це достатньо велика кількість, адже сутулість – це не тільки дуже не гарно, але вона ще може призвести до дефектів постави і захворювання хребта. Порушення постави супроводжується розладом діяльності всіх внутрішніх органів, тому що при цьому зменшується життєва ємкість легень. Це, в свою чергу, несприятливо відбивається на функціях серцево-судинної і дихальної систем, призводить до зниження фізіологічних резервів, утрудняє роботу організму в разі збільшення фізичного навантаження. І це ще далеко не весь перелік сумних наслідків сутулості. Отже, можна сказати, що більшість таких людей, які не слідкують за своєю поставою, самі є причиною захворювань, які спричинені цим і ніхто окрім них самих попередити це не може. Необхідно постійно слідкувати за собою, за тим як ми ходимо, сидимо і т.п.

Для того щоб приділяти увагу своєму здоров'ї не набігами, від випадку до випадку, а систематизовано, необхідний дисциплінуючий елемент - щоденник, в який ви зможете записувати все, що зробили корисного за день. Він допоможе нічого не упустити і поступово привчить до самоконтролю. У ньому можна записувати не тільки своє самопочуття, а й  планувати свій здоровий спосіб життя, рівень рухової активності на протязі дня (прогулянки пішки, тренування, якщо вони є, просто заняття фізичними вправами, іграми і т.п.) і чесно записувати всі свої досягнення і провали. Тільки 13,8% студентів вважають, що для здійснення контролю за станом здоров’я потрібно вести «Щоденник здоров’я» і вони ведуть такий щоденник, 81,2% опитаних вважають, що «Щоденник здоров’я» не потрібен, і 5% студентів вважають, що такий щоденник потрібно вести, але вони не ведуть його. Це досить низький показник, оскільки спостереження за своїм здоров’ям дозволяє вчасно виявити певні погіршення у стані здоров’я і таким чином попередити їх ускладнення. 

3.2.  Мотиваційна складова виховання культури збереження здоров’я студентів технікумів і училищ

Як вже всім відомо, важлива роль у забезпеченні високого рівня здоров’я, збільшення тривалості життя, збереженні працездатності людини належить фізичним вправам. У всі часи людина намагалась бути сильною, красивою, фізично досконалою. Досягнення фізичної досконалості необхідно молодій людині – потрібно не тільки мати красиву будову тіла, а насамперед володіти сильним здоров’ям, високою розумовою і фізичною працездатністю, силою волі, наполегливістю в досягненні мети. Ніде так, як у спорті, не виховуються вольові якості людини, тобто рішучість, наполегливість, цілеспрямованість, вміння себе обмежувати. У людей, які займаються фізичною культурою та спортом, швидше формуються трудові навички, вища працездатність, їх організм швидше пристосовується до умов виробничої діяльності [72].

Так, всього 29,5% чоловік відвідують спортивні гуртки або секції, 3,6% студентів відвідують танцювальний гурток, 5,5% – відвідують інші заклади, такі як тренажерний зал, фітнес-клуби, басейн. А основна більшість 61,4% студенти взагалі не відвідують спортивні гуртки та секції. Ці показники зображені на рис. 3.3.

Рис. 3.3.  Розподіл відповідей на питання: Чи відвідуєте ви будь-який заклад, гурток/секцію крім НЗ?

Примітка: до інших закладів належать мовні курси, музичні гуртки, гуртки образотворчого мистецтва, фітнес.

Як бачимо, дуже мала частина студентів займається у різноманітних гуртках, але це питання стосувалося всіх гуртків загалом, а стосовно спортивних гуртків, то тут ситуація ще гірше, про що свідчить рис. 3.4.

Рис. 3.4. Відсотковий розподіл студентів, які відвідують спортивні секції або гуртки

Отже, можна сказати, що наша молодь не займається спортом і на це може бути цілий ряд причин, одна зних полягає в тому що зараз в основному на телебаченні пропагують рекламу спиртних напоїв і сигарет, на даний момент питання такої реклами залишається відкритим і ніяким чином не регулюється. Тому я вважаю, що потрібно по-перше обмежити кількість такої реклами, по-друге ввести побільше роликів про здоровий спосіб життя, і закріпити це питання на законодавчому рівні. Також причинами чому молодь не хоче займатися спортом є набагато цікавіші для них справи: інтернет, особливо соціальні мережі, які підкорили собі всю молодь, наявність інших цінностей у житті, які не пов’язані зі здовим способом життя.

Не менш ефективні й щоденні самостійні заняття фізичними вправами в загальному режимі життя. В процесі їх виконання в корі великих півкуль мозку виникає «домінанта руху», яка робить сприятливий вплив на стан м’язової кори, піднімає тонус всього організму [36].

Таким чином, самостійно займаються у спортивному залі/на майданчику тільки у вихідні дні 15% опитаних, у будні, щодня 17,1% студентів самостійно займаються фізичними вправами, 2-3 рази на тиждень – 26%, 1 раз на тиждень – 9,7%, 32,2% студентів ніколи не займаються самостійно фізичними вправами. Отже, дуже мало студентів займаються фізичними вправами самостійно, і це дуже погано, адже фізичні вправи допомагають підтримувати тіло у тонусі, сприяють зміцненню здоров’я, виховують дисциплінованість. І це ще далеко не весь перелік користі від фізичних вправ.

Та для того щоб займатися фізичною культурою і спортом, одного тільки бажання не достатньо, необхідно ще мати відповідний одяг та знаряддя, таким чином, 70,4% опитаних мають для занять фізичними вправами спортивний одяг і взуття; 35,3% мають велосипед; 14,3% – ролики, самокат, скейт; гантелі, штангу та інші знаряддя для занять фізичними вправами у себе вдома мають 30,5% студентів; у 17,3% респондентів вдома є спортивний куточок (перекладина, кільця тощо); і решта 2,1% студентів нічого не мають для занять фізичними вправами. Це досить не поганий показник, але найголовнішим є те, щоб студенти не тільки мали все вище перелічене, а й використовували за призначенням.

Для того щоб правильно організувати руховий режим на протязі дня необхідно дотримуватись певних так би мовити правил: дотримуватися режиму дня, вести здоровий спосіб життя, займатися фізичними вправами і т.п., але більшості студентам організувати правильний руховий режим заважають певні фактори: 58,5%м опитаним студентам заважає те, що вони  не дотримуються режиму дня, 14,3% студентам організувати раціональний руховий режим заважає стан здоров’я, 47,9% респондентів недосипають і відчувають втому протягом дня, 21,5% осіб не роблять зарядку і не займаються фізкультурою, 44% студентів проводять багато часу біля телевізору та комп’ютеру, недостатньо часу на свіжому повітрі проводять 23,2% респонденти, переважна частина опитаних – 54,2% студенти у вільний час займаються справами, які не пов’язані з активними рухами, 32% опитаних приділяють багато часу навчанню та виконанню домашніх завдань, 0,9%м студентів лінь займатися фізичними вправами, і тільки зовсім малій частині опитаних – 4,5% студентам нічого не заважає організувати раціональний руховий режим. Це досить прикра ситуація, оскільки, як кажуть: «Хто хоче, той шукає шляхи, а той, хто не хоче, шукає відмовки». Я вважаю, що якщо дуже хотіти, то можна встигнути все: і навчатися, і займатися фізичною культурою або спортом, і вчасно лягати спати, щоб виспатися, і відпочивати вдень.

На наступне запитання: Фізичними вправами важливо займатися регулярно з дитинства 91,8% респондентів відповіли що важливо, 7,4% студентів вважають що фізичними вправами з дитинства займатися неважливо і у 5,1% студентів виникли труднощі під час відповіді на це запитання. Це досить непоганий показник, отже можна сказати що більшість студентів розуміє як важливо з самого дитинства займатися фізичними вправами, адже поряд з іншими гігієнічними факторами (режимом дня, повноцінним харчуванням), фізичне виховання відіграє важливу роль у зміцненні здоров’я дитини, її психічному і моторному розвитку. Для правильного гармонійного розвитку дитини йому необхідна достатня рухова активність і помірне фізичне навантаження.

Як усім нам відомо, рух – це життя, рухова активність – необхідна умова нормального розвитку та функціонування організму. Вона не просто корисна, як ми звикли чути, а життєво необхідна (як вода, їжа, повітря). Без достатньої кількості руху організм поступово втрачає життєві сили, стає чутливим до негативного впливу зовнішніх несприятливих чинників, непомітно руйнується. Вважається що мінімальна потреба людини в русі становить 2 години на добу. Для дитячого віку нормою є 3-4 години. Недостатня рухова активність призводить до такого захворювання як гіподинамія – (від грец. гіпо - внизу, під і динаміка - рух) - знижена рухова активність. У наш час це один з найшкідливіших чинників, який негативно впливає на процеси росту і розвитку людини, спричинює різні хронічні хвороби. Негативний вплив гіподинамії виявляється передовсім у зниженні обміну речовин та енергії,  погіршується перетравлення і засвоєння поживних речовин, знижується стійкість організму до інфекційних хвороб, відбуваються порушення у роботі серцево-судинної системи, збільшення долі жирового компонента в масі тіла, розгортання атеросклеротичних процесів, прискорення процесів старіння. Гіподинамія спричинює зниження не тільки фізичної, а й розумової працездатності, життєвого тонусу, а це призводить до обмеження соціальної активності, прагнення і волі переборювати труднощі. З'являється емоційна нестійкість [47]. На рис. 3.5. зображено відповіді студентів щодо власного рухового режиму. 

Рис. 3.5. Розподіл відповідей на питання: «Чи вважаєте Ви, що недостатньо рухаєтесь для свого розвитку?»

Дуже важливо як для дітей так і для молоді щоб біля їхнього будинку були спортивні майданчики, адже це дозволяє розвивати тіло в правильному напрямку, без небезпеки завдати йому серйозну фізичну травму. Різні турніки та тренажери розвивають фізичні дані, дозволяють підтримувати тіло у гарній фізичній формі, а це так важливо, особливо коли у людини немає можливості відвідувати якусь спортивну секцію, тренажерний зал чи фітнес клуб. Також спортивні майданчики дозволяють молоді спілкуватися з однолітками, разом проводити з користю вільний час. Отож за результатами анкетування 70,3% студентів мають можливість займатись фізичними вправами, грати в рухливі ігри на спортивному майданчику у районі проживання, а 29,7% студентів не мають такої можливості. Але дуже важливо, щоб ці спортивні майданчики використовувались за призначенням, адже зараз все частіше можна спостерігати за тим, як ввечері молодь збирається на спортивних майданчиках щоб покурити, випити алкогольні напої.

Щоб досягти великих успіхів в оволодінні навчальним матеріалом, необхідна і самостійна робота студентів. Одним із видів такої діяльності буде виконання завдань вдома. Завдання на додому сприяють міцному засвоєнню пройденого матеріалу, сприяють вихованню звички до систематичних занять фізичними вправами і позитивно впливають на їхнє здоров'я і фізичний розвиток. Для самостійних занять можна рекомендувати: загальнорозвиваючі вправи, вправи з короткою скакалкою, стрибки у довжину і у висоту, метання на дальність і в ціль, вправи з лазіння і рівноваги, з м'ячами, вправи типу завдань, ігрові вправи та ін. [57]. Так 29,8% опитаних нами студенти виконують домашні завдання з фізичної культури, а переважна більшість – 70,2% студенти не виконують домашні завдання з фізичної культури.

Фізкультхвилинка являє собою невеликий комплекс фізичних вправ тривалістю до 5ти хвилин. Вона проводиться з метою попередження та знаття втоми, підвищення активної уваги та працездатності. Досягається це тим, що переключення нервової діяльності в одних областях кори  головного мозку на інше, створює можливість раніше функціонуючим областям кори відновити обмін речовин. Крім того, енергійні рухи та дихання посилюють кровообіг у мозку, що теж сприяє зняттю втоми. Результатом є відновлення стійкості уваги, підняття загального тонусу, підвищення працездатності. На запитання: «Чи виконуєте ви фізкультхвилинки під час виконання домашніх вправ?», відповіді розподілилися таким чином: 81,6% студентів не виконують фізкультхвилинки під час виконання домашніх завдань, і тільки 18,4% виконують.

Отже, переважна більшість студентів не виконує фізкультхвилинки під час виконання домашніх завдань і це може негативно позначитись на ефективності виконання роботи.

Рис. 3.6. Розподіл відповідей на запитання: «Чи виконуєте Ви фізкультхвилинки під час виконання домашніх завдань?»

Про користь фізкульхвилинки вже говорилося вище, але її слід виконувати не тільки під час виконання домашніх завдань, а й на заняттях у навчальному закладі, оскільки численні дослідження [58;32] свідчать про те, що після другої пари навчальних годин розумова працездатність студентів починає знижуватися. З урахуванням динаміки працездатності студентів протягом  навчального дня фізкультурна пауза тривалістю 10 хв рекомендується після 4-х годин навчань і тривалістю 5 хв – після кожної 2-ї години самопідготовки, тобто в періоди, коли наближаються або виявляються перші ознаки стомлення. Після проведеної 10-хвилинної фізкультхвилинки працездатність підвищується на 5 – 9%,  а після 5-хвилинної – на 2,5 – 6% [36]. Так тільки 9,2% студентів відповіли що у них на заняттях проводять фізкультхвилинки, 90,8% опитаних відповіли, що у них не проводять фізкультхвилинки на заняттях. Я вважаю, що це дуже погано, оскільки, на протязі тривалого часу неможливо концентрувати увагу на одному занятті, тому якщо не відволіктися, працездатність падає і студенти гірше засвоюють навчальний матеріал.