Культура збереження здоров’я студентів у навчально-виховному процесі та під час дозвілля

5. Що Ви маєте і використовуєте для занять фізичними вправами або активного відпочинку?

6. Що заважає Вам організувати раціональний руховий режим протягом дня?

Чи згодні Ви з твердженнями:

7. Фізичними вправами важливо займатися регулярно з дитинства?

8. Ви недостатньо рухаєтесь для свого розвитку.

9. Спостереження за своїм здоров’ям дозволяє вчасно виявити певні проблеми та вчасно їх усунути.

10. Ви маєте можливість займатись фізичними вправами, грати в рухливі чи спортивні ігри на спортивному майданчику у районі проживання.

11. Ті, хто регулярно займається фізичними вправами та додержуються режиму дня, краще себе почувають та засвоюють навчальний матеріал.

12. Найкращий відпочинок для мене – це телебачення й комп’ютерні ігри.

13. Ви виконуєте домашні завдання з фізичної культури.

14. Ви намагаєтеся слідкувати за правильною поставою.

15.  Під час виконання домашніх завдань робите фізкультхвилинку.

16. Любите повертатися із занять додому пішки.

17. Ви вмієте рахувати пульс та частоту дихання до і після навантаження.

18. Ви вмієте складати  комплекс фізичних вправ для  ранкової гімнастики з урахуванням  особистого рівня фізичної підготовки.

19. На заняттях з інших предметів викладачі проводять фізкультхвилинки.

20. Фізичні вправи при втомі сприяють відновленню розумової працездатності.

21. Ви маєте захворювання, які ___________________________________.

22. Фізичні вправи допомагають стримувати свої емоції, сприяють розвитку вольових якостей людини.

23. Іноді Ви після заняття з фізичної культури погано себе почуваєте (нудить, болить голова, давить у грудях тощо).

24. Пропускаєте заняття з фізичної культури з неповажних причин.

25. Ви берете активну участь у спортивно-оздоровчих заходах.

26. Улітку  Ви відпочивали: 1. У санаторії. 2. На морі/річці. 3. У сільській місцевості/на дачі. 4. Більшу частину літа провів вдома. 5. Їздив у туристичну подорож. 6. Інше

27. Назвіть основні причини, через які Ви відчуваєте психологічний дискомфорт під час заняття з фізичної культури:

28.  Чи потрібно для здійснення контролю за станом здоров’я вести “Щоденник здоров’я”?

29. Як часто Ви:

-   Робите фізичні  вправи/ранкову гімнастику

-   Приймаєте гігієнічний  душ

-   Загартовуєтеся (умиваєтеся  прохолодною водою, обтираєтеся  мокрим рушником)

-   Відвідуєте спортивні/туристичні  гуртки, секції, займаєтеся танцями

-   Відвідуєте басейн

-   Самостійно займаєтеся  у спорзалі, на майданчику

-   Активно відпочиваєте  на свіжому повітрі (граєте з  друзями в футбол, волейбол або  інші рухливі ігри)

-   Прогулюєтеся пішки  на свіжому повітрі

-   Катаєтеся на велосипеді, на скейті, роликах тощо

30. Скільки годин на тиждень Ви витрачаєте на різні фізичні вправи (тренування, заняття спортом, танцями тощо) у вільний від занять час?

31. Скільки годин на день Ви дивитися телевізор (включаючи відео та DVD) у вільний час?

32. Скільки годин на день Ви зазвичай витрачаєте на спілкування в соціальних мережах або розваги в Інтернеті у вільний час?

33. Скільки годин на день Ви зазвичай граєте в ігри на комп’ютері або ігровій приставці у вільний час?

34. Скільки годин на день Ви витрачаєте на виконання домашнього завдання або підготовки до занять?

35. Як Ви оцінюєте свій рівень фізичної підготовки:

36. Як Ви ставитеся до своїх оцінок з фізичної культури?

37. Скільки занять з фізичної культури на тиждень Ви хотіли б мати?

38. Чи задоволені Ви проведенням занять з фізичної культури?

39. Чи відвідуєте Ви спортивно-оздоровчий гурток, секцію/факультатив?

40. Як Ви відноситесь до паління?

41. Як Ви відноситесь до алкоголю?

42. Як Ви відноситесь до наркотичних препаратів?

 

2.1.4. Методи математичної статистики

Обробка статистичного матеріалу проводилася сучасними методами з використанням ЕОМ за допомогою пакету прикладних програм редактора Microsoft Exel.

Методом математичної статистики вирішувались такі завдання: визначення середніх показників по кожному з досліджуваних параметрів, використовувався метод описувальної статистики, середніх величин; побудова графіків, таблиць задля наочного представлення кількісного матеріалу. Для кількісних вимірів розраховувалися такі статистичні характеристики, як середнє арифметичне (х), стандартне відхилення вибіркового середнього (Sx), коефіцієнт  варіації (V).

 

2.2. Організація  дослідження

Дослідження проводилися на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка на факультеті фізичного виховання.

Дослідження проводилося в три етапи:

На першому етапі для вирішення поставлених задач використовувались методи вивчення й узагальнення досвіду практичної роботи фахівців, методи теоретичного аналізу й узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічні спостереження.

На другому етапі був проведений констатувальний педагогічний експеримент. Для визначення сформованості культури здоров’язбереження було проведено анкетування студентів навальних закладів І-ІІ рівнів акредитації міста Чернігова в якому прийняло участь 524 студента І-ІІІ курсів. У нашому анкетуванні прийняли участь такі навчальні заклади як: Професійний ліцей деревообробної промисловості, Чернігівський промислово-економічний коледж Київського національного університету технологій та дизайну, Коледж економіки і технологій ЧДТУ, Радіомеханічний технікум.

Завданнями третього етапу було: обробка експериментального матеріалу методами математичної статистики, інтерпретація та аналіз результатів експерименту та оформлення змістовної частини роботи. 
РОЗДІЛ 3

СФОРМОВАНІСТЬ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ У СТУДЕНТІВ ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

 

 

3.1. Стан і основні тенденції здоров’я студентської молоді у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

Стан здоров'я, його опірність захворюванням пов'язані з резервними можливостями організму, рівнем його захисних сил, визначальних стійкість до несприятливих зовнішніх впливів. Висока захворюваність серед молоді є вираженням фізичної нетренованості, яка розвивається внаслідок обмеженою рухової активності. Дедалі більше організм має особливу потребу в м'язової діяльності, тому нестача рухової активності, некомпенсована необхідними за обсягом і інтенсивності фізичними навантаженнями, призводить до розвитку цілого ряду захворювань.

Основною формою фізичного виховання студентів є заняття фізкультури. На початку кожного навчального року за результатами медичного огляду відбувається розподіл студентів на медичні групи для занять фізичною культурою. Під час проведення щорічних профілактичних медоглядів також виявляється наявність тих чи інших захворювань.

Усіх студентів на підставі даних про стан здоров’я і фізичний розвиток розподіляють на три групи: основну, підготовчу і спеціальну.

Під час проведення моніторингового дослідження було проаналізовано записи результатів поглибленого огляду 1913 студентів навчальних закладів I-II рівнів акредитації м. Чернігова за 2012 рік.

Аналізуючи інформацію, що представлена у цих документах, ми визначили відсотковий розподіл студентів за медичними групами.

Рис. 3.1.  Відсотковий розподіл студентів за медичними групами

 

Несприятлива  екологічна  ситуація  та  інші  стресогенні  фактори,  пов’язані  з  екологічною,  економічною  й  політичною  нестабільністю  в  нашій  державі,  негативно  впливають  на  організм  молодої людини, змушеної витримувати значні психофізичні навантаження [6].

У результаті аналізу результатів поглибленого огляду студентів, нами було визначено найбільш поширені захворювання серед студентської молоді.

Серед  найважливіших  причин  погіршення  епідемічної  ситуації  захворювань  студентів  фахівці виділяють такі [25]:

–  негативний вплив соціально-економічних умов;

–  шкідливі звички;

–  неякісне харчування;

–  забруднення навколишнього середовища;

–  пізнє звернення за медичною допомогою;

–  алергічні та запальні процеси.

 

 

 

Рис. 3.2. Структура захворюваності студентів І-ІІ рівнів акредитації

 

Як бачимо, дуже велика кількість студентів мають захворювання, це пов’язано з тим, що студенти більшу частину дня проводять у статичному положенні, велику кількість часу проводять за комп’ютером або біля телевізору, з раннього віку з’являються шкідливі звички, відмова від занять фізичною культурою та спортом, все це не може не позначитися на їхньому здоров’ї.

Як бачимо на діаграмі, перше місце серед захворювань студентської молоді розділяють захворювання серцево-судинної системи (ССС) та шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

За статистико смертність від СС захворювань на першому місці не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Збільшення числа захворювань ССС ті інших функціональних порушень серед студентів є наслідком інтенсифікації розумової праці і нервово-емоційних перевантажень, які збільшуються.

До чинників, які сприяють появі серцево-судинних, нервових та психічних захворювань, належать ризики, а також соціальні зміни, життєві труднощі, непорозуміння із близькими людьми, нетерпіння, постійне відчуття недостачі часу, квапливе споживання їжі, мотиваційні конфлікти, зміна роботи та професії тощо [36].

При гіподинамії знижується скорочувальна здатність серцевого м'яза. Куріння з раннього віку також відбивається на підвищенні захворюваності серцево-судинної системи. Все більш зростаюче забруднення навколишнього середовища, постійні стреси, малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування, шкідливі звички, накопичення вільних радикалів приводять до загальної зашлакованості організму, порушення обміну речовин та нейро-гуморальної регуляції, порушення тонусу судин, реології крові (плинності) та підвищення її згортання, що тягне за собою розвиток вегетосудинної дистонії, гіпертонії.

ВСД (вегето-судинна дистонія) - це порушення діяльності вегетативної нервової системи, яка виконує в організмі дві основні функції:

-зберігає і підтримує  постійність внутрішнього середовища  організму (температуру тіла, артеріальний  тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання, потовиділення, швидкість  обміну речовин і т.д.)

-мобілізує функціональні  системи організму для пристосування (адаптації) до мінливих умов зовнішнього  середовища (фізичній і розумовій  роботі, до стресу, до зміни погоди, клімату і т.д..) Перші прояви  можуть виникнути в дитячому або юнацькому віці. Виражені порушення як правило виявляються у молодому віці (20-40 років).

Це захворювання найбільш розповсюджене серед молоді і не тільки студентської, а й школярів.

До ВСД більш схильні молоді люди, ослаблені різними захворюваннями, недосипанням, поганим харчуванням. Різні інтоксикації сприяють розвитку цих захворювань.

Причинами виникнення цього захворювання можуть бути: емоційний стрес; в періоди гормональних перебудов організму (період статевого дозрівання); при зміні кліматичних зон; фізичні, розумові та емоційні перевантаження; загострення неврологічних і соматичних або ендокринних захворювань; невротичні розлади.

Зростання захворюваності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) можна пояснити не тільки спадковою схильністю, а й нерегулярним харчуванням, що зазвичай притаманно студентам, оскільки часто вони не встигають поїсти вранці, перекушують у буфеті, а також вживання неякісної їжі, зокрема фастфудів, які дуже розповсюджені серед молоді; курінням, вживанням алкогольних напоїв; гормональними зрушеннями в організмі, але і проявом гіподинамії.

При гіподинамії знижується кровопостачання органів ШКТ, знижується його моторика і порушується секреція, звідки і йде зростання гострих і хронічних захворювань: гастриту, виразки шлунка і 12 пк.

Значний кількість студентів (майже 13%) мають захворювання опорно-рухового апарату, причинами цих захворювань у першу чергу є те, що більшу частину дня студенти проводять у статичному положенні, збільшення статичних навантажень на хребет, пов’язане з необхідністю тривалого підтримання робочої пози, до неправильні звички сидіння горблячись і викривляючи хребет вбік, стояти з упором на одну ногу, ходити з нахиленою вниз головою і опущеними та зведеними вперед плечима, надмірна жирова маса тіла, а також у наш час в зв'язку з розвитком сфери транспортних послуг та збільшенням кількості особистого транспорту спосіб життя багатьох людей стає все більш малорухливим. У результаті пішки людина проходить невелику відстань від будинку до транспорту і від транспорту до робочого місця. Зрозуміло, цього недостатньо для підтримки опорно-рухового апарату в тонусі, тому внаслідок такого способу життя його функціональні знижуються. У сукупності з особливостями харчування та низкою інших факторів різко збільшується ймовірність розвитку різних захворювань опорно-рухового апарату.