Передачами називаються механізми (пристрої) для передачі механічної енергії на відстань, як правило, з перетворенням швидкостей та моментів, іноді з перетворенням видів і законів руху.

Залежно від принципу дії передачі діляться на: механічні, електричні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані.

В курсі «Деталі машин» вивчаємо лише механічні передачі, тобто механічні пристрої, найпоширеніші в техніці. В подальшому механічні передачі називатимемо одним словом – передачі.

Рис. 3.1. Схема привода з:

1 - пасовою передачею, 2 - зубчастою циліндричною косозубою і

3 - зубчастою циліндричною прямозубою передачею, 4 - ланцюговою передачею.

За принципом дії механічні передачі поділяються на дві групи:

1 – передачі з використанням сил тертя між елементами передачі (фрикційні, пасові),

2 – передачі зачепленням, які діють в результаті контакту між поверхнями елементів контактових деталей (зубців). Передачі можуть бути як з безпосереднім контактом ведучої і веденої ланок передачі, так і містити гнучкий зв’язок – пас, ланцюг (рис. 3.1, поз. 1, 4).

За характером зміни швидкості передачі поділяються на знижувальні та підвищувальні.

Рис. 3.2. Схема привода з багатоступінчастою (комбінованою) передачею

Залежно від розміщення валів у просторі рух може передаватися паралельними, співвісними, мимобіжними і валами, що перетинаються в просторі.

За характером руху валів розрізняють прості передачі, в яких вали обертаються лише навколо своїх вісей, а самі вісі та спряжені з ними деталі залишаються у просторі нерухомими, і планетарні, в яких вісі і спряжені з ними деталі (сателіти) переміщуються в просторі. Різновидністю планетарних передач є хвильові передачі.

За конструктивним оформленням передачі бувають відкритими (не мають спільного корпуса) і закриті (поміщаються в спільний корпус, який забезпечує герметизацію та постійне змащення передачі).

За кількістю ступенів, тобто окремих передач, взаємно пов’язаних і таких, що одночасно беруть участь в передачі та перетворенні руху, розрізняють одноступінчасті і багатоступінчасті передачі.

В передачах розрізняють дві основні ланки: вхідну (ведучу) та вихідну (ведену). В багатоступінчастих передачах між цими ланками знаходяться проміжні ланки.

Будемо позначати усі параметри передач індексом 1, якщо ці параметри відносяться до вхідної (ведучої) ланки, і 2, – якщо відносяться до вихідної (веденої) ланки.

Основні характеристики, які необхідні для проектного розрахунку будь-якої передачі:
- кВт - потужність на виході; - рад/с - кутова швидкість веденого вала; - передатне відношення.

Для багатоступінчастої передачі (рис. 3.1), яка складається з декількох окремих послідовно з'єднаних передач (1 - пасової, 2, 3 - двоступінчастої циліндричної, 4 - ланцюгової), загальний ККД визначають залежністю

(3.1)

де , ,... - ККД кожної кінематичної пари, а також інших ланок привода, де є втрати потужності (підшипника, муфти).

В даному випадку

(3.2)

де - ККД пасової передачі; , - ККД зубчастих передач; - ККД ланцюгової передачі; - ККД підшипників (їх чотири пари, а тому показник степеня 4).

Колова швидкість вхідної або вихідної ланок

(3.3)

де - діаметр котка, шківа, колеса та ін., м.

Колова сила - сила, що викликає обертання тіл або опір обертанню, і направлена за дотичною до траєкторії точки її прикладання. Зв'язок між коловою силою , коловою швидкістю та потужністю , яку передає тіло обертання, визначається залежністю:

(3.4)

де - Вт; - Н; - м/с, але P - кВт, якщо - кН, а - м/с.

Колова сила передачі пов'язана з обертовим моментом , який передається тілом обертання, залежністю

(3.5)

де Р - Вт.

Обертовий момент

(3.6)

де Р - Вт; d - m; - рад/с.

Передатним відношенням передачі називається відношення кутової швидкості вхідної ланки до кутової швидкості вихідної (веденої) ланки. Якщо передатне відношення визначається в напрямку потоку потужності від вхідної до вихідної ланки, то його позначатимемо , яке становить

(3.7)

де - ; n - .

Якщо передача багатоступінчаста /рис. 3.1/, то її передатне відношення визначається добутком передатних відношень ступенів, тобто

(3.8)

Загальні вимоги до передач: надійність та необхідна довговічність передачі; простота конструкції; компактність і малі габаритні розміри; незначний опір руху, особливо в момент пуску двигуна; порівняно висока точність перетворення руху (кінематична точність); безшумність роботи та вібростійкість; простота керування, в тому числі автоматичного і дистанційного.

Технологічні вимоги, які ставляться перед машиною: сталість передатного відношення; безступінчасте регулювання швидкості; високий ККД; маса; точність виготовлення передачі; вартість /наприклад, черв'ячні передачі при інших рівних умовах дорожчі за прості зубчасті/. Щодо габаритних розмірів, то це також важливий критерій і ним не можна нехтувати.